51. Особливості провадження з контролю за установчою діяльністю органів управління.

Стадії контрольних функцій:

1. Вибір об’єкта контролю та способів його здійснення;

2. Спостереження і перевірка з метою виявлення фактичного стану справ;

3. Аналіз, тобто, співставлення фактичного виконання з певною метою і заданою програмою діяльності та оцінка допущених невідповідностей і порушень;

4. Вироблення та прийняття рішень, рекомендацій з поліпшення стану чи інформація компетентних органів про свої висновки і пропозиції щодо поліпшення діяльності цього підконтрольного органу;

5. Виконання рішення, що дасть змогу позбутися причини порушень у майбутньому.

Стадії, в свою чергу, поділяються та такі етапи:

1. Безпосереднє вивчення уповноваженими особами (контрольно-наглядового органу, служби, інспекції ) стану справ на підконтрольному об’єкті або щодо суб’єкта, що перевіряється (шляхом аналізу та порівняння з нормативними вимогами, закріпленими у чинному законодавстві);

2. Документальне оформлення результатів, що були отримані посадовими особами у ході виконання контрольно-наглядових повноважень;

3. Прийняття та ухвалення юридично значущого рішення про порушення контрольно-наглядового провадження (підставами тут є наявність об’єктивної інформації про правопорушення, про недоліки на об’єкті контролю (щодо суб’єкта нагляду), отриманої за результатами контрольно-наглядової діяльності посадових осіб).Аналіз стадій контрольно-наглядових проваджень ОВС дозволяє розкрити специфіку контрольно-наглядової діяльності, юридичну природу та цілісність змісту контролю та нагляду, конкретні функції складових її стадій та склад утворюючих елементів.

53. особливості провадження щодо здійснення прокурорського нагляду

Для реалізації у виконавчому провадженні наглядової функції прокурор передусім використовує право доручати відповідним органам державної виконавчої служби проведення перевірок, отримувати необхідні документи і пояснення службових осіб і громадян, вживає передбачених законодавством заходів реагування щодо порушників закону.

З огляду на подвійну роль прокурора у виконавчому провадженні (як особа, що здійснює нагляд за законністю, і як особа, що ініціює відкриття виконавчого провадження), необхідно включити прокурора до складу учасників виконавчого провадження, передбачених статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 11 цього Закону прокурори мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у процесі виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

У ході прокурорських перевірок, тобто під час здійснення нагляду, прокурор має право:

1. Безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування; об'єднань громадян; підприємств; установ; організацій, незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності; до військових частин; установ без особливих перепусток, де такі запроваджено.

2. Вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення.

3.

Вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок відомчих і позавідомчих експертиз.

4 Викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону. У разі виявлення порушень закону прокурор або його заступник,

55. Розкрийте поняття та особливості юрисдикційних проваджень.

Адміністративно-юрисдикційні провадження – сукупність адміністративних проваджень, що являють собою процесуальну діяльність у процесі якої вирішується юридична справа, здійснюється правовий захист порушених або оспорюваних інтересів, виноситься державно-владне рішення про застосування відповідної санкції чи відновлюється порушене право.

Особливості:

1. Наявність правового спору

2. Належне процесуальне регулювання

3. Обов*язкове прийняття рішення у вигляді юридичного акту

4. Різноманітність органів, які здійснюють такі провадження.

56. Визначте особливосі юрисдикційних проваджень в адміністративному процесі. Вкажіть їх відмінності від неюрисдикційних проваджень.

Особливості:

1. Наявність правового спору

2. Належне процесуальне регулювання

3. Обов*язкове прийняття рішення у вигляді юридичного акту

4. Різноманітність органів, які здійснюють такі провадження.

Відмінністю юрисдикційних проваджень від неюрисдикційних проваджень полягає в тому, що неюрисдикційні провадження пов*язані з діяльністю суб*єктів владних повноважень, які спрямовані на вирішення справ позитивного характеру і не пов*язаних із застосуванням адміністративного примусу, а юрисдикційне провадження має на меті вирішення і застосування певної санкції

57. Розкрийте особливості провадження за скаргами громадян.

Аналіз правових актів в сфері правового регулювання звернень громадян дозволив сформулювати такі особливості провадження за скаргами громадян:

1. дотримання порядку прийому прийому та реєстрації скарг громадян;

2. обов*язковість розгляду відповідними органами і посадовими особами скарг громадян;

3. дотримання органами і посадовими особами передбачених нормативними актами прав громадян при розгляді їх скарг та належне виконання компетентними особами передбачених законодавством обов*язків щодо розгляду скарг громадян;

4. дотримання передбачених нпа термінів розгляду скарг громадян;

5. безоплатність розгляду скарг громадян.

58. Охарактеризуйте стадію відкриття провадження за скаргами громадян.

Скарга може бути усною чи письмовою. Після отримання письмової скарги вона реєструється і передається особі, уповноваженій на розгляд такого звернення. Щодо будь-якої скарги не пізніше ніж у 5-денний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:

1. Прийняття до свого провадження;

2. Передати на вирішення в підпорядкований чи інший орган, який входить в систему органів до якого звернувся громадянин;

3. Надіслати за належністю до іншого органу що відноситься до інших сфер життєдіяльності.

59. Охарактеризуйте стадію розгляду та вирішення справи за скаргами громадян.

Етапи:

1. Стадія первинної обробки скарги.

2. Перевірка скарги та аналіз ситуації.

3. Прийняття рішення за скаргою.

Уповноважений орган приймає одне з таких рішень:

1. Залишення рішення без зміни або скаргу без задоволення;

2. Скасування рішення що оскаржується з одночасним винесенням нового рішення або без нього;

3. Внесення до рішення в частині що не відповідає чинному законодавству змін;

4. Припинення незаконної дії посадових осіб чи органу;

5. Скасування рішення і направлення справи на новий розгляд;

6. Закриття провадження у справі.