82. Система банківського кредитування.

Банківська система — це законодавчо визначена чітко структурована і субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні та фінансові операції на професійній основі й функціонально взаємопов’язані в самостійну економічну структуру.

Банківська система в ринковій економіці виконує три основні функції:трансформаційну, емісійну і стабілізаційну.

— реалізуючі трансформаційну функцію банки мобілізують вільні грошові кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам кредитних відносин;

— емісійна функція підпорядкована створенню грошей і регулюванню грошового обороту;

— стабілізаційна функція забезпечує стійкість і стабільність банківської діяльності.

Розрізняють два основних типи побудови банківської системи:

— однорівневу:передбачає горизонтальні зв’язки між банками, універсалізацію їхніх операцій та функцій. Такий принцип побудови банківської системи характерний для країн з командно-адміністративними методами управління і для економічно слаборозвинутих країн.

— дворівневу: характерна для країн з ринковою економікою.

83. Принципи банківського кредитування. Принципи банківського кредитування – це основні вихідні положення на які спирається теорія і практика кредитного процесу.

Виділяють три основні рівні системи принципів банківського кредитування:

- загальноекономічні принципи(відповідність ринковим відносинам, раціональності і ефективності, комплексності, розвиткові)

- особливі принципи, поза якими кредит втрачає свій специфічний економічний зміст(поверненості, забезпеченості, строковості, платності, цільової спрямованості)

- часткові, одиничні принципи, які випливають з кожного особливого принципу і по різному проявляються в кредитних операціях.

Принцип раціональності й ефективності банківського кредитування характеризує економічність використання позики як з позиції інтересів банку так і з позиції позичальників-господарських суб’єктів.

Принцип раціонал.кредитування здійснюється на основі оцінки кредитоспроможності позичальника.

Принцип комплексності банк.кредитування передбачає побудову кредитного механізму на основі врахування всіх чинників що впливають на реалізацію кредит.операції.

У принципах кредитування відображають стійкі й перевірені практикою банківські орієнтири, закономірні зв’язки та закономірності організації кредитного процесу.

84. Форми забезпечення кредитів.

Основні форми: застава рухомого і нерухомого майна, гарантії і поручительства третіх осіб,страхування ризику позики, уступка дебіторської заборгованості, неустойка(штрафи, пеня).

Кредит вважається матеріально забезпеченим, якщо позичальник уклав договір застави рухомого чи нерухомого майна, майнових цінностей, цінних паперів тощо.

Застава – це спосіб забезпечення будь-якого зобов’язання. Якщо предметом застави є нерухоме майно , то договір застави має бути не тільки нотаріально завірений ,а й накладено заборону на відчуження предмета іпотеки.

Уступка дебітор.заборг.- передача банкові належних до сплати рахунків за поставлені позичальником товари.

Гарантія – це зобов’язання третьої особи погасити борг позичальника при настання гарантійного випадку .

Поручительство третьої особи оформляється як договір поруки між банком-кредитором та поручителем про відповідальність поручителя за виконання на повну суму зобов’язань позичальника.

Страхування кредитів проводиться у двох формах: добровільне, примусове.