3. Харків як колиска української журналістики в підросійській україні в кінці XVIII- на поч.XIX ст..

Датою народження ж-ки в підросійській Україні є 1812 р, коли в Харкові появилась газета «Харьковский еженедельник». Тут складались гарні умови для цього. Цар Олександр 1 реформував освітню галузь, започатковував нові університети. Допомагало йому в цьому освічене дворянство. Найяскравішим його представником був В.Н.Каразін, який переконав Олександра в необхідності відкрити в провінційному на той час Харкові Імператорський університет. Заснування університетів і запровадження навчальних округів супроводжувалося й реформуванням друкарської й книговидавничої справи. На розвиток ж-ки в Харкові вплинули: перший ректор університету Іван Рижський, викладач словесності, логіки, риторики; та Іван Срезневський. Він приніс у Харків культ літературної творчості, плекання талантів. Згодом в університет вступив Євграф Філамофітський, потім – професор загальної історії, географії і статистики. У 1817 році до універу вступив Іван Гулак-Артемовський, далі – знам.укр поет, професор університету, декан історико-філологічного факультету, пізніше – ректор. Василь Маслович – видавець «Харьковского Демокрита». З відомих культурних діячів Харкові складалося літературно-наукове об’єднання «Общество эпикурейцев» чи «Шайка рифмачей».

У такому середовищі виникає ідея творення ж-ки в цьому місті, відчуття готовності до потрібного заходу місцевого громадянства і достатності для реалізації задуму творчих сил. Харківська ж-ка 1812-1820 р.р. відрізняється високою професійністю, що пов’язане із універом. За її творення беруться високоосвічені люди, які незважаючи на провінційний статус міста, підносять ж-ку до рівня кращих рос.видань.

4. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод»

Перша газета «Харьковский еженедельник» з’явилася 4 травня і виходила до 20 липня 1812 р. Вийшло її 12 чисел. Видавцем виступив університетський книгар, професор філософії Лангнер, а редактором - перший професор агрономії Нельхеден, який прибув до Харкова й зайняв кафедру сільського господарства в 1811 р. Викликав веселощі перший номер газети, у якому було винайдено багато помилок проти російської граматики та стилістики.

Тим не менше це не зупинило освічених німців, які здивувалися: чому це в університетському Харкові, столиці величезного навчального округу, не існує журналістики. І у відповідності до німецької традиції вони заснували в Харкові першу газету. Предметом цих листків є загальнокорисні знання з економіки і технології, засновані на досвіді славних мужів, також важливі комерційні повідомлення і наостанок предмети, що служать для приємної бесіди, як-от: невеликі вірші, анекдоти та подібне. У відповідності до цієї програми часопис мав розділи: економіка, технологія, комерція і суміш.

Широко висвітлювалася в «Харьковском еженедельнике» торгівля в місті, а також ярмаркові товари й ціни на них в інших містах України й Росії.

Газета виходила щосуботи обсягом 1-1,5 друкованого аркуша. Готувалася вона в друкарні Харківського університету. Передплата на неї становила в Харкові - 10 крб. на рік, а з пересилкою - 12 крб. «Харьковский еженедельник» мав колосальний успіх, про що свідчить тираж газети - 600 примірників.

Німецькі вчені причетні й до зародження в Харкові й Україні галузевої журналістики. Її первістком став журнал «Украинский домовод», який розпочав видавати в січні 1817 р. професор ветеринарних наук Пільгер. Журнал було присвячено проблемам домоводства, зокрема утриманню худоби. Видавець цілком логічно сподівався на популярність свого часопису, адже худоба на той час правила за мірило достатку й заможності як поміщицьких, так і селянських господарств.

Видавець заповнював часопис в основному своїми статтями, намагаючись використати в них місцевий матеріал. У цих статтях йшлося про засадничі речі: потребу розвитку ветеринарної науки та її з’єднання з практикою розведення й утримання домашньої худоби, давалися характеристики сійських тварин, викладалася профілактика захворювань та методи лікування.