80. Обробка металів тиском. Вальцювання,суть, види та характеристика.

Обробка металів тиском – це технологічний процес отримання фасонних деталей і заготовок у спосіб пластичного деформування металу в гарячому та холодному стані. При цьому використовують властивість металу – пластичність. Обробка металів тиском – один з найпоширеніших, найпродуктивніших і найдешевших методів виготовлення заготовок (деталей) різної маси та розмірів з металів та сплавів.

Обробка металів тиском можлива завдяки їх пластичності – здатністю під дією прикладених сил приймати, не руйнуючись, змінену форму. Найпоширеніший механізм пластичної деформації – ковзання, зсув одної частини кристала відносно іншої під дією дотичних напружень.

ВАЛЬЦЮВАННЯ різновид пластичної обробки металів , ґуми тощо , полягає у деформуванні заготовки у кувальних вальцях для одержання готових деталей , заготовок для штампування. Виріб, отриманий вальцюванням, називають вальцівкою. Відстань між валками вальцівні називають зазором. У процесі обтискання товщина заготівки зменшується, а довжина та ширина збільшується.

На практиці застосовують такі основні види вальцювання: поздовжнє, поперечне та поперечно-гвинтове. При повздовжньому вальцюванні валки зустрічаються на зустріч один одному, а заготівка рухалася перпендикулярно до осей валків. Товщина зменшується, а довжина і ширина збільшується. У процесі поперечного вальцювання валки обертаються в одному напрямку, а заготівка, яка обтискається – в протилежному. Поперечно-гвинтове вальцювання характеризується розташуванням валків під кутом один до одного. Валки обертаються в одному напрямі й надають заготівці одночасно обертального та поступального руху. У результаті додавання цих рухів заготівка переміщується по гвинтовій лінії.

83. Матеріали порошкової металургії. Пористі порошкові матеріали, їх характеристика та галузі використання.

Порошкова металургія — один із найефективніших технологічних процесів, що забезпечує одержання деталей із заданими властивостями та формою, з мінімальними відходами.

Порошкові матеріали або спечені матеріали — матеріали, що їх виготовляють з порошків металів, їхніх сплавів і тугоплавких сполук (карбідів, нітридів, боридів та ін.) методами порошкової металургії. Відзначаються унікальними заданими властивостями, що їх можна надати матеріалам у багатьох випадках тільки методами порошкової металургії, раціонально поєднуючи шихтові (вихідні) компоненти. До того ж створення порошкових матеріалів вимагає мінімальних втрат матеріалу. Розрізняють порошкові матеріали композиційні у тому числі конструкційні, антифрикційні, фрикційні, електроконтактні, інструментальні, магнітні, пористі, корозійностійкі. Є порошкові міді сплави, тверді сплави, тугоплавкі метали тощо. Конструкційні порошкові матеріали виготовляють в основному з залізного порошку. Їх застосовують у виробництві шестерень, важелів, кулачків, втулок та інших деталей машин.

Антифрикційні пористі матеріали виготовляють на основі порошків заліза або міді з просоченням рідким мастилом (маслом) або з добавками твердої змащення (графіт, свинець, дисульфід молібдену, сірчистий цинк). Дані матеріали мають високі триботехническими властивостями, гарною прірабативаемостью, високу теплопровідність, достатньою в'язкістю при ударному навантаженні, забезпечують низький коефіцієнт тертя.

Пористі порошкові матеріали широко використовуються у вузлах тертя,фільтрах, теплових трубах, ущільненнях.