39. Проблемні позички та робота банків з ними

Основне фінансове зобов’язання позичальника полягає у своєчасному повернені боргу та сплаті процентів.

Коли позичальник не може поверн борг у встановлений кредитною угодою термін, він зобов’язаний заздалегідь повідомити банк про це, обґрунтувавши причини невиконання умов договору, і вказати новий термін погашення позики.

Після розгляду отриманої інформації банк може відстрочити погашення позички, як правило, із збільшенням процентної ставки за користування кредитом. Банк може вимагати від позичальника додаткової інформації, необхідної для прийняття рішення про пролонгацію позики чи віднесення її на прострочку. За результатами аналізу поданої інформації банк готує висновок про доцільність надання відстрочки. При цьому відстрочення погашення позички за відсутності "форс-мажорних" обставин та об’єктивних причин, банком, має надаватися тільки під підвищений процент.

Рішення про відстрочення повернення кредиту оформлюється у вигляді додатка до кредитного договору. Строкове зобов’язання позичальника переоформлюється на новий термін погашення спеціальним написом із зазначенням нової дати та обґрунтуваннями такої зміни. Якщо переказаної суми коштів не вистачає виконання всіх прострочених та строкових зобов’язань, то платежі здійснюються у такій послідовності: 1. прострочені зобов’язання з виплати процентів та погашення позички; 2. пеня за проценти та на позичкову заборгованість; 3. строкові платежі процентів; 4. комісійні; 5. строкові платежі на погашення позичкової заборгованості.

Якщо позичальник не повернув кредит у строк, визначений угодою, або порушив інші її умови, банк має право: припинити подальшу видачу кредиту; використати заставне право; стягнути заборгованість у гаранта в повному обсязі; достроково стягнути суму заборгованості, порушити у судових органах справу щодо неплатоспроможності боржників.

Безнадійна кредитна заборгованість погашається за рахунок резервного фонду банку

Головний принцип, яким повинен керуватися кредитний працівник при наданні позики - це забезпечення повернення кредиту

40. Кредитний ризик і методи управління ним

Кредитний ризик-це ризик несплати позичальн-м основного боргу і процентів по ньому, належних кредитору. Під кредитним ризиком прийнято розуміти ймовірність, а точніше загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недотримання прибутків або збільшення витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.

Для кожної кредитної операції хар-і свої специфіч-ні причини та фактори, що визнач ступінь ризику.

Найбільш загальні способи страхування ризиків у банківській практиці зводяться до їх розподілу, регулювання структури і розмірів, а також до постійного контролю з боку банку за виконанням необхідних співвідношень, нормативів та здійснення у разі необхідності коригуючих дій.

Управління кредитним ризиком (його мініміз) здійсн-ся за допомогою: • лімітування кредитів; • диверсифікації портфеля позичок б-у;• контролю за використанням кредиту та оперативності при стягненні боргу;• страхування кредитних операцій; • достатнього та якісного забезпечення наданих кредитів;•аналізу кредитоспроможності, тобто можливості позичальника погасити кредит.

1спосіб-встановлення позич-кам лімітів кредитува-ня. Як правило, банки встановлюють ліміт, який регламентує розмір обороту по видачах кредиту за певний період (ліміт видачі). ІІ спосіб - диверсифікація кредитних вкладень. Це означає розподіл кредитів між різними суб'єктами правовідносин, клієнтами різних форм власності і галузей економіки, між різними регіонами країни.

ІІІ спосіб - оперативність при стягненні боргу - передбачає необхідність підтримувати з позичал-м тісні контакти протягом усього строку користуваня кредитом. ІV спосіб - страхування кредитних операцій. Він означає, що б-ки пов створ-ти страхові фонди як на макро -, так і мікро-рівнях, а також страхувати окремі кредитні угоди в спеціалізованих страхових компаніях.V спосіб - забезпеченість кредиту. формами забезпечення забов"язання позичальника перед банком є застава майна, гарантія (поручительство) третьої особи, стягнення пені і штрафів, переуступка на користь банку вимог і рахунків позичальника третій особі.

VI спосіб. є оцінка кредитоспромож позич-ка.Кредитос-сть позич-ка, на відміну від його платоспром-ті, не фіксує неплатежі за минулий період чи на певну дату, а прогнозує здатність до погашення боргу на найближчу перспективу.