№1Історія розвитку світового готельного господарства

Осередки з надання послуг гостинності подорожуючим виникли в період становлення сучасної цивілізації. Мандруючи з різною метою та намірами (паломництво, торгівля тощо), люди мали потребу в при­тулку, харчуванні та відпочинку.

Найдавніші згадки в писемностях Стародавнього Єгипту про місця для розміщення подорожуючих свідчать про те, що історія роз­витку готельного бізнесу нерозривно пов'язана з подорожами.

В еволюції світового готельного господарства виділяють періоди, які відповідають історичним етапам розвитку суспільства:

• Стародавній світ;

• Середньовіччя;

• Новий час;

• Сучасний.

1.2. Історія розвитку готельного господарства Українита м. Києва

У ХУІ-ХУП ст. Київ був одним із головних торговельних центрів Східної Європи, де перехрещувались торгові шляхи зі Сходу на Захід. Для потреб заїжджих купців у місті створювали спеціальні гостині двори. Притулком для подорожуючих слугувала корчма, де мандрівники могли розміститися та харчуватися. При монастирях також існували осередки для ночівлі подорожуючих.

У другій половині XVII ст. на території Чортомлицької Січі -адміністративного та військового центру запорізького козацтва було створено «Грецький дім» - перший засіб розміщення для іноземних посланців і купців. Це обумовлювалось інтенсивним веденням торгівлі а також тим, що на Запорізькій Січі здійснювали транзитну торгівлю всі українські території і Московська держава з країнами Сходу.

Проте помітний розвиток готельного господарства розпочина­ється лише в другій половині XIX ст., який характеризувався будів­ництвом поштового шляху від Москви до Києва через Калугу, Глухів, Путивль, Конотоп з поштовими дворами та станціями, що одночасно виконували функції готелів.

Постоялі двори, притулки, корчми з'явилися у міському госпо­дарстві Києва за часів Київської Русі. Перший поштовий двір засно­вано у 1725 р. В ньому можна було отримати послуги розміщення та харчування, замінити коней.Київ у цей період був одним із центрів паломництва, що зумо­вило потребу в будівництві готелів для прочан.

У Києві в 1890 р. збудовано готель «Франсуа» (нині - перший корпус готелю «Театральний»). Це був чотириповерховий будинок на 400 місць. У 1908 р. почав функціонувати готель «Палас», що діс і нині під назвою «Прем'єр Палас», Неподалік від нього знаходилися готелі «Марсель», «Національ», «Пале-Рояль». Ці підприємства вважа­лися елітними, вишуканими, сучасно обладнаними. Зокрема в готелі «Марсель», який пізніше перейменували на «Дніпро», встановлено перший у місті ліфт. У 1953 р. його будівлю приєднали до готелю «Україна».

Найкращі готелі функціонували на Хрещатику, що сформувався у 70-х роках XIX ст. як діловий центр міста.Особливістю того періоду була велика кількість мебльованих кімнат і номерів, які утримували підприємливі кияни. Сервіс у них був високим, а номер коштував у кілька разів дешевше, ніж у готелях.У ті часи в Києві, як і в інших великих містах Європи, готельний бізнес досяг високого рівня.

У 70-х роках XIX ст. у Києві функціонувало 22 готелі, серед них 7 були підпорядковані міськвиконкому, 3 - «Інтуристу», 2 - спортив­ним товариствам «Авангард» і «Спартак», решта - іншим відомствам. Один із найбільших готелів - «Золотий Колос», розрахований на 1163 місця, споруджено у 1958-1961 рр. на проспекті 40-річчя Жовтня (нині - Голосіївський проспект).

У 1965-1970 рр. на площі Перемоги побудовано сімнадцятипо-верховий готель «Либідь», у 1966-1972 рр. - перший на лівому березі Дніпра шістнадцятиповерховий готель «Славутич» на 515 номерів (834 місця), згодом побудовано готель «Турист» на 528 номерів (988 місць). У 1970-1972 рр. з'явився готель «Київ» на 191 номер (480 місць). Після Олімпіади 1980 р. готельна база Кисва поповнилась готелями: «Русь», «Братислава», «Хрещатик», «Інтурист» (нині -«Київський») та ін.

№21.4. Сучасні тенденції розвитку світової індустрії гостинності

На сучасному етапі світове готельне господарство сформовано орієнтовно 350 тисячами комфортабельних готельних підприємств. Номерний фонд становлять понад 14 млн номерів ( = 20 млн місць). З кожним роком кількість номерів збільшується на 3-4%. Провідне місце в готельному господарстві займає Європа, готельний фонд якої становить 45% від світового.

