39) «Грошові захисники» і номінальний попит.

Технологічно захист паперових грошей і цінних паперів реалізується як під час виготовлення спеціального паперу для їх друку, так і в процесі їх друкування. Крім того, при виготовлені цінних паперів останнім часом застосовують додаткові види захисту, безпосередньо не пов'язані із самим друком, зокрема голографічний захист.

Основними елементами захисту грошових знаків і цінних паперів, які технологічно реалізуються в процесі виготовлення паперу, є:

- водяні знаки - спеціальні помітні проти світла зображення, що формуються під час виготовлення паперу внаслідок різної товщини паперової маси.

- захисні стрічки - розміщені у товщі паперу темні смужки (з написом чи без нього), які видно при розгляданні на світло, а напис можна прочитати за допомогою збільшувального скла;

- конфетіґ - кольорові паперові чи синтетичні включення (частіше круглої форми), розташовані в паперовій масі або на поверхні паперу;

- видимі та невидимі захисні волокнини - хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу кольорові волокнини, помітні при звичайному світлі чи які флюоресціюють (світяться) в ультрафіолетовому промінні;

- просочення паперу хімічним розчином, яке дозволяє апаратними методами визначати автентичність паперу.

Значно більший спектр елементів захисту використовують безпосередньо під час друкування банкнот і цінних паперів. Серед них:

- рельєфні елементи (високий чи глибокий друк) - елементи друку, що виступають над поверхнею паперу чи мають заглибини і шорсткість яких відчувається на дотик пучками пальців;

- плоский друк - спосіб поліграфічного друку, за якого друкувальні елементи друкарської форми містяться в одній площині з проміжними, тому зображення, отримані цим способом, лежать в одній площині з папером;

- неперервний друк - друк, за якого візерунок, розташований на протилежних кінцях однієї сторони банкноти (цінного папера) або розташований по всій банкноті, утворює закінчений малюнок при сполученні країв банкноти;

Номінальний попит - це та кількість грошей, яка необхідна економічним агентам для задоволення особистих та виробничих потреб. Однак номінальна кількість необхідних в економіці грошей змінюється вслід за зміною цін. Якщо всі ціни, а значить номінальні доходи, подвояться, то потрібно буде просто подвоїти значення відкладення вартості (грошові залишки). Зрозуміло, що тоді ж відповідно подвоїться номінальний попит на гроші. Отже, попит на гроші для трансакцій подвоюється, якщо номінальний ВВП збільшується, а реальний ВВП не змінюється.

Завжди, коли відбувається зміна рівня цін, а реальні доходи залишаються незмінними, індивідуми для того, щоб зберегти свою купівельну спроможність, повинні змінити відповідно розмір своїх номінальних грошових залишків

40. Пропозиція грошей на фінансовому ринку та її залежність.

Пропозиція грошей — це та кількість грошей, що знаходиться в розпорядженні економічних суб’єктів, яку вони можуть спрямувати в оборот за сприятливих умов.

Пропозиція грошей завжди протистоїть на ринку попиту на гроші.

На рівні окремого економічного суб’єкта (мікрорівні) пропозиція грошей залежить від змін, які відбуваються при їхньому розміщенні у фінансові активи, насамперед, від зміни відсоткової ставки (чим вона вища, тим більше грошей буде запропоновано у вигляді кредитів, і нав паки).

Загальний рівень пропозиції грошей, підтримання грошової рівноваги на ринку монетарного товару забезпечується банківською системою держави, виваженою високоефективною грошово-кредитною політикою.

Загальніша модель пропозиції грошей враховує роль центрального грошових коштів з депозитів банківської системи в готівку. Вона містить ряд нових змінних

На МІКРОРІВНІ пропозиція грошей залежить від зміни доходності їхнього розміщення у фінансові активи, насам-

перед банку, поведінку комерційних банків і можливий відтік частини від зміни відсоткової ставки: чим вона вища, тим більше грошей буде запропоновано в кредит, і навпаки

На МАКРОРІВНІ пропозиція грошей обмежується їхньою загальною масою, яка перебуває в обігу і не зможе пере-

вищувати її, які зміни не відбулися б у доходності активів