3.6 Заходи по економії пмм

Зниження кількісних і якісних втрат нафтопродуктів дозволяє підвищити техніко-економічні показники експлуатації автомобільного транспорту, забезпечує тривалу і бехвідказну його роботу, зменшує забруднення довкілля.

Отже скорочення втрат нафтопродуктів має не тільки економічне і технічне але й соціальне і екологічне значення.

Економія пального і мастильних матеріалів – це раціональна система їх використання, забезпечення якості і скорочення втрат при зберіганні і зниженні їх витрат в процесі експлуатації рухомого складу. Тому практична діяльність АТП є направлена на проведення відповідного комплексу організаційно-технічних заходів.

Усi працiвники автомобільного транспорту особливу увагу придiляють економному витрачанню палива й мастильних матерiалiв.

Витрачання палива залежить вiд багатьох чинників: технiчного стану автомобiля, навичок водiння, вибору маршруту, правильностi транспортування й зберiгання палива та заправляння ним автомобiлiв. Недотримання правил транспортування й зберiгання палива, а також недбалiсть пiд час заправляння ним автомобiлiв можуть призвести до втрати 10... 15% палива.

Паливо слід перевозити в спецiальних вiдповiдно обладнаних цистернах, або, в крайньому випадку, в бочках iз пробками, що герметично закриваються.

Зберiгати паливо допускається лише в спецiальних нафтосховищах i, як виняток (нетривалий час), у бочках в мiсцях, захищених вiд потрапляння сонячних променiв.

Усi прилади системи живлення й запалювання автомобiля, трансмiсiя й ходова частина, гальмова система та рульове керування мають бути добре вiдрегульованi, необхiдно щоб автомобiль мав добрий накат, тиск повiтря в шинах вiдповiдав нормі), а мастило було нормальної в’язкостi.

Перевитрата палива може спричинятися порушенням теплового режиму двигуна — його переохолодженням або перегрiванням.

Економiї палива можна досягти також, правильно використовуючи інерцiю автомобiля з урахуванням поздовжнього профiлю дороги.

Водiй повинен так розрахувати рух, щоб до мiнiмуму звести кількість гальмувань i максимально використати підвищенi передачi, не допускаючи перевантаження двигуна. Не можна збагачувати сумiш прикриванням повітряної заслінки, коли двигун уже прогрівся.

Водiй повинен дбати також про скорочення витрати мастильних матерiалiв без шкоди для технiчного стану автомобiля: треба стежити, щоб нiде не пiдтiкала олива й щоб була справною система вентиляції двигуна.

Однак, дбаючи про зменшення витрати палива, слiд ураховувати викид токсичних речовин i необхiднiсть збереження високих динамiчних якостей автомобiля. Залишаються в силi й такi вимоги, як стабiльнiсть основних показникiв пiд час експлуатацiї автомобiля в рiзних умовах та пiсля тривалого пробiгу, простота обслуговування, низькi витрати на експлуатацiю й мала металоємнiсть, технологiчнiсть виробництва, ремонтопридатнiсть.

Унесення в двигун конструктивних змiн i введення нових регулювальних параметрiв для полiпшення динамiчних якостей автомобiля, а також застосування каталiтичних нейтралiзаторiв, рециркуляцiї вiдпрацьованих газiв для зниження токсичностi, як правило, погiршують паливну економiчнiсть. Тому в кожному конкретному випадку потрiбно знаходити оптимальне рiшення.

Паливну економiчнiсть двигуна на навантажувальних режимах, як правило, оцiнюють випробуванням його на стендi підприємства за питомою витратою палива, тобто масовою витратою за одиницю часу, віднесеною до потужності, яку розвиває двигун на цьому режимі.