Лідерами щодо кількості готельних номерів є: . США - 3,5 млн номерів; . Японія - 1,65 млн номерів; . Італія - 1 млн номерів;

Лідери щодо темпів зростання готельних підприємств - Китай, Малайзія, Іспанія, Німеччина, Аргентина та Сингапур.

Тенденціями розвитку підприємств готельного господарства остан­ніх десятиліть є:

• поглиблення спеціалЬації готельної пропозиції;

• утворення міжнародних готельних ланцюгів;

• процес глобалізації;

• розвиток мережі малих підприємств;

• впровадження комп 'ютерних технологій.

Створення міжнародних готельних ланцюгів

Поглиблення спеціалізації пропозиції послуг підприємств готель­ного господарства тісно пов"язано з такою важливою тенденцією, як створення міжнародних готельних ланцюгів.

Операційний ланцюг (мережа) - це група підприємств, що здійснює колективний бізнес і знаходиться під безпосереднім конт­ролем керівництва ланцюгом.

Концепція міжнародного готельного ланцюга виникла в США наприкінці 50-х років XX ст., полягала у використанні переваг іміджу торгових брендів як маркетингового інструмента, що сприяє просу­ванню готельного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках. Міжнародна готельна асоціація (МГА) поділяє готельні ланцюги на три групи:

=перша — корпоративні ланцюги - готельні корпорації, що володіють великою кількістю підприємств;

=друга - ланцюги незалежних підприємств, які об'єдну­ються для використання спільної системи бронювання,концепції маркетингу, реклами та інших послуг;

=третя -ланцюги, що надають управлінські послуги.

Об 'єднання підприємств у готельні ланцюги дає можливість:

Ш Інтеграції стратегії продажів і маркетингових зусиль учасників ланцюгів за рахунок просування спільного бренда.

Ш Розроблення і впровадження спільного логотипа й торгової марки. Застосування прямого маркетингу, просування бренда окремого готелю як члена локального готельного ланцюга.

Ш Участі у виставковій діяльності з централізованою презентацією учасників ланцюга.

Ш Вивчення споживчих потреб та потенційного попиту для кожного окремо взятого готельного підприємства завдяки формуванню:

Ш Створення комплексних програм лояльності споживачів за допомогою:

Ш Розроблення комплексних програм для оптимізації обороту й завантаження номерного фонду, а також інших послуг готельного підприємства на основі:

Ш Здійснення контролю за якістю реалізованих послуг ланцюговими готелями.

Існують два основні види готельних ланцюгів:

• інтегровані ланцюги, що створені з однорідних одиниць;

• готельні консорціуми, що об'єднують незалежні готелі.

Найпоширенішою формою організації готельних ланцюгів є фран-чайзинг. За визначенням Міжнародної організації франчайзингових організацій франчайзинг - це спосіб ведення бізнесу, при якому про­відний суб'єкт господарської діяльності надас передові технологи і можливість функціонувати під його маркою іншим організаціям.

Для підприємства франчайзі означає реальну можливість ефек­тивно розвивати бізнес, а для споживачів - гарантує високий рівень якості обслуговування.

Правовідносини між франчайзером та франчайзі закріплюються укладанням договору. Договір може стосуватися роботи підприємств у конкретному географічному регіоні чи ринковому середовищі, кіль­кості підприємств, охоплених франчайзингом,та ін.

У кожному договорі франчайзингу франчайзер надає франчайзі право використання власного фірмового знака, технології і методів операційного менеджменту, системи резервування, відпрацьованих маркетингових процедур, системи знижок тощо.

Найважливішим елементом договору франчайзингу є узгодження форм оплати. У закордонній практиці використовують такі форми оплати, як вступний внесок, відрахування або річні фіксовані виплати.

Для підприємств готельного господарства договір франчайзиніу, крім економічних аспектів господарської діяльності, визначає:

• вимоги до зовнішнього вигляду готельних підприємств;

• інтер 'єр номерів, холів та інших приміщень,

• кількість номерів;

• асортимент додаткових послуг;

• рівень обслуговування.

№3Розвиток мережі малих готельних підприємств

За останні роки структура готельного господарства характери­зується тим, що типи підприємств, які надзвичайно поширені в готельному бізнесі, належать до різних форм малого підприємництва.

