69. Назвіть склад та ознаки адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.

Об'єкт адміністративного правопорушення - це сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним правом, а також регулюються нормами трудового, цивільного, земельного, фінансового права, за порушення яких накладаються адміністративні стягнення. Об'єктом адміністративного правопорушення можуть бути також здоров'я, честь і гідність людини.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Суб'єктами адміністративних правопорушень виступають громадяни чи посадові особи. Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилося 16 років. Особа у віці 16-18 років, яка скоїла адміністративне правопорушення, притягається до відповідальності на загальних підставах. Іноземні громадяни та особи без громадянства підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах згідно з чинним законодавством України.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Ознаки адмін. правопорушення:

1) Будь-який адмін. проступок – це завжди діяння у формі дії чи бездіяльності.

2) Суспільна небезпека (суспільна шкідливість) діяння. Будь-яке правопорушення заподіює шкоду законності та правопорядку, при цьому в більшості адмін. правопорушень це проявляється не в реальній шкоді, а в створенні умов для її настання (Напр. перевищення швидкості, порушення правил пожежної безпеки).

3) Протиправність адмін. проступку. Полягає в тому, що особа, вчиняючи поступок, або ж прямо порушує встановлений нормою припис, або ж не здійснює дій, які зобов’язана була зробити.

4) Адмін. правопорушення завжди є винним діянням (окрім Ю.О.), тобто таким, в якому проявляється воля і розум особи правопорушника.

5) Караність правопорушення. Означає що дія чи бездіяльність може бути визнана правопорушенням лише в тому випадку, якщо за її вчинення законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

70. Розкрийте поняття провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Провадження в справах про АП це визначений законом порядок здійснення певних процесуальних дій, пов’язаних із розглядом і вирішення справ про адмін. правопорушення, винесенням по них законних та об’єктивних рішень та їх виконання.

Кінцевим результатом провадження не завжди є застосування адмін. стягнень, оскільки провадження може завершатися закриттям справи у зв’язку із виправданням особи або ж справа може бути передана на розгляд уповноваженим органам як кримінальна.

Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Являючись різновидом адмін. проваджень, провадження у справах про АП має відповідати всім принципам адмін. процесу, проте в КпАП закріплюється невелика частина принципів адмін. процесу.

В кодексі закріплено лише 5 принципів адмін. процесу:

• Принцип законності, зміст якого випливає із завдань провадження, які є у ст. 25 кодексу. Ця стаття стверджує, що справи повинні вирішуватись у точні відповідності із законом.

• Принцип встановлення об’єктивної істини по справі, який також випливає із ст. 25. Цей принцип зобов’язує органи та посадові особи, які ведуть справу досліджувати всі матеріали справи для того щоб виключити суб’єктивний підхід до винесення рішення.

• Принцип забезпечення права на захист та змагальності сторін. Цей принцип реалізується шляхом надання учасникам провадження широких процесуальних прав, закріплених у ст. 286. Згідно цієї статті сторонам в провадженні надається право і можливість доказувати свою правоту усіма законними засобами. Також елементом реалізації права на захист є можливість оскаржувати постанови та інші процесуальні документи органів та посадових осіб, які вони видають з приводу розгляду справи.

• Принцип рівності громадян перед законом та органом, що розглядає справи ст. 248.

• Принцип гласності полягає у відкритості розгляду справи про АП та передбачає обов’язок відповідного органу чи посадової особи повідомляти учасникам справи про час і місце її розгляду а також ознайомлювати із всіма процесуальними документами.

Одним із основних принципів провадження повинна стати презумпція невинуватості, проте зміст ст. 62 КУ, яка визначає дану презумцію, не дозволяє застосовувати її в адмін. справах, оскільки КУ обмежує її дію лише злочинами.