- •1. Види банків та банківських об’єднань, що можуть створюватись в Україні
- •2. Порядок реєстрації комерційного банку
- •3.Порядок державної реєстрації банків з іноземним капіталом в Україні
- •4.Порядок ліцензування банківської діяльності в Україні
- •5.Організаційна структура та управління банком в Україні
- •6. Банківські операції та їх види
- •7. Способи реорганізації банків в Україні
- •8. Банківські ресурси та їх структура
- •Власний та регулятивний капітал: взаємозв’язок та відмінності
- •10. Структура, функції та порядок формування власного капіталу банку
- •11. Структура, роль та порядок формування власного капіталу банку
- •12. Порядок формування і використання резервного фонду банку
- •15. Банківські операції із запозичення ресурсів
- •16. Гарантування вкладів фізичних осіб в Україні
- •17. Запозичення банками ресурсів на міжбанківському ринку
- •18. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття і ведення
- •19. Способи і форми міжгосподарських безготівкових розрахунків
- •20. Економічна характеристика розрахунків платіжними дорученнями
- •21. Особливості використання платіжних вимог-доручень у міжгосподарських безготівкових розрахунках
- •22. Економічна характеристика чекової форми розрахунків
- •23. Економічна характеристика акредитивної форми міжгосподарських розрахунків
- •24. Економічна характеристика міжбанківських розрахунків в Україні
- •25. Порядок здійснення банками касових операції
- •26. Організація готівкових грошових розрахунків у національній економіці
- •27. Платіжні картки , їх види та порядок функціонування
- •28. Діяльність банків у сфері карткового бізнесу
- •29. Порядок емісії банківських платіжних карток
- •30. Операції банків – еквайєрів
- •31. Види, принципи й умови банківського кредитування
- •32. Умови кредитної угоди, кредитний договір
- •33. Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи
- •34. Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи
- •35. Форми забезпечення зобов’язань позичальника перед банком
- •36. Методи банківського кредитування
- •37. Плата за кредит та її диференціація
- •38. Етапи процесу банківського кредитування
- •39. Проблемні позички та робота банків з ними
- •40. Кредитний ризик і методи управління ним
- •41.Банківський споживчий кредит
- •42. Особливості банківського кредитування у формі овердрдрафта
- •43. Особливості кредитування банками с/г виробників
- •44. Особливості банківського кредитування у формі кредитної лінії
- •46.Сутність і види факторингу. Порядок здійснення банками факторингових операцій
- •47.Довгострокове банківське кредитування
- •48. Лізингові операції банків
- •49. Операції банків з векселями
- •Кредитні операції банків у сфері вексельного обігу
- •Комісійні операції банків у сфері вексельного обігу
- •Види діяльності банків на фондовому ринку
- •Емісійні операції банків з цінними паперами
- •Інвестиційні операції банків з цінними паперами
- •Заставні операції банків з цінними паперами
- •Діяльність банків на фондовому ринку
- •Діяльність банків у сфері андерайтингу
- •Сутність та види валютних операцій банків
- •59. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків клієнтів
- •60. Банківський переказ як форма міжнародних розрахунків
- •61. Розрахунки чеками при зовнішньо-економічних операціях
- •62. Розрахунки за допомогою документарного інкасо. Їх переваги і недоліки з точки зору учасників угоди
- •63. Документарний акредитив: сутність, види, порядок застосування, переваги та недоліки для учасників розрахунків
- •64. Неторгівельні операції банків в іноземній валюті
- •65. Особливості здійснення валютного кредитування
- •66. Загальна характеристика та види банківських послуг
- •67. Порядок здійснення банком гарантійних операцій
- •68. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги банків
- •69. Сутність фінансової стійкості та способи її забезпечення
- •Порядок обов’язкового резервування коштів банками України
- •Економічні нормативи, що регулюють капітальну базу банків України: економічна характеристика, порядок розрахунку, вимоги щодо їх дотримання
- •Економічні нормативи, що регулюють ліквідність банку: економічна характеристика, порядок розрахунку, вимоги щодо їх дотримання
- •Економічні нормативи, що регулюють кредитний ризик банку: економічна характеристика, порядок розрахунку, вимоги щодо їх дотримання
- •Валютна позиція банку: сутність, види, порядок управління
- •Формування банками резервів для покриття можливих втрат за кредитними операціями
- •Прибутковість банку: сутність, способи оцінки та засоби підвищення
- •Управління банківськими ризиками
- •Формування прибутку банку та порядок його розподілу.
