2.1. Методичні рекомендації до оформлення і виконання розрахунково-графічних робіт з фізики

Розрахунково-графічна робота (РГР) – індивідуальне завдання, яке передбачає вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Певну частину такої роботи складає графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог [15].

Розрахунково-графічна робота з фізики – це завдання на індивідуальну роботу студентові згідно індивідуального варіанту. Роботу виконують в окремих зошитах або на скріплених аркушах, на обкладинці роблять надпис «Розрахунково-графічна робота зі «Вступу до загальної фізики. Механіка»». Виконання цієї роботи має дві мети. Перше і найголовніше – можливість потренуватися у розв'язанні задач. Тому робити всі вправи необхідно самостійно. Якщо виникнуть труднощі, студент може звернутися до викладача . Друга мета – контроль роботи зі сторони викладача. Розрахунково-графічну роботу після перевірки потрібно буде захищати, тобто продемонструвати, що студенти дійсно справились з поставленим завданням.

Ще одне зауваження щодо термінів виконання розрахунково-графічних робіт. Викладач, задаючи завдання, оголосить кінцевий термін здачі роботи на перевірку. Але робити приклади треба одразу, як тільки прочитають відповідну тему. Тоді студент досягне основної мети – роблячи приклади, він засвоюватимете відповідні навички.

Під час виконання контрольних та розрахунково-графічних робіт необхідно дотримуватись наступних правил:

1. опрацювати теоретичний матеріал з відповідних розділів фізики;

2. уважно ознайомитися з прикладами розв’язання типових задач з даних тем;

3. роботу виконувати у зошиті, темним чорнилом;

4. на титульній сторінці вказати вид індивідуальної роботи (контрольна робота чи РГР), номер варіанту, назву дисципліни, прізвище, ім’я та по-батькові студента;

5. роботи виконувати акуратно, залишаючи поля для заміток викладача, кожну задачу починати з нової сторінки;

6. задачу свого варіанту переписати повністю; провести скорочений запис умови задачі після слова «дано», залишаючи місце для табличних даних; перевести числові значення в СІ; шукані величини записати із знаком питання;

7. після слова «аналіз» акуратно і чітко виконати рисунок чи графік для пояснення розв’язку задачі;

8. розв’язок задачі обов’язково супроводжувати детальним поясненням кожної формули; перетворення проводити до отримання кінцевої формули, у лівій частині якої знаходиться шукана величина, а у правій – символи, що відповідають величинам, які задані в умові задачі;

9. після слова «обчислення» підставити числові значення фізичних величин у розрахункову формулу; точність отриманої відповіді не повинна перевищувати тієї точності з якою виміряні величини, що зустрічаються в обчисленні;

10. одержавши шукану величину, проаналізувати її, щоб переконатися, що вона відповідає умові задачі.

2.3. Теоретичний матеріал, який необхідний для успішного виконання розрахунково-графічної роботи з «Механіки»

Розділ фізики, у якому пояснюється рух і взаємодія тіл, називається механікою.