71. Походження і сутність кредиту. Об’єкт і суб’єкт кредиту.

Кредит (лат. «creditium» — позичка, борг; «credo» — вірити) — це суспіль-ні відносини, щовиникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок, що необхідність кредиту зумовлена існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника. Конкретними причинами необхідності кредиту є коливання потреб у коштах та джерелах їх формування у юридичних і фізичних осіб. Економічні відносини між кредитором і позичальником виникають під часжання кредиту, користування ним та його поверненням. Сторони, які беруть уу цих економічних відносинах, називаються їхніми суб’єктами (кредитори ічальники), а грошові чи товарні матеріальні цінності або виконані роботи та нпослуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об’єктом кредиту.

Кредитори — це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власвільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктамдиторами можуть бути фізичні особи, юридичні особи (підприємства , озації, установи), держава, банки.Позичальники — це учасники кредитних відносин, які мають потребу в дкових коштах і одержують їх у позику від кредиторів. Позичальниками мобути всі ті особи, що й кредиторами.

72. Перетворення грошей на капітал та розвиток кредиту.

Термін "капітал" походить від лат. capitalis і означає головний. Однак найчастіше економісти застосовують його для позначення всіх засобів, які використовуються у виробництві та сприяють йому. Якщо розуміти капітал саме так, то він складається з будівель, устаткування, інструментів, передаточних пристроїв, транспортних засобів тощо. Для створення складових капіталу необхідні гроші, які самі по собі не є капіталом. Щоправда, вживається поняття " грошовий капітал" щодо грошей, які використовуються для організації виробництва.

Якщо продаж одного товару здійснюється заради купівлі іншого, то форма товарного обігу має спрощений вигляд: Т — Д — Т'. Тут гроші обслуговують обмін товарів і виконують функцію засобу обігу.

Гроші стають капіталом лише тоді, коли надходять в обіг для одержання більшої суми, ніж було вкладено. Загальна формула руху капіталу така:

де Г'= Г + А Г, а А Г — це приріст грошей, який отримав назву доданої вартості або доходу.

Отже, формулу Г - Т - Г' можна записати так:

Ця формула має назву загальної формули руху капіталу і показує, що гроші виступають не як посередник в обігу товарів, а як засіб для отримання більшої кількості грошей, ніж їх вкладено первісно, тобто гроші набувають властивості самозростання. Капітал — це самозростання вартості або вартість, яка приносить дохід і може бути втілена в грошових, матеріальних і нематеріальних активах.

73. Функції та роль кредиту.

Роль кредиту характеризується результатами застосування для економіки в ці- лому і населення зокрема. Кредит впливає на процеси виробництва, реалізації і спо- живання продукції, а також на сферу грошового обороту.

Одним із проявів ролі кредиту виступає його вплив на безперервність процесів виробництва і реалізації продукції. Значна роль кредиту і в розширенні виробництва. Таким чином, роль кредиту зростає за такими напрямами:

1) перерозподіл матеріальних ресурсів в інтересах виробництва і реалізації продукції за допомогою надання позик і залучення коштів юридичних і фізич- них осіб;

2) вплив на безперервність процесів відтворення через надання кредитів;

3) участь у розширенні виробництва через видачу позикових коштів на попо- внення основного капіталу та лізинговий кредит;

4) економне використання позичальниками власних і позичених коштів;

5) прискорення споживачами отримання товарів, послуг за рахунок викорис- тання позикових коштів;

6) регулювання випуску в обіг та вилучення з нього готівкових грошей на основі кредитних відносин і забезпечення безготівкового грошового обороту платіжними засобами.

Позитивна роль кредиту проявляється проведенням ефективної грошово- кредитної політики, яка в сучасних умовах, головним чином, полягає у вико- ристанні жорстких заходів з регулювання обсягу кредитних і грошових опера- цій. Особливо важливе значення має підтримка стабільності і стійкості національної грошової одиниці і захист інтересів позичальників та креди- торів.

Виділяють грошову (емісійну), контрольну (стимулювальну) та функцію перерозподілу вартості.

Перерозподільна функція кредиту полягає в тому, що тимчасово вільні ко- шти юридичних та фізичних осіб за допомогою кредиту передаються в тим- часове користування підприємств, господарських товариств і населення для задоволення їхніх виробничих або особистих потреб. Такий перерозподіл дає можливість прискорити залучення матеріальних ресурсів у виробниче і осо- бисте споживання. Тому в цій функції перерозподіляються не тільки грошові кошти, а й матеріальні ресурси.

Іншою функцією кредиту є створення ним нових грошей для грошового обі- гу — антиципаційна (емісійна) функція, яку виконує тільки банківський кредит. Методом кредитної експансії (розширення кредиту) та кредитної ре- стрикції (звуження кредиту) регулюється кількість грошей в обігу, причому вилучення грошей з обігу за допомогою кредиту досягається значно важче, ніж випуск їх в обіг.

Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитного пере- розподілу коштів забезпечується банківський контроль за діяльністю пози- чальника. Можливість такого контролю випливає із самої природи кредиту. Треба зазначити, що, вступивши в кредитні відносини, одержувач кредиту та- кож має здійснювати контроль за своєю діяльністю з тим, щоб своєчасно і по- вністю повернути кредитні ресурси.

Учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними: бути власником певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися; функціонувати на основі самоокупності та само достатності; нести економічну відповідальність за своїми зобов’язаннями