- •1. Сутність та функції грошей.
- •3. Функція грошей та їхня характеристика.
- •4. Концепції походження грошей.
- •8. Електроннігроші та їхнійрозвиток в Україні.
- •9. Вартість грошей та методиїхньоговимірювання.
- •10. Роль грошей у розвиткуринковоїекономіки.
- •11. Сутність та структура грошовогообігу.
- •12. Класифікаціягрошовихпотоків.
- •13. Запас грошей і грошовийдохід.
- •14. Структура грошовогообігу і йогомоделі.
- •15. Організація прогнозування і регулювання готівкового обігу.
- •16. Умови і принципи організації безготівкового платіжного обігу.
- •17. Форми безготівкових розрахунків.
- •19. Дайте оцінку обсягу і структури грошової маси в Україні.
- •20. Грошові агрегати та їх характеристика (м0; м1; м2; м3).
- •21. Грошова база.
- •29. Схема руху грошових потоків на фінансовому ринку (пряме фінансування, непряме фінансування тощо).
- •30. Міжбанківський ринок грошей.
- •32. Ринок цінних паперів, фінансова біржа.
- •34. Курс цінних паперів та фактори, що на нього впливають.
- •22. Закон грошового обігу та його зміст. Сталість грошей та механізми її забезпечення.
- •23. Механізми поповнення маси грошей та їхній обіг.
- •24. Сутність понять «випуск» та «емісія» грошей.
- •25. Швидкість обігу грошей і її характеристика.
- •26. Сутність та механізми «грошового мультиплікатора».
- •27. Сутність грошового (монетарного) ринку і його структура.
- •28. Об’єкти, суб’єкти та інструменти грошового ринку.
- •36. Попит на «запас грошей», «попит на гроші», «попит на грошовий дохід» Попит на гроші для трансакцій і попит на гроші як на активи
- •37. Характеристика чинників, що впливають на попит грошей
- •39) «Грошові захисники» і номінальний попит.
- •40. Пропозиція грошей на фінансовому ринку та її залежність.
- •41)Компоненти грошової бази та пропозиції грошей.
- •42) Роль банківської системи у формованій пропозиції грошей
- •43. Емісія готівкових грошей (емісійно-касове регулювання).
- •44. Рівновага на грошовому ринку та процент.
- •45. Суть грошової системи та її елементи
- •47. Основні типи грошових систем та їхня характеристика.
- •48. Класифікація типів грошових систем.
- •49. Еволюція грошових систем.
- •50. Сучасна грошова система України та її характеристика.
- •51. Особливості функціонування об’єднаної грошової системи.
- •52. Класифікація розрахунків.
- •53. Організація розрахунків.
- •54. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
- •55. Розрахунки платіжними вимогами.
- •56. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень.
- •57. Механізм здійснення розрахунків чеками.
- •65. Особливості інфляції в Україні.
- •66. Показники вимірювання інфляції.
- •67. Методи регулювання інфляції.
- •68. Сутність грошових реформ та їхня класифікація.
- •69. Моделі грошових реформ і їх функції.
- •70. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •71. Походження і сутність кредиту. Об’єкт і суб’єкт кредиту.
- •73. Функції та роль кредиту.
- •74. Характеристика окремих видів кредиту
- •75. Форми кредиту та їхня загальна характеристика.
- •76. Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці.
- •77. Характеристика окремих видів кредиту.
- •78. Переваги використання лізингу в розвитку економіки України.
- •79. Державний кредит та його види.
- •80. Комерційні кредити.
- •81. Банківський кредит його види і ознаки.
- •82. Система банківського кредитування.
- •84. Форми забезпечення кредитів.
- •85. Методи банківського кредитування.
- •87. Оцінка платоспроможності підприємств при отриманні кредиту.
- •94. Акціонерні банки — основні ланки кредитної системи.
- •96. Ознаки та характеристика кооперативних банків.
- •97. Капітал банку, його види та управління ним.
- •98. Активні операції банків та їхня структура.
- •99. Пасивні операції банків та їхня структура.
- •88. Відсоток загального кредиту (позиковий кредит).Норма відсотка(відсоткова ставка).
- •89. Вартість кредиту
- •104. Міжбанківські кореспондентські відносини.
- •105. Міжбанківський ринок грошей.
- •106. Надлишковий резерв, хто його визначає.
- •107. Грошово-кредитна політика національного банку.
- •108. Інструменти грошово-кредитної політики.
