25. Розкрийте особливості установчого провадження у адміністративному процесі.

Установче провадження – це специфічна діяльність уповноважених суб’єктів з реалізації норм матеріального адмін. права щодо створення, реорганізації, ліквідації організаційних структур і комплектування їх персоналом.

До установчих проваджень відносяться:

1) Провадження щодо створення організаційних структур;

2) Провадження щодо реорганізації організаційних структур;

3) Провадження щодо ліквідації організаційних структур;

4) Провадження щодо комплектування організаційних структур персоналом.

Провадження щодо створення організаційних структур включає наступні стадії:

1. Збір та первинне вивчення інформації про потребу в створенні організаційної структури;

2. Обґрунтування потреби створення організаційної структури;

3. Вибір та аналіз норм що підлягають застосуванню;

4. Скликання установчих зборів (конференцій, з’їздів);

5. Ухвалення рішення про створення організаційної структури;

6. Підготовка документів до реєстрації організаційної структури.

Провадження щодо реорганізації організаційних структур включає наступні стадії:

1. Збір та первинне вивчення інформації про потребу організаційних змін;

2. Обґрунтування потреб змін;

3. Вибір та аналіз норм що підлягають застосуванню;

4. Розгляд справи компетентним органом;

5. Винесення рішення.

Провадження щодо ліквідації організаційних структур включає наступні стадії:

1. Виникнення потреби ліквідації організаційної структури та її обґрунтування;

2. Вибір та аналіз норм що підлягають застосуванню при добровільній та примусовій ліквідації організаційної структури;

3. Розгляд справи компетентним органом;

4. Винесення рішення;

5. Оскарження (опротестування) рішення.

Провадження щодо комплектування організаційних структур персоналом включає наступні стадії:

1. Вивчення інформації про необхідність комплектування організаційних структур персоналом;

2. Узгодження умов трудового договору та вжиття необхідних організаційних заходів;

3. Вибір та аналіз норм що підлягають застосуванню;

4. Розгляд справи компетентним органом;

5. Прийняття рішення;

6. Оскарження (опротестування) рішення.

26. Вкажіть види установчих проваджень та розкрийте їх зміст в адміністративному процесі.

До установчих проваджень відносяться:

1) Провадження щодо створення організаційних структур;

2) Провадження щодо реорганізації організаційних структур;

3) Провадження щодо ліквідації організаційних структур;

4) Провадження щодо комплектування організаційних структур персоналом.

Провадження щодо створення організаційних структур включає наступні стадії:

1. Збір та первинне вивчення інформації про потребу в створенні організаційної структури;

2. Обґрунтування потреби створення організаційної структури;

3. Вибір та аналіз норм що підлягають застосуванню;

4. Скликання установчих зборів (конференцій, з’їздів);

5. Ухвалення рішення про створення організаційної структури;

6. Підготовка документів до реєстрації організаційної структури.

Провадження щодо реорганізації організаційних структур включає наступні стадії:

1. Збір та первинне вивчення інформації про потребу організаційних змін;

2. Обґрунтування потреб змін;

3. Вибір та аналіз норм що підлягають застосуванню;

4. Розгляд справи компетентним органом;

5. Винесення рішення.

Провадження щодо ліквідації організаційних структур включає наступні стадії:

1. Виникнення потреби ліквідації організаційної структури та її обґрунтування;

2. Вибір та аналіз норм що підлягають застосуванню при добровільній та примусовій ліквідації організаційної структури;

3. Розгляд справи компетентним органом;

4. Винесення рішення;

5. Оскарження (опротестування) рішення.

Провадження щодо комплектування організаційних структур персоналом включає наступні стадії:

1. Вивчення інформації про необхідність комплектування організаційних структур персоналом;

2. Узгодження умов трудового договору та вжиття необхідних організаційних заходів;

3. Вибір та аналіз норм що підлягають застосуванню;

4. Розгляд справи компетентним органом;

5. Прийняття рішення;

6. Оскарження (опротестування) рішення.

27. Визначте особливості провадження щодо реорганізації організаційних структур.

Кожна організаційна структура підприємства має як свої переваги так і недоліки. Форми, методи і засоби реорганізації управлінських структур багатогранні і в цілому їх можна звести до декільком напрямків:

• вдосконалення структур за рахунок внутрішніх спрощень;

• заміна структур ієрархічного типу на адаптивні;

• інтегрування (створення) різноманітних форм органічних структур всередині ієрархічної структури;

• створення конгломератів;

• формування структур майбутнього – модульних і атомістичних організацій.

Будь-яку перебудову структури управління необхідно оцінювати передусім з точки зору досягнення поставленою перед нею мети. В незалежності від причин, що викликають перебудову, вона обов’язково має на меті розширення повноважень на нижчих рівнях ієрархії управління і підвищення виробничо-господарської самостійності підрозділів, що входять у склад організації. Практично це означає залучення все більшої кількості працівників до процесу виявлення і вирішення проблем організації. Тому разом з цими можливостями, які нова структура управління створює для покращення економічних і соціальних параметрів, її оцінка здійснюється за такими напрямками, як швидкість обробки і отримання інформації, необхідної для прийняття рішень; використання інформаційної технології, що спрощує не тільки вирішення проблем, але і всю систему взаємодій, які необхідні в процесі розробки і реалізації управлінських рішень.

28. Охарактеризуйте провадження щодо ліквідації організаційних структур.

Організаційна структура управління (або субординаційна структура) - один з видів моделей, сукупність яких має назву організаційних структур підприємства; на відміну від інших видів надає структурні зв'язки підпорядкування (субординації) посад та підрозділів підприємства (або інших видів організацій). Як недоліки цього виду організаційної структури управління можна назвати: порушення принципом повноправного розпорядництва принципу єдиноначальності; тривала процедура прийняття рішень; труднощі підтримки постійних взаємозв'язків між різними функціональними службами; зниження відповідальності виконавців за роботу, оскільки кожен виконавець одержує вказівки від кількох керівників; неузгодженість і дублювання вказівок і розпоряджень, які одержують виконавці «зверху»; кожен функціональний керівник і функціональний підрозділ ставлять свої питання на перше місце, не погоджуючи їх з необхідністю досягнення поставлених перед підприємством цілей. Деякою мірою ліквідації недоліків лінійної і функціональної організаційних структур сприяють лінійно-штабна і лінійно-функціональна структури управління, що передбачають функціональний поділ управлінської праці в підрозділах різних рівнів і сполучення лінійного і функціонального принципів управління. В цьому випадку функціональні підрозділи можуть проводити свої рішення або через лінійних керівників (в умовах лінійно-штабної структури), або в межах спеціальних повноважень прямо доводити їх до спеціалізованих служб чи окремих виконавців на нижчестоящому рівні (в умовах лінійно-функціональної структури управління).