Тема 5. Оподаткування підприємств План

1. Суть та функції податків

2. Податок на прибуток підприємств в Україні

3. Податок на доходи фізичних осіб.

4. Плата за землю

1. Суть та функції податків

Податки та збори є важливою складовою фінансових відносин у сус­пільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави.

Податок − обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України.

Збором є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Обов’язкові платежі перераховуються до бюджету держа­ви, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися у формах:

• податки;

• плата за ресурси;

• цільові відрахування.

Суспільне призначення податків виявляється в двох основних функціях:

• фіскальна;

• регулююча.

Фіскальна функція полягає у формуванні грошових до­ходів держави (мобілізації коштів у розпорядження держави і формування централізованих фінансових ресурсів для забез­печення виконання функцій держави).

Регулююча функція податків проявляється через вплив податків на різні сторони діяльності суб’єктів господарювання (держава регулює розвиток економіки і соціально-економічні процеси в суспільстві).

Функції податків діють одночасно і взаємоузгоджені. Не­можливо також розмежувати податки на суто фіскальні й регу­люючі, бо без фіскальної їх дії не може бути й регулюючої. За­стосування податків як фінансових регуляторів надзвичайно складне і важливе, оскільки вони торкаються всіх сфер життя як платника податків, так і суспільства загалом. Ефективність застосування податків залежить від їх реальності: об’єкта опо­даткування, розміру ставок, податкових пільг, сталості законів про оподаткування тощо, тобто від сталості й реальності подат­кового механізму, податкової системи. Тому в умовах ринкової економіки завданням держави в галузі податків є створення такої системи оподаткування та умов для платників податків, які б сприяли підвищенню ефективності виробництва і збіль­шенню доходів бюджету, що дало б змогу державі якнайкраще виконувати свої функції.

Податкові платежі поділяються на загальнодержавні та місцеві. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому ПКУ порядку, становить податкову систему України.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені ПКУ і є обов'язковими до сплати на усій території України.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених ПКУ рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Система оподаткування − це сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також додержавних цільових фондів, що стягуються в порядку, уста­новленому відповідними законами держави.

Правовою основою податкової системи є відносини влас­ності. Форма власності визначає право держави на доходи. При державній власності все майно підприємств і доходи, що ство­рюються ними, належать державі. Держава вирішує, яку част­ку доходів підприємств централізувати до бюджету та інших централізованих фондів, а яку залишити трудовим колекти­вам. Що ж до приватних і колективних підприємств, то держа­ва може централізувати до бюджету лише частину доходів, що необхідна для задоволення загальнодержавних потреб.

До вихідних принципів побудови податкової системи на­лежать: формування доходів бюджету у процесі перерозподі­лу ВВП; встановлення однакових обов’язків і відповідальності перед бюджетом для суб’єктів господарювання всіх форм влас­ності; встановлення оптимального співвідношення між части­ною доходу, що стягується з підприємств, і частиною, що зали­шається у них для розвитку власного виробництва, соціальної сфери і матеріального стимулювання працівників.

Основні принципи побудови системи оподаткування:

загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ;

рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

фіскальна достатність − встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

соціальна справедливість − установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

економічність оподаткування − установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

нейтральність оподаткування − установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

стабільність − зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

рівномірність та зручність сплати − установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

єдиний підхід до встановлення податків та зборів − визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Система оподаткування складається з двох підсистем:

• оподаткування юридичних осіб (підприємств);

• оподаткування фізичних осіб.