4. Оцінка використання та поновлення оборотних засобів

До показників, що характеризують стан оборотних активів, належить коефіцієнт реальної вартості оборотних активів у майні підприємства (К_рв ).

Цей показник визначається як відношення вартості оборотних активів до вартості майна підприємства і визначається за формулою:

К_рв = Вм_о._а / В_м (9)

де В − вартість оборотних активів (фактична наявність), грн.;

В − вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних активів показує, яку частку у майні підприємства вони займають.

Для характеристики ефективності використання оборотних активів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є:

• швидкість обертання

О=С * Т / Р (10)

де О − термін обертання оборотних активів, днів;

С − середні залишки нормованих оборотних активів, грн.;

Т − тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Р − обсяг реалізованої продукції, грн.

• коефіцієнт обертання

К_о = Р / С (11)

де К_О − коефіцієнт обертання оборотних активів.

• коефіцієнт завантаження

К_з = С / (12)

• коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних ко­штів) і рентабельність.

Ке = П / С (13)

Р = П / С * 100 %, (14)

де Ке − коефіцієнт ефективності оборотних активів, коп.;

П − прибуток від реалізації продукції, грн.;

Р − рентабельність оборотних активів, %.

Якщо коефіцієнт ефективності оборотних активів є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних активів, то рентабельність оборотних активів − відносний показник, що визначає міру використання оборотних коштів. Якщо значення першого і другого показників є більшими, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Поліпшення використання оборотних активів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

• скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;

• прискорення обертання оборотних активів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних активів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних активів − це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реа­лізації).

Відносне вивільнення оборотних активів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних активів або з незначним їх зрос­танням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Ефективність оборотних активів залежить від повноти реалізації заходів, спрямованих на забезпечення оптимальності їх використання та прискорення їх оборотності.

Ефективне використання оборотних коштів є важливим завданням підприємства і повинно забезпечуватися прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

На стадії створення виробничих запасів − раціональне використання матеріальних ресурсів, удосконалення нормування, ліквідація нормативних запасів, налагодження роботи транспорту, оптимальний вибір постачальників та ін.

На стадії незавершеного виробництва − скорочення тривалості виробничого циклу, впровадження прогресивної техніки і технологій, розвиток стандартизації та уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання тощо.

На стадії обігу − раціональна організація збуту продукції, прискорення документообороту, дотримання договірної платіжної дисципліни, використання маркетингових важелів активізації продажу (реклама) та ін.

У конкретних умовах виробництва і збуту кожне підприємство самостійно обирає найбільш прийнятні шляхи прискорення оборотності оборотних активів, що дає змогу зекономити значні суми і збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції без залучення додаткових фінансових ресурсів.

Питання для самостійного опрацювання

1. Структурна характеристика оборотних активів підприєм­ства.

2. Організація оборотних активів та її принципи.

3. Методи нормування оборотних активів.

4. Джерела формування оборотних активів на підприємстві.

5. Ефективність розміщення оборотних активів на підприємстві.