- •4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї.
- •5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї.
- •7. Філософія Мілетської школи.
- •8. Стихійна діалектика Геракліта.
- •9. Елейська школа в античній філософії.
- •10. Філософія Демокріта.
- •11. Філософія Сократа.
- •18. Неоплатонізм в античній філософії.
- •13. Ідеальна держава Платона.
- •15. Епікуреїзм в античній філософії.
- •16. Стоїцизм в античній філософії.
- •21. Апологетика: примат віри у пізнанні істини.
- •17. Скептицизм в античній філософії.
- •19. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії.
- •23. Схоластика: проблема уиіверсалій (номіналізм і реалізм).
- •24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- •26. Діалектика доби Відродження (Нікола Кузанський).
- •27. Натурфілософія доби Відродження (м. Копернік, д. Бруно).
- •28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
- •29. Філософія Реформації (м. Лютер, ж. Кальвін).
- •31. Емпірична філософія ф. Бекона.
- •32. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •33. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- •34. Філософія Просвітництва.
- •35. Теорія пізнання і. Канта.
- •36. Етичні погляди і. Канта ("категоричний імператив").
- •39. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- •37. Метод і система філософії г. Гегеля.
- •38. Філософія історії г. Гегеля.
- •40. Філософія марксизму.
- •41. Позитивізм.
- •42. Прагматизм.
- •43. "Філософія життя" (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
- •44. Екзистенційна філософія.
- •45. Фрейдизм.
- •46. Неофрейдизм.
- •47. Герменевтика
- •48. Неотомізм
- •49. Філософська антропологія
- •50. Постмодернізм
- •51. Філософська думка Київської Русі.
- •52. Філософія у Києво-Могилянській академії.
- •53. Українська філософська думка доби Відродження (хіу-хуі ст.).
- •54. Філософія Сковороди.
- •55. Університетська філософія в Україні хуіп-хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- •56. "Філософія серця" п.Юркевича.
- •57. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- •58. Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- •59. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •60. Українська філософія XX ст.
- •61. Система філософії та її структурні складові.
- •63. Картина світу. Філософська картина світу.
- •62. Філософія як вищий теоретичний рівень світогляду.
- •64. Проблема визначення предмету філософії.*
- •65. Основні функції філософії.
- •68. Простір і час (основні характеристики).
- •66. Буття та його основні форми.
- •67. Матерія та її основні форми руху.
- •69. Рух (основні форми та властивості).
- •70. Проблема матеріальної єдності світу.
- •71. Основні принципи діалектики.
- •72. Категорії діалектики.
- •73. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •74. Закон переходу кількісних змін у якісні.
- •75. Альтернативи діалектики.
- •76. Основні принципи гносеології.
- •77. Суб'єкт і об'єкт у процесі пізнання
- •78. Критерії істини.
- •79. Істина як процес.
- •80. Чуттєве пізнання та його форми.
- •81. Раціональне пізнання та його форми.
- •82. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- •83. Емпіричні методи пізнання.
- •85. Інтуїція у процесі пізнання.
- •84. Теоретичні методи пізнання.
- •86. Практика у процесі пізнання.
- •87. Сутність людини та сенс її життя.*
- •88. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •89. Проблема людської свободи та відповідальності.*
- •91. Потреби й інтереси у структурі особистості
- •92. Взаємодія природи та суспільства.
- •93. Проблема свідомості у філософії
- •94. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- •95. Суспільна свідомість та її структура.
- •96. Правова та моральна свідомість.
- •97. Політична свідомість.
- •98. Естетична свідомість.
- •99. Мораль і політика.
- •100. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- •101. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- •102.Поняття соціально-історичної практики
- •103. Соціальне прогнозування.
- •104.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- •106. Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- •107. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- •110. Філософія культури.
- •108. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •109. Ціннісні орієнтації особистості
- •112. Поняття “наука”(класифікація наук)
- •113. Етичні проблеми науки.
- •114. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- •115. Принцип плюралізму в історії філософії.
- •116. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- •119. Проблема походження релігії
- •118. Предмет релігієзнавства.
- •120. Структура релігії.
- •121. Функції релігії.
- •122. Проблема класифікації релігій.
- •24. Язичництво стародавніх слов'ян.
- •125. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
- •126. Буддизм як світова релігія.
- •128. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення
- •129. Іслам: основи віровчення і культу.
