Розділ XII. Особливості харчування дітей першого року життя з проявами алергії

Нерідко вельми складною проблемою стає живлення дітей першого року життя з алергічним статусом. Введення прикорму дітям з харчовою алергією обумовлено не тільки необхідністю забезпечення інтенсивно протікаючих процесів зростання дитини, але і стимуляцією дозрівання травної і імунної систем за рахунок додаткового надходження енергії і харчових речовин. Разом з тим, у виникненні і розвитку атопії в ранньому дитячому віці значущу роль грає живлення. У переважній більшості випадків харчова алергія - перший прояв генетичної схильності до розвитку атопії і пусковий чинник виникнення шкіряних, респіраторних і гастроїнтестінальних її проявів (22). Серед загальної популяції дітей грудного віку, тобто серед всіх грудних дітей, харчова алергія зустрічається у 25 - 40%. При цьому захворюванні наголошується недосконалість процесів травлення, із-за чого в кишечнику відбувається всмоктування не повністю розщеплених продуктів живлення, які і набувають властивостей алергенів.

Формування харчової сенсибілізації найчастіше починається в антенатальном періоді (23). З публікацій вітчизняних і зарубіжних дослідників відомо про можливість внутріутробної сенсибілізації плоду до харчових і іншим алергенам. Найчастіше це пов'язано з вживанням вагітною жінкою надмірної кількості коров'ячого молока і високоалергенних продуктів. Антиген в комплексі з IgE-антитілами матері може проникнути через плаценту, амніотичну рідину в організм плоду. При контакті плоду з харчовими алергенами (особливо а-лактоглобуліном) розвивається первинна імунна реакція з подальшою проліферацією (при народженні) мононуклеарних кліток, що стимулюють.

Будь-який продукт харчування у різних дітей може викликати алергічну реакцію, оскільки існує індивідуальна переносимість продуктів. Частіше аллергопатология розвивається у дітей, що знаходяться на штучному або змішаному вигодовуванні молочними сумішами.

Харчова алергія як ніяке інше захворювання вимагає строго індивідуального підходу до складання раціону. В першу чергу це стосується вибору основного гіпоалергенного продукту живлення, в другу - ретельно зваженого і обгрунтованого застосування продуктів і блюд прикорму (24). При призначенні прикорму хворим з харчовою алергією необхідно враховувати гостроту і тяжкість патологічного процесу, вік дитини, його нутрітівний статус, виявлені причинно-значущі харчові алергени, супутні захворювання.

Відомо, що провідним етіологічним чинником в розвитку харчової алергії у грудних дітей є білки коров'ячого молока. Серед обстежених дітей з алергією сенсибілізація до білок коров'ячого молока і риби зустрічається в 85% випадків. Основними білковими алергенами коров'ячого молока, що містяться в казеїні і молочній сироватці, є Альбумін, а - лактальбумін, а -лактоглобулін, лактоферин і імуноглобуліни. Алергія на білки коров'ячого молока може розвинутися і у деяких дітей, що знаходяться на природному вигодовуванні, якщо жінка в період лактації вживає велику кількість молока(25).

Крім того, досить часто наголошується гіперчутливість до білок банана (у 80%), курячого яйця (у 60%), глютену пшениці (у 50%), протеїнам рису (у 50%). Рідше виявляється сенсибілізація до білок гречи і картоплі (у 30%), кукурудзи (у 12%), різним видам м'яса (у 3%). У 75% дітей виявляється полівалентна харчова алергія - сенсибілізація до 3-4 харчових білок і більш. Реакції на один харчовий продукт бувають тільки у 1-2% дітей.

Складність організації прикорму дітям з харчовою алергією обумовлена також порушеннями формування кишкового бар'єру. Це пов'язано з природженими і придбаними порушеннями функцій травного тракту, неправильним вигодовуванням, раннім введенням в раціон живлення високоалергенних продуктів, кишковим дисбактеріозом, порушенням цитопротек- тівного бар'єру і т. д., що сприяє проникненню антигенів з харчової кашки через слизисту оболонку у внутрішнє середовище організму і формуванню сенсибілізації до харчових продуктів.

