43. Визначте особливості провадження з одержання громадянами житла.

Особливості отримання громадянами у власність кв. з Державного житлового фонду (ДЖФ) врегульовано ЗУ «Про приватизацію ДЖФ» (19.06.92.) Приватизація ДЖФ - це відчуження кв. (будинків), кв. у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у кв., де мешкають 2 і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень ДЖФ на користь громадян Укр. ДЖФ - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи управлінні держ. підприємств, організацій, установ. Не підлягають приватизації: кв.-музеї; кв.(будинки), розташовані на територіях закритих військ. поселень та підприємств, природних та історико-культурних заповідників, нац. парків, бот.садів; кв. в аварійному стані; кв., віднесені до службових, кв., розташовані в зоні аварії на ЧАЕС.

Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам кв. (кімнат, будинків) з розрахунку 21м2 загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10м2 на сім’ю; продажу надлишків загальної площі кв.(будинків) громадянам Укр., що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Члени сім’ї наймача - громадяни, які постійно проживають разом з наймачем або за якими зберігається право на житло. Якщо загальна площа кв. < площі, яку має право отримати сім’я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім’ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1м2. Якщо загальна площа кв.(будинку) > площі, яку має право отримати сім’я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації держ. підприємств чи землі, або грошима. Незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними: 1-кімнатні кв.; кв., одержані у разі знесення або відселення всіх сімей з будинків, які належали їм на праві власності, якщо колишні власники не одержали за них грошової компенсації; кв., в яких мешкають: громадяни, які постраждали внаслідок Ч. катастрофи», сім’ї загиблих при виконанні держ. обов'язків та на виробництві, багатодітні сім’ї; Герої Рад.Союзу і Соц.Праці, ветерани ВВВ, воїни-інтернац., інваліди I і II груп, інваліди з дитинства та ін. Кожний громадянин Укр. має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Спори, що виникають при приватизації, вирішуються судом.

44. Провадження щодо реалізації громадянами своїх прав і обов'язків:

- провадження щодо пропозицій, скарг, заяв громадян;

- провадження щодо одержання громадянами дипломів, авторських свідоцтв, патентів;

- провадження щодо виконання громадянами військового обов'язку;

- провадження щодо виконання громадянами обов'язку мати паспорт;

- провадження щодо одержання громадянами житла;

- провадження щодо реалізації громадянами права користуватися комунально-побутовими послугами тощо.

45. Однією із стадій створення юридичних осіб є її легалізації. Мета такої стадії – офіційне визнання створеної юридичної особи.

Легалізація здійснюється шляхом державної реєстрації юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється з метою контролю за законністю їх створення.

Перелік документів, що подаються для здійснення державної реєстрації чітко встановлений законом. Реєстраційному органу за місцем знаходження суб’єкта підприємницької діяльності подаються такі документи:

1. рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства)

2. статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;

3) реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

4) документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

5) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

46. Законодавство України дає підстави вести мову про виділення кількох відносно самостійних реєстраційних процедур залежно від об’єкта державної реєстрації:

1) первинна державна реєстрація, тобто державна реєстрація суб’єкта, який раніше не проходив такої процедури;

2) державна реєстрація змін і доповнень до установчих документів;

3) перереєстрація;

4) видача дубліката свідоцтва про державну реєстрацію;

5) скасування державної реєстраці. Слід звернути увагу також на те, що спеціальні права, надані заявнику після завершення ліцензування і реєстрації, необхідно відрізняти від спеціальних прав, що можуть бути анульовані в результаті вчинення адміністративного проступку. При припиненні або зупиненні реєстраційних відносин анулюється і спеціальне право, надане органами юстиції або органами внутрішніх справ. Такі наслідки можуть настати в разі виявлення фальшивих документів, наданих для державної реєстрації в органи юстиції чи органи внутрішніх справ, в інших випадках. У сфері адміністративно-деліктних відносин позбавленню спеціального права обов’язково передує вчинення проступку, тоді як анулювання прав, наданих при ліцензуванні або державній реєстрації, може бути здійснено й щодо сумлінних юридичних і фізичних осіб, наприклад при ліквідації юридичної особи – правовласника. Можливість же позбавлення спеціального права передбачається як санкція за вчинене адміністративне правопорушення. З іншого боку, спеціальне право, надане ліцензійним органом, припиняється майже завжди в позасудовому порядку. Виходячи з вимог Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” заявник зобов’язаний надати наступні документи:

а) заяву про видачу ліцензії із зазначенням в ній таких відомостей:

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріусом або органом, який видав оригінал документа