- •130. Новітні релігійні течії: загальна характеристика.
- •131. Свобода совісті і толерантність.
- •133. Предмет логіки, логічна культура мислення.
- •134. Основні історичні етапи розвитку логіки
- •135. Основні закони формальної логіки.
- •136. Логічна структура поняття (закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття).
- •137. Логічна операція визначення понять. Правила визначення
- •138. Логічна операція поділу понять. Правила поділу.
- •139. Логічні операції з обсягами понять (додавання, множення, віднімання, доповнення).
- •140. Просте судження та його види.
- •141. Види складних суджень.
- •143. Категоричний силогізм: поняття та структура.
- •144. Логічна характеристика доведення.
- •145. Логічна характеристика спростування.
- •146. Правила та можливі помилки в аргументації.
- •147. Дискусія: загальна характеристика
94. Індивідуальна та суспільна свідомість.
Суспiльна свiдомiсть живе через iндивiдуальну свiдомiсть, через неї збагачується та розвивається. Тому суспiльна свiдомiсть iснуе як свiдомiсть мiльярдiв i мiльярдiв людей, сотень тисяч поколiнь iндивiдiв, якi сформували механiзми збереження, нагромадження та передачi вiд поколiння до поколiння духовних надбань тих же iндивiдiв.
Розумiння сутностi суспiльної свiдомостi та її зв’язкiв з iндивiдуальною духовнiстю дозволяє аналiзувати суспiльну свiдомiсть з точки зору форми та структури.Духовне життя суспiльства розгортається як постiйна взаємодiя iндивiдуальної духовностi та суспiльної свiдомостi. Суспiльна свiдомiсть формується, розгортається, збагачується за рахунок творчої дiяльностi iндивiдiв. Процес поповнення суспiльної свiдомостi новими надбаннями - суперечливий i сповнений, часом, трагедiйними ситуацiями. Варто нагадати долю Н.Копернiка та Д.Бруно, якi за епохальнi вiдкриття, за безцiнний вклад в таку сторону людської духовностi, як наука, були спаленi на багаттях iнквізицiї. Вчених вiдлучили вiд церкви в шiстнадцятому столiттi, а в нинiшньому столiттi католицька церква визнала їх невинними мучениками науки.
95. Суспільна свідомість та її структура.
Свідомість - це вища, властива лише людині форма відображення об'єктивної дійсності, спосіб її відносин до світу і до самого себе. Суспільна свідомість являє собою сукупність ідей, теорій, поглядів, представлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин. Суспільна свідомість формується і розвивається разом з виникненням суспільного буття, тому що свідомість можлива тільки як продукт соціальних відносин.
Структура свiдомостi:
1. Сфера тілесно-перцептивних здібностей знання одержуваного на їхній основі: відчуття, сприйняття, конкретні представлення. Головна мета - корисність і доцільність буття тіла людини.
2. Сфера логіко-понятійних компонентів свідомості зв'язана з мисленням, що виходить за межі почуттєвого даного в сутнісні рівні об'єктів. Це сфера понять, суджень, умовиводів, доказів. Головною метою цієї сфери свідомості є істина.
У різних людей - різний ступінь свідомості: від самого загального, скороминущого контролю над потоком думок про зовнішній світ, до заглиблених міркувань над собою.
96. Правова та моральна свідомість.
Правова свідомість – вид суспільної свідомості, що криє в собі сукупність по¬глядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій і компетенцій, а також уявлень і настанов, які характеризу¬ють ставлення людини, суспільних груп і суспі-ва в цілому до чинного чи бажаного права, форм і методів правового регулювання. Характерні її ознаки:
• вона є однією з форм суспільної свідомості та вкупі з політичною, моральною, філософською, Іншими формами свідомості відображає суспільне буття;
• вона містить поняття, уявлення, судження, по¬чуття, емоції, концепції, теорії, програми;
• вона обумовлена соціально-економічним устроєм конкретного суспільства, рівнем розвитку його загальної культури;
• ідеологічні елементи правосвідомості виступають головними елементами правової культури та правового виховання.
Мораль — феномен складний, різноплановий. Моральна свідомість: її основні норми, принципи, мотиви й ціннісні орієнтації; її основні категорії — добро і зло, обов'язок, відповідальність, справедли¬вість; сенс життя і ставлення до смерті; щастя; мораль¬на самосвідомість людини — честь і гідність, совість і сором.