- •1. Сутність та функції грошей.
- •3. Функція грошей та їхня характеристика.
- •4. Концепції походження грошей.
- •8. Електроннігроші та їхнійрозвиток в Україні.
- •9. Вартість грошей та методиїхньоговимірювання.
- •10. Роль грошей у розвиткуринковоїекономіки.
- •11. Сутність та структура грошовогообігу.
- •12. Класифікаціягрошовихпотоків.
- •13. Запас грошей і грошовийдохід.
- •14. Структура грошовогообігу і йогомоделі.
- •15. Організація прогнозування і регулювання готівкового обігу.
- •16. Умови і принципи організації безготівкового платіжного обігу.
- •17. Форми безготівкових розрахунків.
- •19. Дайте оцінку обсягу і структури грошової маси в Україні.
- •20. Грошові агрегати та їх характеристика (м0; м1; м2; м3).
- •21. Грошова база.
- •29. Схема руху грошових потоків на фінансовому ринку (пряме фінансування, непряме фінансування тощо).
- •30. Міжбанківський ринок грошей.
- •32. Ринок цінних паперів, фінансова біржа.
- •34. Курс цінних паперів та фактори, що на нього впливають.
- •22. Закон грошового обігу та його зміст. Сталість грошей та механізми її забезпечення.
- •23. Механізми поповнення маси грошей та їхній обіг.
- •24. Сутність понять «випуск» та «емісія» грошей.
- •25. Швидкість обігу грошей і її характеристика.
- •26. Сутність та механізми «грошового мультиплікатора».
- •27. Сутність грошового (монетарного) ринку і його структура.
- •28. Об’єкти, суб’єкти та інструменти грошового ринку.
- •36. Попит на «запас грошей», «попит на гроші», «попит на грошовий дохід» Попит на гроші для трансакцій і попит на гроші як на активи
- •37. Характеристика чинників, що впливають на попит грошей
- •39) «Грошові захисники» і номінальний попит.
- •40. Пропозиція грошей на фінансовому ринку та її залежність.
- •41)Компоненти грошової бази та пропозиції грошей.
- •42) Роль банківської системи у формованій пропозиції грошей
- •43. Емісія готівкових грошей (емісійно-касове регулювання).
- •44. Рівновага на грошовому ринку та процент.
- •45. Суть грошової системи та її елементи
- •47. Основні типи грошових систем та їхня характеристика.
- •48. Класифікація типів грошових систем.
- •49. Еволюція грошових систем.
- •50. Сучасна грошова система України та її характеристика.
- •51. Особливості функціонування об’єднаної грошової системи.
- •52. Класифікація розрахунків.
- •53. Організація розрахунків.
- •54. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
- •55. Розрахунки платіжними вимогами.
- •56. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень.
- •57. Механізм здійснення розрахунків чеками.
- •65. Особливості інфляції в Україні.
- •66. Показники вимірювання інфляції.
- •67. Методи регулювання інфляції.
- •68. Сутність грошових реформ та їхня класифікація.
- •69. Моделі грошових реформ і їх функції.
- •70. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •71. Походження і сутність кредиту. Об’єкт і суб’єкт кредиту.
- •73. Функції та роль кредиту.
- •74. Характеристика окремих видів кредиту
- •75. Форми кредиту та їхня загальна характеристика.
- •76. Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці.
- •77. Характеристика окремих видів кредиту.
- •78. Переваги використання лізингу в розвитку економіки України.
- •79. Державний кредит та його види.
- •80. Комерційні кредити.
- •81. Банківський кредит його види і ознаки.
- •82. Система банківського кредитування.
- •84. Форми забезпечення кредитів.
- •85. Методи банківського кредитування.
- •87. Оцінка платоспроможності підприємств при отриманні кредиту.
- •94. Акціонерні банки — основні ланки кредитної системи.
- •96. Ознаки та характеристика кооперативних банків.
- •97. Капітал банку, його види та управління ним.
- •98. Активні операції банків та їхня структура.
- •99. Пасивні операції банків та їхня структура.
- •88. Відсоток загального кредиту (позиковий кредит).Норма відсотка(відсоткова ставка).
- •89. Вартість кредиту
- •104. Міжбанківські кореспондентські відносини.
- •105. Міжбанківський ринок грошей.
- •106. Надлишковий резерв, хто його визначає.
- •107. Грошово-кредитна політика національного банку.
- •108. Інструменти грошово-кредитної політики.
- •109. Політика центрального банку щодо обов’язкового резервування.
- •110. Міжнародний кредит та характеристика міжнародних операцій.
- •111. Недоліки у використанні міжнародних кредитів в Україні.
