3. Види, методи та моделі фінансового аналізу

Аналіз фінансового стану − це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозалежних частин: фінансового аналізу й управлінського аналізу.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання.

Фінансовий аналіз за організаційними формами проведення включає:

• зовнішній аналіз;

• внутрішній аналіз.

Зовнішній фінансовий аналіз включає:

• аналіз абсолютних показників прибутку;

• аналіз показників рентабельності;

• аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

• аналіз ефективності використання залученого капіталу;

• економічна діагностика фінансового стану підприємства.

Внутрішній фінансовий аналіз включає:

• аналіз майна (капіталу) підприємства;

• аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

• аналіз ділової активності підприємства;

• аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів;

• аналіз кредитоспроможності підприємства;

• аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

• аналіз самоокупності підприємства.

За періодом проведення є:

• попередній фінансовий аналіз;

• поточний (оперативний) фінансовий аналіз;

• подальший (ретроспективний) фінансовий аналіз.

Попередній фінансовий аналіз − дослідження умов фінансової діяльності, в цілому, або здійснення окремих фінансових операцій підприємства.

Поточний (оперативний) фінансовий аналіз − дослідження оперативного впливу на результати фінансової діяльності.

Подальший (ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється шляхом порівняння фінансового стану звітного періоду з попереднім і поточним аналізом.

За об’єктом аналізу:

• аналіз фінансової діяльності підприємства (об’єднання) загалом (дослідження фінансової діяльності підприємства як цілісного комплексу без виокремлення окремих підрозділів);

• аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (дослідження фінансової діяльності центрів економічної відповідальності);

• аналіз окремих фінансових операцій.

За обсягом дослідження:

• повний фінансовий аналіз;

• тематичний фінансовий аналіз.

Повний фінансовий аналіз − це комплексне дослідження фінансової діяльності підприємства.

Тематичний фінансовий аналіз − це дослідження окремих аспектів фінансової діяльності.

Практика аналізу фінансового стану підприємства опрацю­вала певні прийоми й методи його здійснення.

Основні методи фінансового аналізу підприємства (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Методи фінансового аналізу

Горизонтальний (часовий) аналіз − порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Структурний (вертикальний) аналіз − базується на струк­турному розкладанні окремих фінансових показників з оцін­кою впливу різних факторів на кінцевий результат.

Порівняльний аналіз − внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками само­го підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми, порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та серед­німи показниками.

Трендовий аналіз − базується на вивченні динаміки окре­мих фінансових показників у часі, порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників.

Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) − розрахунок співвідношень різних абсолютних показників між собою.

Інтегральний фінансовий аналіз − базується на системі вза­ємозалежного використання окремих фінансових коефіцієнтів.

Факторний аналіз − визначення впливу окремих факторів на результативний показник.

Методи фінансового аналізу − це комплекс науково-ме­тодичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками.

Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптив­ні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі, що ґрунтуються на використанні фактичних даних бухгалтерського обліку та звітності:

• побудова системи звітних балансів;

• подання фінансової звітності у різних аналітичних розрі­зах;

• вертикальний та горизонтальний аналіз звітності;

• система аналітичних коефіцієнтів;

• аналітичні записки до звітності.

Предикативні моделі − це моделі передбачувального, про­гностичного характеру. Вони використовуються для прогно­зування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них:

• розрахунки точки критичного обсягу продажу;

• побудова прогностичних фінансових звітів;

• динамічний аналіз.

Нормативні моделі застосовуються для порівняння фактич­них результатів діяльності підприємства із нормативними. Сутність моделей полягає у встановленні нормативів на кожну стат­тю виробничих витрат, установлюється норматив і з’ясовуються причини відхилень фактичних даних. Моделі використовують­ся переважно у внутрішньому фінансовому аналізі.

Класифікації методів фінансового аналізу:

І рівень: Неформалізовані та формалізовані методи аналізу. Неформалізовані методи фінансового аналізу засновані на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на твердих аналітичних взаємозв’язках і залежностях: експертних оцінок і сценаріїв; психологічний метод; морфологічний метод; порівняльний метод; побудови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць. Формалізовані методи фінансового аналізу засновані на жорстко формалізованих аналітичних залежностях: метод ланцюгових підстановок; метод арифметичних різниць; балансовий метод; метод виокремлення ізольованого впливу факторів; метод відсоткових чисел; диференційний метод; логарифмічний метод; інтегральний метод; метод простих і складних відсотків; дисконтування.

ІІ рівень: Традиційні методи економічної статистики: метод середніх та відносних величин; метод групування; графічний метод; індексний метод; елементарні методи обробки рядів динаміки. Математико-статистичні методи: кореляційний аналіз; дисперсійний аналіз; факторний аналіз; метод головних компонентів.

Отже, у ході фінансового аналізу підприємства можуть ви­користовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моде­лі, їхня кількість та широта застосування залежать від конкрет­них цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.