Критерієм віднесення до категорії малих підприємств є місткість номерного фонду, під якою розуміється кількість одночасно пропоно­ваних споживачам місць або номерів, У кожній країні диференціація готельних підприємств за місткістю номерного фонду різна, що пов'язано з особливостями соціально-економічного та історичного розвитку.

За класифікацією ВТО під малим готелем рекомендовано розуміти підприємство з кількістю номерів до тридцяти.

Європейський малий готель має, як правило, не більше 50 номерів, у той час як американський аналог на 150 номерів вважається малим закладом розміщення.

Інтерес до малих форм готельного бізнесу пов'язаний зі змінами споживчих пріоритетів. Малі готельні підприємства краще адап­туються до вимог кожного споживача, створюють сприятливу для перебування атмосферу, що не виключає привнесення в побут на­ціонального колориту, тобто реалізується принцип персоніфікації обслуговування.Труднощі виникають у кадровій сфері малих готель­них підприємств, оскільки персонал повинний вміти виконувати широкий спектр робіт.З іншого боку, під тиском конкуренції малі підприємства не можуть збільшувати ціну на проживання. Для скорочення змінних витрат малі готельні підприємства об'єднуються для;

^ здійснення оптових закупівель за оптовими (в деяких випадках демпінговими) цінами;

^ формування спільної інфраструктури;

^ проведення єдиної цінової політики;

^ проведення спільних рекламних кампаній;

^ проведення маркетингових досліджень;

централізації інших функцій управління тощо.

Об'єднання малих готелів у ланцюги зі встановленням єдиних стандартів обслуговування і централізованим управлінням (через управляючу готельну компанію) значною мірою знижує витрати на управління та підвищує рентабельність їх господарської діяльності.

№4. Нормативно-правове регулювання діяльності підприємств готельного господарства України

У сучасних умовах господарювання особливого значення набуває правове регулювання господарської діяльності в готельному госпо­дарстві, що складається із сукупності законодавчих І нормативно-технічних актів, які є складовою національної правової системи. Правове поле координації функціонування підприємств готель­ного господарства обумовлюють Закони України, нормативні та регуляторні акти, державні стандарти тощо.

Правові засади функціонування підприємств готельного госпо­дарства України поширюються на елементи технології виробництва, організації та реалізації готельних послуг у площині:

& термінів і визначень, необхідних для взаєморозуміння сприйняття понять

& договірних відносин, якості та безпеки споживачів готель­них послуг; (

& способів і методів формування, просування і реалізації готель­ного продукту;

& змісту та форми інформації про готельні продукти

& стандартних вимог до форм документів і складу інформації в них.

Важливе значення для функціонування підприємств готельного господарства належить сертифікації готельних послуг.

Сертифікація продукції (послуг) - це діяльність щодо підтвер­дження відповідності продукції установленим вимогам.

Сертифікацію здійснюють з метою:

• створення умов для діяльності підприємств на вітчизняному ринку, а також для участі в міжнародному економічному, науково-техні чному співробітництві;

• сприяння споживачам у компетентності щодо вибору про­ дукції (послуг);

• захисту споживачів від неякісної продукції (послуг);

• контролю безпеки продукції (послуг) для навколишнього сере­ довища, життя, здоров 'я споживачів і їх майна;

=підтвердження показників якості продукції (послуг), заявле­них виробником.

Сертифікація може бути обов'язковою і добровільною.

Сертифікація послуг підприємств готельного господарства;

• диференціює засоби розміщення залежно від асортименту та якості наданих послуг;

• забезпечує споживача достовірною інформацією про те, що категорія засобу розміщення підтверджена результатами класифікації і відповідає категорії, що встановлена норма­ тивними документами;

• забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємств готельного господарства;

• сприяє розвитку в "ізного та внутрішнього туризму;

• зміцнює довіру споживачів до якості готельних послуг.

Сертифікацію готельних послуг здійснюють на основі та з урахуванням:

• «Правил обов'язкової сертифікації готельних послуг»;

• ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розмішування. Загальні вимоги»;

• ДСТУ4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів»;

• ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація»;

• ДСТУ 2296-93 «Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування»;

• ДСТУ 2462-94 «Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визна­ чення»;

• ДСТУ 3230-95 «Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення»;

• ДСТУ 3498-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки доку­ ментів. Форма та опис»;

• ДСТУ 150 9004-2-96 «Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. Настанови щодо послуг»;

• ДК 016-97 «Державний класифікатор продукції та послуг» (ДКШТ).