- •112. Сутність та особливості іпотечного кредиту. Організація роботи банків з клієнтами та кредитний договір.
- •113. Загальна характеристика основних спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів.
- •114. Валютні відносини та валютні системи.
- •115. Валюта та конвертованість валюти
- •116. Валютний курс та курсова політика.
- •117. Види та порядок визначення валютних курсів
- •118. Регулювання валютних курсів та валютний коридор.
- •119. Загальна характеристика та структура валютного ринку.
- •121. Валютніризики і методи валютного страхування.
- •122.Платіжний баланс та його структура.
- •123. Методи балансування та формування платіжного балансу.
- •124. Загальна характеристика основних міжнародних кредитних організацій.
- •120. Валютні операції
21. Грошова база.
Грошова база – сукупність готівкових коштів, випущених в обіг Національним банком України, коштів обов’язкових резервів, коштів на кореспондентських рахунках та інших коштів інших депозитних корпорацій (банків), коштів державних нефінансових корпорацій і домашніх господарств (працівників Національного банку) у Національному банку України. Іншими словами - це сукупність зобов’язань Національного банку України в національній валюті, що забезпечують зростання грошових агрегатів та кредитування економіки. Грошова база є показником бази фінансування, яка є основою для формування грошових агрегатів, а не самим грошовим агрегатом. Грошова база використовується Національним банком України в якості одного із основних показників грошово-кредитної політики, і часто друкується пресою разом з грошовими агрегатами.
Грошова база включає: запаси всієї готівки поза банківською системою та в касах банків (готівка випущена НБУ і не повернута в його фонди) (М0 + Мкб) та суму резервів Комерційних банків (КБ) на їх кореспондентських рахунках у ЦБ (Мрез): Гб = М0 + Мкб + Мрез.
Відмінності між грошовою масою і грошовою базою полягають у тому, що якщо грошова маса у своєму складі має всі елементи — від найвужчого показника М0 до найширшого агрегату М3, то грошова база охоплює лише сукупність готівки емітованої НБУ та залишки коштів комерційних банків на їхніх рахунках у національному
банку. Емітовані національним банком гроші називаються базовими грошима.
Величина грошової маси і грошової бази залежить від стану і розвитку економічного потенціалу, швидкості обігу грошей та інших фак торів, передбачених і не передбачених грошово-кредитною політикою. Суттєвим механізмом впливу на створення
грошової маси є використання комерційними банками грошово-кредитної мультиплікації. Рівень перевищення обсягів грошової маси над грошовою базою відображає величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.
Отже, показник грошової бази не може вважатися ще одним елементом готівкової маси грошей в обігу, а є якісно іншим показником фінансової статистики, що характеризує масу грошей з боку її прояву на балансі національного банку.
29. Схема руху грошових потоків на фінансовому ринку (пряме фінансування, непряме фінансування тощо).
Канали фінансового ринку, по яких гроші рухаються від власників заощаджень до позичальників поділяються на дві групи:
І група — канали прямого фінансування — це канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників грошових коштів.
Способи прямого фінансування:
1) передача коштів позичальникові для здійснення інвестицій в обмін на право участі у власності на цю фірму (наприклад, отримання акцій, які дають право на участь у капіталі, управлінні, розподілу доходів тощо). Цей спосіб називається капітальним фінансуванням;
2) передача коштів фірмі для здійснення інвестицій в обмін на зобов’я зання повернути ці кошти в майбутньому з відсотками (через отримання від фірм-позичальників — облігацій). Це спосіб фінансування шляхом отримання позик. Наявність сектора прямого фінансування має важливе економічне значення. Він є інституційною базою фінансового ринку. Для покупців грошей розширюються можливості вибору вигідних умов купівлі, зниження плати за користування коштами. Продавець грошей тут може знати свого покупця, що дає можливість вибирати найбільш надійних позичальників та уникати зайвих ризиків. Крім цього, наявність цього сектора загострює конкурентну боротьбу між фінансовими посередниками на фінансовому (грошовому) ринку, змушує їх знижувати ціни та розширювати асортимент своїх послуг.
ІІ група — канали непрямого фінансування (опосередкованого) — це канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджезаощаджень до позичальників через фінансових посередників (банки, інвестиційні, страхові компанії, пенсійні фонди тощо). Сектор опосередкованого фінансування створює спеціальний механізм реалізації тих зв’язків між кредиторами і позичальниками, які не можуть бути реалізовані через сектор прямого фінансування. Насамперед йдеться про зв’язки, установлення яких потребує великих витрат грошей і часу на пошуки і вивчення контрагента (фірми) чи реалізація яких пов’язана зі значними ризиками.