60. Банківський переказ як форма міжнародних розрахунків
Найбільш поширеною й дешевою формою міжнародних розрахунків є банківський переказ, що являє собою доручення одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання й за рахунок платника іноземному одержувачу (бенефіціару).
Банківський переказ — це розрахункова банківська операція, здійснювана шляхом направлення платіжного доручення від одного банку до іншого. Основою банківського переказу є заява клієнта банку, який бажає перевести свої кошти. На основі цієї заяви банк складає платіжне доручення іноземному банку. У дорученні вказуються: термін валютування (термін платежу), спосіб поповнення сплачених за переказом сум (кредитування рахунку «лоро»; дозвіл на дебетування рахунку «ностро» у банку платника; кредитування рахунку банку-платника в третьому банку, якому дається доручення про зарахування відповідних сум на рахунок банку-платника).
Отже, послідовність дій при виконанні операції «банківський переказ» така:
1. експортер передає документи імпортеру за умовами контракту;
2. імпортер виставляє платіжне доручення банку про перерахування коштів;
3. повідомлення (авізування) банку експортера про надходження коштів;
4. авізування експортера про зарахування коштів на його рахунок.
Розрізняють два види банківського переказу:
• авансовий платіж;
• за фактом відвантаження товару.
Вибір валюти й форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і фіксуються в умовах контракту.
Авансовий платіж для оплати імпорту рекомендується використовувати тільки в тому разі, якщо клієнт абсолютно впевнений в одержанні товару в законодавчо встановлений термін постачання (90 днів).
Платежі для оплати імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки — лоро і ностро, що ведуться в головному банку. Усі платіжні доручення на перерахування через лоро-рахунки оформлюються російською (українською) мовою, через ностро-рахунки — тільки іноземною мовою.
Комісії і SWIFT-витрати стягуються відповідно до тарифів банку, суми комісій зазначаються у платіжному дорученні.
Банки не несуть ніякої відповідальності за платіж (поставка товару, передання документів, а також сам платіж не входять у функції банку до моменту подання платіжного доручення). Таким чином, банки несуть мінімальну відповідальність при банківському переказі і, отже, стягують мінімальну комісійну винагороду. При банківському переказі комісію, як правило, бере банк імпортера з переказодавця, відповідно до тарифів комісійного винагородження комерц.банку за роботу з клієнтами (розмір її визначається самим банком і є або фіксованим, або виражається у відсотках).
61. Розрахунки чеками при зовнішньо-економічних операціях
Чек — це письмова безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж зазначеної у чеку грошової суми чекодержателю готівкою або у безготівковій формі (шляхом її переведення на банківський рахунок власнику чека).
Як засіб платежу у міжнародних розрахунках чек використовується у розрахунках за поставлений товар, при остаточному розрахунку за товари (послуги), в регулюванні грошових відносин у разі рекламацій та штрафних санкцій, при погашенні боргу, а також у розрахунках по неторгових операціях. Чек може бути використаний для отримання готівки, для безготівкових платежів і в інших формах розрахунків. Форми та реквізити чека регулюються нормами Женевських чекових конвенцій, англо-американською системою права та національним законодавством. Спори щодо форми чека вирішуються на основі права тієї країни, де виписано чек; права особи, що є платником, по чеку визначаються законом місця платежу.
Оскільки чек є інструментом розпорядження поточного банківського рахунку, термін його дії обмежений. Женевська чекова конвенція встановлює для чека, який обертається в межах однієї країни, термін 8 днів; для чека, виписаного в одній країні та оплачуваного в іншій, — 20 днів; якщо ці країни розташовані на різних континентах, — 70 днів.
Для міжнародних платежів неторгового характеру використовують дорожні чеки та єврочеки.
Дорожній (туристичний) чек — це платіжний документ, грошове зобов'язання (наказ) сплатити зазначену на ньому суму валюти його власнику. Зразок підпису власника проставляється в момент продажу йому чека. Ці чеки виписуються великими банками та фірмами, серед яких Thomas Cook, American Express, Citicorp, Bank of America, Bank of Токіо, Mitsui Bank та ін.
Єврочек — це чек у євровалюті, який виписується банком і оплачується у будь-якій країні—учасниці угоди «Єврочек». Єврочек оплачується за умови пред'явлення його власником гарантійної картки.