65!. Пасивні способи захисту від корозії.

До пасивного захисту належать ізоляційні покриття з різних матеріалів (бітумно-гумові, полімерні стрічки тощо).

До активного захисту належать катодний і протекторний захисти.

При пасивному захисті від корозії на виріб наносять тонкий стійкий шар, який охороняє матеріал від збудників корозії. З цією метою використовують мало кородуючі продукти – металеві, лакофарбові покриття, органічні захисні покриття.

Захисні поверхневі покриття металів: бувають металічними (покриття цинком, оловом, свинцем, нікелем, хромом та іншими металами) і неметалічними (покриття лаком, фарбою, емаллю та іншими речовинами). Ці покриття ізолюють метал від зовнішнього середовища. Так, покрівельне залізо покривають цинком; з оцинкованого заліза виготовляють численні вироби побутового та промислового призначення. Покриття залізних виробів нікелем, хромом,крім захисту від корозії, надає їм красивого зовнішнього вигляду. Протикорозійні захисні покриття мають бути діелектричними, водонепроникними, хімічно інертними до сталі й ґрунту, міцними й еластичними, монолітними й однорідними.

65⁺ (після 65го). Фотохімічні процеси.

Фотохімія вивчає реакції, які відбув. під впливом світла або спричиняються ним.

Механізм фотохімічних процесів:активація молекул реагуючих речовин під час поглинання світла, що супроводжується зміненням електронної структури молекул, тобто електрони зовн. оболонок атома збуджуються, і молекула стає здатною до хімічних перетворень.

Стадії фотохімічної реакції:

1.поглиннанння світла і перехід молекули у електронно – збуджений стан.

2.первинні фотохім. процеси за участю збуджених молекул із утровренням первинних фотохім. продуктів

3.вторинні реакції речовин утроврених у первинному пр оцесі.

Класифікація фотохімічних процесів за їх природою:

• прямі: випромінювання поглинається однією або кількома речовинами, які беруть участь у реакції.

• сенсибілязиційні: випромінювання поглинається певною речовиною, яка збуджує реакцію, але сама участі у ній не бере.

Класифікація залежно від ролі і характеру впливі світла:

• 1група: реакції, що довільно відбув. після поглинання реагентами світлового імпульсу, світло відіграє роль збудника .

• 2 група: для протікання реакції необхідне постійне підведення світлової енергії до реагентів, за умови усунення світла процес припиняється.

• 3 група: світло поглинається не реагуючими речовинами, а каталізатором, який прискорюю процес.

Переваги фотохімічних процесів над термічними:

• можливість точного регулюваня ступеня збудження молекул;

• значна вибірковість реакції

• можливість активізувати тільки певну групу або зв'язок у молекулі зміною ступеня випромінювання

• можливість синтезу термодинамічно нестійких сполук

• мала залежність від температури

66. Основні закономірності хіміко –технологічних процесів. Складові хімічного процесу

Хіміко-технологічні процеси – сукупність фізичних, хімічних та фізико-хімічних операцій, що виконуються з метою перетворення сировини в цільові продукти. Стадії: 1)підготовка сировини до переробки та подача компонентів у реактор; 2) хім..перетворення; 3) виділення з продуктів реакції цільового продукту і надання йому товарного вигляду.

Класифікація хіміко-технологічних процесів: високо- та низькотемпературні; некаталізні та каталізні; електрохімічні, біохімічні, радіаційно-хімічні.

Хім. процеси за напрямом руху теплових і матеріальних потоків: однобічні, зустрічні, перехресні, змішані. Однобічні: матеріальні та теплові потоки в апретах рухаються паралельно в одному напрямі. Зустрічні процеси: матеріальні та теплові потоки рухаються назустріч один одному. Перехресні процеси: матеріальні та теплові потоки рухаються перпендикулярно один одному.

Хіміко-технологічні процеси за агрегатним станом: гомогенна (системи, в яких реагуючі речовини перебувають в одній фазі), гетерогенна (системи, в яких усі реагуючі речовини перебувають у різних агрегатних станах)

Центральною ланкою хіміко-технологічних процесів є хімічні реакції, які можна поділити 2 групи: з виділенням та поглинанням теплоти