6. Як здійснював викладач врахування індивідуальних особливостей студентів?

Проф. Масненко толерантно і з повагою ставився до кожного студента: не перебивав, не наголошував на сильності одного студента і слабкості іншого, адекватно і з порозумінням ставився до незнання студентами певного матеріалу. Викладач був відкритий до діалогу зі студентами, ставив “рівневі” питання відповідно до знань студентів.

Іv. Організація викладачем зворотного зв’язку.

1. Можна констатувати, що викладач впродовж всього заняття так чи інакше звертався до студентської аудиторії. Це типова ознака його стилю викладання. Він постійно скеровував відповіді студентів, наголошував на помилковості чи правильності тої чи іншої позиції, задавав питання. Однак суто “чисті” звернення до студентства було на трьох етапах заняття: на початку (вступне слово про особливості проведення семінарських занять, оскільки це був перший семінар); після розкриття першого питання (коли викладач наголошував на важливості ставити запитання); при проведенні підсумків заняття (загальні висновки і побажання).

2. Була виявлена чітка тенденція до розподілу групи на активних і пасивних: активні постійно працювали і доповнювали, пасивні ж – затаїлись.

3. Зворотний зв’язок носив подвійний характер, оскільки проф. Масненко, контролюючи і спрямовуючи відповіді студентів, постійно щось доповнював і уточнював, надав нову цікаву пізнавальну інформацію.

4. В основному студенти були задоволені своїми оцінками. Викладач намагалася бути об’єктивним, виставила оцінки відповідно до виконаної роботи.

5. В принципі викладач не змінював своєму стилю викладання і аналізу студентських відповідей. Єдине, що слід виділити це той факт, що коли студенти відмовилися ставити запитання, викладач наголосив на їх важливості і вони, частково, прислухалися, задавали питання.

V. Виховний вплив особистості викладача та його діяльності на практичному занятті.

1. Викладач володіє значним науковим і педагогічним авторитетом, тому і студенти відповідно поводилися: в ауд. панувала тиша і спокій (можливо не хотіли, щоб їх спитали) впродовж всього заняття. Проф. Масненко з повагою ставиться до студентів: він з ними на “ви”, без зверхності і тиску. Заради правильності “відповіді” студентів, викладач пояснив основні вимоги до них, наголосив на базових позиціях. Одяг викладача відповідав типовому професорському дрес-коду: костюм, сорочка, краватка.

2. Викладач вимагав, щоб відповіді відображали суть питання, не були перенасичені голим фактажем, щоб студенти намагалися аналізувати, а не описувати події і явища. Також студент має право на власну думку, але вона має бути підкріплена відповідною і якісною аргументацією.

3. Виховне значення методів і прийомів полягало в тому, що викладач виховував терпимість і увагу у власному характері, з розумінням ставився до помилок та негативних рис характеру свого співрозмовника.

4. Викладач рекомендував уважно слухати один одного, пояснював важливість постановки запитань до студентів і викладачем і самими студентами, наголошуючи на важливості самостійного мислення, не заради оцінки чи слави, а заради розуміння.