2. Організація сприйняття:

а) Об’єктом сприйняття матеріалу була, в основному, мова викладача, а при розкритті ІІ-го питання – мапа.

б) Фізична карта України дала можливість студентам узагальнити знання з теми, полегшити запам’ятовування певних визначень, розширила кругозір студентів (деяких)4

в) Завдяки поясненню, узагальненням та аналізу, матеріал і був вивчений та усвідомлений.

3. Активізація пам’яті і її розвиток:

а) Проф. В.В. Масненко постійно звертався до пам’яті студентів, оскільки впродовж лекції він часто аналізував і порівнював різні питання. Це він робив заради того, щоб студенти усвідомлювали справжню суть і глибину проблеми, вдавалися до наукового аналізу етнологічних подій і явищ;

б) На практичному занятті мали місце емоційна, механічна, словесно-логічна, логічна, короткотривала та довготривала, наочно-образна, пам’ять.

в) Для кращого запам’ятовування основних питань викладач здійснював логічну обробку матеріалу, наводив аналогії із сучасністю, базові позиції він просив занотувати;

г) Студенти ставили запитання до колег, працювали з картою, доповнювали і уточнювали відповіді. Деякі студенти були активними протягом усієї пари, але загальний рівень підготовки міг бути і кращий (не готові до першого питання).

4. Активізація розумової діяльності студентів:

а) Наукові поняття викладач формував методом усного викладу і пояснення, деякі моменти він підкріплював використанням мапи України;

б) і в) Викладач намагався формувати логічні зв’язки між поняттями, використовував прийом слідування від загального до конкретного (індукція) заради виводження істинного судження;

г) викладач охарактеризував важливість і практичне значення матеріалу, сфери де їх можна застосовувати (здебільшого наукові);

д) В більшості студенти розуміли і засвоїли матеріал, однак було помітно їх нерозуміння відносно деяких позицій, дехто просто “літав в хмарах”;

е) В ході практичного заняття викладач ставив перед студентами проблемні питання та завдання, які потребували певних зусиль для їх вирішення і розв’язання. Але студенти активної участі в обговоренні не брали;

є) Для того, щоб вирішити поставлену проблему, студент повинен систематизувати, узагальнити інформацію, сформувати у свідомості думку та висловити її у вербальній формі, дотримуючись літературних норм. Викладач слідкував за правильним ходом виконання завдань.

ж) Група задовільно підготовлена до заняття; були й неактивні та непідготовлені студенти.

з) група недостатньо підготовлена до проблемного методу, багато непорозумінь і недоліків, боязнь викладу власних думок перед аудиторією;

и) ще у вступному слові викладач подав інструментарій побудови відповіді на питання, наголосив на тому, що саме потрібно розкрити, а що – відкинути;

к) семінар був логічно і послідовно побудований: питання не перескакували, на їх розгляд було достатньо часу;

л) студенти боялись висловить власну думку, намагалися вживати готові “підручникові” фрази, часто не бажали зрозуміти суть і витоки питань.

5. При відповідях у студентів на практичному занятті активізувалася довготривала пам’ять, репродуктивна та творча уява. Викладач постійно наводив життєві приклади і ситуації, при яких студенти мали звернутися до власного практичного життєвого досвіду, при ознайомленні з картою – розвивав пам’ять студентів тощо.