Об'єктами обов'язкової сертифікації є готельні послуги, що надаються суб'єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, турис­тичні бази, гірські притулки, кемпінги, оздоровчі заклади, заклади відпочинку, місця для короткотермінового проживання в інших при­міщеннях), процес надання послуг.

Порядок проведення обов 'язкової сертифікації передбачає:

У подання заявки на обоє язкову сертифікацію;

> розгляд і прийняття рішення за заявкою і визначення схемисертифікації;

• проведення випробувань (перевірок) з метою обов'язкової сертифікації;

• аналіз одержаних результатів і прийняття рішення проможливість видачі сертифіката відповідності та укладення ліцензійної угоди;

• реєстрацію і видачу сертифіката відповідності та підпи­сання ліцензійної угоди;

У технічний нагляд за наданням обов'язкових сертифікованих послуг сертифікованою системою якості надання послуг;

> інформування про результати обов'язкової сертифікації готельних послуг.

Для проведення обов'язкової сертифікації готельних послуг

заявник:

^ подає заявку до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (або органу з сертифікації готельних послуг, акредитованого Держав­ним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики);

> заповнює анкету для проведення попереднього аналізу.

Під час обов'язкової сертифікації готельних послуг за всіма напрямами потрібно перевірити наявність договорів, актів, висновків останньої перевірки із санепідемслужби, органів пожежного, техніч­ного нагляду та інших установ в межах їхньої компетенції і в установ­леному порядку. Після перевірки наявності цих документів, датова­них терміном не пізніше ніж півроку до дня початку сертифікаційних випробувань (перевірок) і усунення виявлених у них недоліків, комі­сія може приступити до робіт з обов'язкової сертифікації.

У нормативному документі визначено основні поняття, які використовують в готельному господарстві. Зокрема:

* готелі й аналогічні засоби розміщення - майнові комп­лекси, що складаються із 7 і більше номерів, підлягають єдиному керівництву та згруповані за категоріями відповідно до переліку надаваних послуг і наявного обладнання; ^ готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, складається з номерів, надає готельні послуги, що не обмежуються щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат і санвузлів;

^ аналогічні засоби розміщення - підприємства будь-якої орга­нізаційно-правової форми та форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно зі щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат і санвузлів; ^ споживач - фізична особа, яка придбавас, замовляє, викорис­товує або має намір придбати чи замовити товари, роботи, послуги для власних (побутових) потреб;

У замовник - фізична або юридична особа, в тому числі суб'єкт туристичної діяльності, яка укладає відповідний договір на надання готельних послуг від імені та на користь споживача та здійснює оплату за цим договором (надає гарантії щодо оплати за цим договором);

^ готельна послуга - дії (операції") підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням і тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних і додаткових послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі;

^ основні послуги - обсяг послуг готелю (проживання, харчу­вання тощо), що включається до ціни номера (місця) і нада­ється споживачу згідно з укладеним договором;

^ додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основ­них послуг готелю, замовляються та сплачуються спожива­чем додатково за окремим договором;

^ місце (ліжко-місце) частина площі номера з ліжком, постіль­ною білизною, рушниками та іншим інвентарем відповідно до категорії готелю, призначена та придатна для проживання однієї особи;

^ номер - окреме мебльоване приміщення, що складається з однієї або декількох кімнат, обладнаних для тимчасового проживання;

^ штрафні санкції - штраф, який сплачується договірною сто­роною у випадку порушення нею вимог, обумовлених дого­вором або чинним законодавством;

^ дата заїзду - дата прибуття споживача до готелю;

^ дата виїзду - дата виїзду споживача із готелю;

^ ранній заїзд - заїзд споживача у готель до розрахункової години;

^ пізній виїзд - виїзд споживача з готелю після розрахункової години в день виїзду;

^ розрахункова година - година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду і після якої здійснюється заселення у готель.

Основним завданням системи законодавчого та нормативного забезпечення підприємств готельного господарства є взаємопов'язане та взаємодоповнююче функціонування законодавчих актів і норма­тивних положень.

№5. Тип підприємства готельного господарства - одиниця класи­фікації підприємств готельного господарства за функціональним призначенням, уточнена і доповнена іншими 2. Типізація підприємств готельного господарства