1 Господарський облiк – це спосiб кiлькiсного вiдображення та якiсної характеристики господарської дiяльностi для контролю та управлiння нею. В процесi iсторичного розвитку облiк удосконалюється у вiдповiдностi з вимогами нових суспiльно – економiчних формацiй, а також набуває все бiльшого значення.

Оперативний облік використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою управління ними в міру їх здійснення. Він тісно пов'язаний з контролем, не має певної системи документації, використовує всі вимірники, забезпечує оперативність одержання інформації.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси. При цьому кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом у конкретних умовах місця і часу. Статистика застосовує різні вимірники і властиві їй способи спостереження (масові та вибіркові), систему показників (абсолютні, відносні та середні величини).

Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління.

Основним видом господарського обліку є – бухгалтерський. В системі бухгалтерського обліку відображається вся господарська діяльність підприємства, яка складається з сукупності господарських операцій.

Отже, бухгалтерський облік – це основне джерело економічної інформації та важливий засіб контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Всі три види обліку — оперативний, статистичний і бухгалтерський — тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного й утворюють єдину систему обліку, яка ґрунтується на єдності предмета, мети, завдання, методології, державного регулювання.

. 2 бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Отже, головною метою ведення бухгалтерського обліку є надання відповідним користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів підприємства тощо.

Фінансовий облік забезпечує повне, безперервне і взаємопов'язане відображення всіх господарських операцій, що були здійсненні на підприємстві.

Фінансовий облік базується на документуванні всіх господарських операцій і періодичному проведенні інвентаризацій. Також в системі фінансового обліку здійснюється узагальнення всіх господарських явищ в грошовому вимірнику та їх відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису. В кінці звітного періоду за даними фінансового обліку складається фінансова звітність.

Податковий облік – це облік, який ведеться за правилами податкового законодавства. Добре продумана система податкового обліку забезпечує правильне обчислення податків, своєчасну їх сплату, неможливість ухилення від оподаткування. За даними податкового обліку складають

3 Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством (планування — облік- контроль— аналіз — регулювання) виконує ряд функцій. Як правило більшість авторів виділяють 2 основні функції бухгалтерського обліку: інформаційну та контрольну.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в тому, що бухгалтерський облік забезпечує контроль за наявністю і рухом господарських засобів та джерел їх формування.

Однак головним завдання бухгалтерського обліку залишається формування якісної, повної, достовірної і своєчасної інформації про фінансову і господарську діяльність підприємства, необхідної для підготовки, обґрунтування і прийняття управлінських рішень на різних рівнях, для визначення поведінки підприємства на ринку тощо.

4 Бухгалтерський облік як наука являє собою вчення про систему отримання, обробки і видачі інформації про господарську діяльність підприємств.

Бухгалтерський облік як наука виник досить давно. Автором бухгалтерії сотні років вважався монах-математик Лука Пачолі (1445-1515рр.), який є автором книги “Трактат о счетах и записях”. Але нещодавно була знайдена книга датована 1458р. “О торговле и совершенном купце”, автором якої є Бенедетто Котрульі.

Бухгалтерський облік є самостійною прикладною економічною наукою і певною галуззю практичної суспільної діяльності. Вища атестаційна комісія України у класифікації економічних наук визнала як самостійну науку "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит". Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік накопичує, групує і систематизує факти господарської діяльності, є досконалою інформаційною базою управління підприємством. Застосування методичних прийомів аналізу та аудиту дає змогу за даними бухгалтерського обліку розкрити причинно-наслідкові результати господарської діяльності, активізувати та прогнозувати цю діяльність.

5 В найбільш загальному вигляді, предмет бухгалтерського обліку - це господарська діяльність підприємства, що складається з окремих господарських операцій, у результаті яких змінюються склад активів, власного капіталу і зобов’язань.

Суб'єкт бухгалтерського обліку — це суб'єкт господарювання в особі підприємства, організації, установи, особи тощо.

Складовими предмета бухгалтерського обліку є окремі об’єкти, які поділяють на 3 групи:

активи (господарські засоби);

власний капітал і зобов’язання (джерела формування господарських засобів);

господарські операції та процеси.

