7

Навчальна дисципліна - “Українcька етнологія”, курс - І, група - А, дата: 05.04.2011 р.

Прізвище, ім’я, по-батькові викладача: Масненко Віталій Васильович, доктор історичних наук, професор.

І. Психологічна оцінка структури практичного заняття у зв’язку з її конкретними цілями й завданнями.

1. Тема: Територія і населення України.

Мета триєдина, відповідає вимогам; завдання, виголошені викладачем, сприяють активізації уваги студентів.

2. Структура семінарського заняття та його психологічна доцільність: Заняття проводилося за схемою: вступне слово викладача – розкриття студентами питань теми – запитання, доповнення, коментування відповідей (після і в ході висвітлення кожного питання) – показ на карті українських етнічних територій – підсумки заняття. Це типова схема побудови семінарського заняття, що за відповідної підготовки студентів, сприяє активному засвоєнню знань. Всі обговорення закріплювалися роботою з картою. Було дотримано психолого-педагогічне забезпечення цілісності та завершеності заняття.

Іі. Психологічна оцінка змісту практичного заняття.

1. Психологічна якість навчального матеріалу (пояснювальний матеріал, підкріплений наочністю, ступінь абстрактності й узагальнення високий). Викладач використовує зі студентами метод бесіди і пояснення. Після розкриття кожного питання Віталій Васильович робив певні висновки і узагальнення. На практичному занятті була використана наочність: фізична карта України.

2. Активізація логічного мислення та словесно-логічної пам’яті сприяє засвоєнню матеріалу. Протягом заняття викладач ставив студентам цілу низку питань, намагаючись створити проблемні ситуації, для вирішення яких студентам необхідно було звернутися до образного мислення та уяви. Студенти в свою чергу міркували і робили конкретні висновки. Викладач сприяв тому, що студенти також задавали один одному запитання, що сприяло більшому поглибленню вивчення теми.

3. Практичне заняття, в принципі, відповідало віковим особливостям студентів, але викладач орієнтувався на те, що студенти вже знають повністю (хоча б головне) розглядаючий матеріал. Тому був помітний певний контраст між знаннями студентів і викладача (так і має бути, але прірва була трішки великою). Складності додавало і науковий, перенасичений стиль мовлення. Але це не вплинуло на сприйняття інформації студентами.

4. Викладач доступно пояснював проблемні питання за допомогою розповіді із наявністю яскравих життєвих прикладів, нерідко приводив аналогії із життя, цитував постатей, які найбільш зрозуміло пояснювали перепитії тої чи іншої проблеми.

5. Викладач виховує у студентів почуття взаємоповаги і розуміння один одного, стриманості і відповідальності, толерантності і щирості. В його викладі домінує суто науковий і естетичний стиль, що орієнтує студентів на високі ідеали інтелігентності.

Ііі. Керування пізнавальною діяльністю та її прояв на практичному занятті.

1. Організація уваги:

а) В ході семінарського заняття викладач постійно звертався до аудиторії, акцентував увагу на головних чи проблемних питаннях теми, ставив запитання. При описі етнографічних регіонів наголошував, щоб студенти апелювали до карти;

б) При активізації знань використовувалася мимовільна увага, а під час аналізу – довільна увага. Після заняття активно діяла довільна увага;

в) переключення уваги він здійснював невеличкими ліричними відступами (виховна хвилина про обов’язковість рефератів, яких на цьому занятті не було, тощо), обговоренням проблеми, постановкою питань;