136. Логічна структура поняття (закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття).

Зміст поняття становлять усі його елементи, які можуть бути виділені у вигляді окремих понять. Обсяг поняття – це всі інші поняття, для яких воно служить ознакою, головною їх частиною. Обсяг поняття А схематично можна подати так: Aa, Ab. Ac, Ad, Ae… За цією схемою, наприклад, поняття A («людина») буде родовим відносн понять Aa(«росіянин»), Ab(«українець»), Ac(«англієць») та ін.

Таким чином, якщо визначається наявність обсягу поняття А, то це означає, що має визнаватись наявність понять, для кожного з яких воно є частиною змісту, відсутність їх означень відсутність і самого поняття А, бо без обсягу поняття бути не може. З цього випливає, що між обсягом і змістом існує таке співвідношення: якщо зміст поняття А знаходиться в змісті поняття В, то це останнє знаходиться в обсязі першого, і навпаки, якщо поняття В міститься в обсязі поняття В, то останнє становить частину змісту першого. Тобто зміст і обсяг поняття перебувають в оберненому відношенні. У цьому суть закону оберненого відношення між обсягом і змістом понять.

137. Логічна операція визначення понять. Правила визначення

Визначенням, або дефініцією, наз. логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад: «Холдингова компанія – це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній». Поняття, зміст якого визначається, наз. визначуваним поняттям, а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного поняття, визначаючим поняттям.

Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно наз. номінальним. Якщо ж у визначенні розкрив істотні ознаки предмета, то воно наз реальним.

Види визначення понять: реальні, номінальні й генетичні.

Реальне визначення — визначення, що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття.

Номінальне визначення — визначення, завдяки якому з'ясовується ім'я, яким позначають відповідне поняття і денотат.

Генетичне визначення — визначення, в якому безпосередньо характеризують не поняття, а предмети, які в ньому мисляться, шляхом вказівки на спосіб їх (предметів) виникнення, утворення чи побудови.

Правила визначення понять:

1. Права і ліва частини визначення повинні бути співмірними, точніше обсяг правої частини повинен бути рівним обсягу лівої.

2. Визначення не повинно містити в собі «кола». Прикладом «зачарованого кола» є визначення: «Логічне — це правильне мислення». Щоправда, це визначення буде помилковим за умови, що йому передувало пояснення правильного мислення як логічного

3. Визначення має бути ясним за змістом, тобто не містити в собі двозначності чи полізначності.

Правило ясності визначення є виявом закону тотожності. Воно часто порушується тоді, коли замість теоретичних, понятійних визначень вдаються до образних, художніх засобів, характерними рисами яких є інакомовність, багатозначність, символічність.

4. Визначення повинно бути стверджувальним. Це правило належить не стільки до необхідних умов правильного мислення, скільки до побажань.