- •109. Політика центрального банку щодо обов’язкового резервування.
- •110. Міжнародний кредит та характеристика міжнародних операцій.
- •111. Недоліки у використанні міжнародних кредитів в Україні.
- •112. Сутність та особливості іпотечного кредиту. Організація роботи банків з клієнтами та кредитний договір.
- •113. Загальна характеристика основних спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів.
- •114. Валютні відносини та валютні системи.
- •115. Валюта та конвертованість валюти
- •116. Валютний курс та курсова політика.
- •117. Види та порядок визначення валютних курсів
- •118. Регулювання валютних курсів та валютний коридор.
- •119. Загальна характеристика та структура валютного ринку.
- •121. Валютніризики і методи валютного страхування.
- •122.Платіжний баланс та його структура.
- •123. Методи балансування та формування платіжного балансу.
- •124. Загальна характеристика основних міжнародних кредитних організацій.
- •120. Валютні операції
53. Організація розрахунків.
за принципами організації розрахунків поділяють на дві системи розрахунків:
1) електронну міжбанківську систему великих грошових переказів (брутто-розрахунки), або розрахунків на валовій основі;
2) систему роздрібних операцій, яка обслуговується традиційно кліринговими палатами (нетто-розрахунки), або розрахунків на чистій основі.
Розрахунки на валовій основі передбачають, що відповідно з кожним дорученням або вимогою проводиться окрема операція шляхом відповідного переказу коштів.
При класичній процедурі розрахунків на валовій основі виконується перевірка кожного платіжного документа, в ході якої встановлюється наявність у платника достатніх коштів для покриття платежу (у формі залишку на рахунку або кредиту).
Якщо ліквідність перевіряється за станом сальдо, то платіж буде виконаний лише в разі наявності достатніх коштів на депозиті на момент його ініціювання. В іншому разі платіжне доручення повертається відправнику (відхиляється) або затримується до надходження протягом операційного дня достатніх коштів (для покриття доручень за черговістю їх надходження). Така система вимагає машинної обробки інформації в масштабі реального часу, а також операційного контролю, який дозволяє центральному банку запобігти використанню денного кредиту.
54. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
Платіжне доручення - документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.
Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується.
Якщо на основному рахунку платника кошти відсутні, він зобов'язаний протягом трьох робочих днів перерахувати залишки коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.
Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.
Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:
- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги); в порядку попередньої оплати;
- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;
- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;
- в інших випадках за згодою сторін.
Попередня оплата здійснюється підприємствами у разі, якщо це обумовлено в договорі або встановлено окремими указами Президента України та рішеннями уряду (за хлібопродукти, воду, електро- та теплову енергію, за користування телефоном і за поштово-телеграфні послуги, за перевезення товарів для розрахунків із залізницями, пароплавствами, автотранспортними підприємствами).
55. Розрахунки платіжними вимогами.
Платіжна вимога — це письмове доручення одержувача грошей своєму банку стягнути (інкасувати) вказану суму коштів з платника (боржника) і зарахувати на його рахунок. Зараз ця форма розрахунків застосовується рідко — лише у випадках безспірного стягнення та списання коштів без згоди (акцепту) з рахунків їх власників. Такі випадки можуть передбачатися законами України, а також визначатися рішеннями суду, арбітражного суду, виконавчими надписами нотаріусів. У всіх таких випадках стягувач коштів подає своєму банку платіжну вимогу, в якій має бути посилання на підставу платежу — назва і стаття закону, постанова суду тощо. Стягувач несе відповідальність за обґрунтованість і правильність посилань у платіжній вимозі на підстави для безспірного та безакцептного стягнення коштів з платника. Без чіткого та обґрунтованого зазначення таких підстав банк не приймає платіжної вимоги до виконання.
Платіжні вимоги оплачуються банком негайно, якщо основний рахунок платника і рахунок стягувача ведуться в одній установі банку і на цьому рахунку платника є достатня сума коштів. Якщо рахунки ведуться в різних установах банків, то платіж здійснюється по каналах міжбанківських розрахунків. За відсутності чи недостатності коштів на основному рахунку платника банк приймає вимогу до виконання, залучаючи для її оплати кошти з додаткових рахунків платника. Для цього банк не пізніше наступного дня мусить повідомити платника про необхідність перерахування коштів з додаткових рахунків на основний для оплати платіжних вимог до основного рахунку або про оплату їх безпосередньо з додаткового рахунку.