Відомо, що шлунково-кишковий тракт дитини постійно знаходиться у контакті з чужорідними макромолекулами: бактеріями, вірусами, білками, харчовими антигенами і є функціональним бар'єром між внутрішнім і оточуючим середовищем. У нормі у доношених новонароджених дітей підвищена проникність кишкового бар'єру швидко знижується незабаром після народження.

Продукти харчування з можливим формуванням харчової алергії можна розділити на 3 групи (таблиця 12): з високим, середнім і низьким аллергизірующим потенціалом (26).

Таблиця 12. Продукти харчування,

які сприяють розвитку харчової алергії.

Високий аллерги- зірующий потенціал	Середній аллерги- зірующий потенціал	Низький аллергизірую- щий потенціал
Цілісне молоко. Яйця. Риба, морепродукти, ікра. Пшениця, жито. Морква, помідори, селера, болгарський перець. Полуниця, суниця, малина, цитрусові, ананаси, гранати, банани, ківі, манго, хурма, диня. Кава натуральна, какао. Шоколад. Гриби. Горіхи. Мед.	Яловичина, куряче м'ясо. Гречка, овес, мал. Горох, боби, соя. Картопля, буряк. Персики, абрикоси, журавлина, брусниця, темно-червона вишня, чорниця, чорна смородина, шипшина, банани.	Кисломолочні продукти. Конина, м'ясо кролика, індички, пісна свинина, худа баранина. Перловка, кукурудза, пшоно. Кольорова, белока- чанова капуста, брокколі, кабачки, патисони, огірки. Зелені сорти яблук і груш, біла і червона смородина, біла і жовта черешня, жовті сорти слив. Городна зелень (петрушка, кріп).

Слід звернути особливу увагу на те, що багато фруктів (банани, яблука, груші, апельсини) збираються задовго до їх дозрівання і обробляються спеціальними речовинами, прискорюючими дозрівання. При цьому можливі алергічні реакції саме на ці речовини.

При спадковій схильності до алергії нерідко у дітей перші симптоми її розвиваються вже на природному вигодовуванні, хоча жіноче молоко майже позбавлене антигенних властивостей. Багато в чому це обумовлено тим, що вже внутріутробний плід може сенсибілізіроваться алергенами, що вживаються вагітною жінкою з їжею. Тому вагітним з високим ризиком розвитку алергії, при обтяженому сімейному аплергоанамнезе, останніми місяцями вагітності рекомендують гіпоалергенну дієту.

Сенсибілізація дитини, що вже народилася, знаходиться на природному вигодовуванні, підтримується харчовими алергенами, головним чином при вживанні матерью великих кількостей молочних продуктів, які поступають через її молоко до дитини. За наявності атопічних захворювань в сім'ї обгрунтовано виключення з раціону матері на час лактації будь-яких яєць, молока, риби і арахісу. Відомо, що антигени коров'ячого молока, курячого яйця визначаються в материнському молоці вже через 2-6 годин після вживання матерью продуктів, що містять дані алергени. Тому на весь період годування грудьми, якщо у дитини є ознаки харчової алергії, що годує матері призначається гіпоалергенна дієта. У важких випадках іноді рекомендують переклад матерей на повністю безмолочну дієту на весь період годування грудьми, причому виключають також яловичину і всі молочні продукти, у тому числі і кисломолочні, окрім вершкового масла. Дієта з виключенням яєць, коров'ячого молока, риби з раціону матері протягом трьох місяців сприяла запобіганню розвитку екземи в перші півтора роки життя у дітей з високим ризиком розвитку алергічних захворювань.

Проте, строга гіпоалергенна дієта вагітним і годуючим жінкам тільки за наявності риски розвитку алергії в даний час не рекомендується, оскільки в цьому випадку не буде алергічної сенсибілізації (що добре), але і не буде у дитини вироблятися харчова толерантність, тобто поступове звикання до продуктів, що необхідне для зниження у нього риски розвитку харчової алергії в подальшому.

Таблиця 13. Можливі перехресні реакції у дітей першого