6 2.Характеристика активів підприємства (господарських засобів)

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999р. активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

За участю в обороті активи поділяють на три групи:

необоротні активи;

оборотні активи;

витрати майбутніх періодів.

Активи (господарські засоби)

Необоротні активи

Оборотні активи

Витрати майбутніх періодів

Основні засоби		Грошові кошти та їх еквіваленти
Нематеріальні активи		Запаси
Довгострокова дебіторська заборгованість		Поточна дебіторська заборгованість
Довгострокові фінансові інвестиції		Поточні фінансові інвестиції
Інші необоротні активи		Інші оборотні активи

7 Наявні господарські засоби (активи) підприємства формуються за рахунок як власних, так і залучених коштів, або, як прийнято говорити, джерел флормування господарських засобів, які поділяються на 2 групи: власний капітал і залучений капітал (зобов'язання).

Власний капітал і зобов’язання об’єднуються поняттям пасиви.

Пасиви (джерела формування господарських засобів)

Власний капітал

Зобов'язання

Статутний чи пайовий капітал		Довгострокові зобов’язання
Додатковий капітал		Поточні зобов’язання
Нерозподілений прибуток		Забезпечення
Резервний капітал		Доходи майбутніх періодів
Інші

8 Третю групу об’єктів бухгалтерського обліку складають господарські операції і процеси.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999р. господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань чи власному капіталі підприємства.

Сукупність господарських операцій в різних видах господарської діяльності називається господарським процесом. На виробничих підприємствах основними господарськими процесами є процес постачання, процес виробництва та процес реалізації.

Процес постачання - сукупність операцій по забезпеченню підприємства необхідними для виробництва предметами праці.

Процес виробництва - сукупність господарських операцій, пов’язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг).

Процес реалізації – сукупність операцій, пов’язаних із збутом готової продукції (робіт, послуг).

9 Для відображення стану господарських засобів, джерел їх формування та господарських операцій і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку застосовують різні вимірники: натуральний, трудовий, грошовий.

10 1.Метод та методичні прийоми бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік, як і кожна наука, має свій метод. Слово метод (від гр. methodos — дослідження) означає спосіб дослідження явищ, підхід до вивчення явищ, планомірний шлях встановлення істини, взагалі — прийом, спосіб дії. У своїй основі метод є інструментом вирішення головного завдання науки — пізнання об'єктивних законів дійсності з метою використання їх у практичній діяльності людей. Отже, методологія — це вчення про методи, за допомогою яких пізнають об'єкт дослідження або предмет науки, яким є для нас бухгалтерський облік.

Для розкриття сутності бухгалтерського обліку широко використовують загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та системний підходи, метод індукції і дедукції.

Діалектичний метод дає змогу вивчати облік у сукупності процесів, що видозмінюються та взаємозалежні; історичний підхід розглядає облік як продукт історичного становлення і розвитку потреб людини і суспільства; системний підхід визначає облік як внутрішньо структурований і організований об'єкт. У процесі відображення господарської діяльності економічного суб'єкта використовують методи індукції (від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнення) та дедукції (від загального до часткового, від загальних суджень до окремих або інших висновків). У практиці бухгалтерського обліку більше прикладів індукції, оскільки господарські операції спочатку розкривають зміст мікропроцесів і лише потім відбувається їх групування й узагальнення у звітності. Взагалі методи індукції і дедукції тісно пов'язані з методичними прийомами: синтезом та аналізом, які безпосередньо виявляються в синтетичному та аналітичному обліках.

Теоретичною основою бухгалтерського обліку є економічна теорія з її політичною економією, мікро- та макроекономікою, історією економічної думки. Господарські факти (явища і процеси) вивчають У бухгалтерському обліку за економічними законами і категоріями.

Поряд із загальнонауковими методами та теоретичною основою бухгалтерський облік є самостійною економічною прикладною наукою і має свої специфічні методи (прийоми, способи), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами.

Метод бухгалтерського обліку — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет.

Облікові дані формуються за допомогою таких інструментів — елементів методу:

1. Документація	- способи бухгалтерського відображення
2. Інвентаризація
3. Оцінка	- способи бухгалтерського вимірювання
4. Калькуляція
5. Рахунки	- способи бухгалтерського групування
6.Подвійний запис
7. Баланс	- способи бухгалтерського узагальнення
8. Звітність