55.Політика операцій на відкритому ринку

Операції на відкритому ринку ринку –це оп.з ЦП на вторинному ринку за рах.коштів ЦБ з метою впливу на стан грошово-кре ринку.Політика відкритого ринку полягає у змінах обсягів купівлі та продажу ЦП ЦБ Дані операції ЦБ зумовлюють зміну резервів ком.банків що в свою чергу призводить до зміни грошової маси.

ЦБ продає ЦП зі свого портфеля коли йому потрібно стабілізувати чи зменшити масу грошей в обігу, стримати зростання платоспроможного попиту і вкінцевому підсумку знизити інфляцію.

До операцій на відкритому ринку НЕ НАЛЕЖАТЬ: купівля цб цп на первинному ринку, угоди з купівлі продажу цп які цб здійснює не за власний рахунок, а за рах.Держ.казначейства чи Мінфіну.

ЦБ застосовує 2 типи оп.на відкртому ринку:активні(динамічні) та захисні. Активні мають на меті збільшення чи змен.величини банк.резервів,збільшення грош.маси.Операції цб здійснює шляхом прямої купівлі чи продажу цп. Захисні служать для збереженя поточного рівня банк.резервів на незмінному рівні. Завдяки цим опер.ЦБ має можливість нейтралізувати вплив на банк.резерв.різних передбачуваних і непередбачуваних факторів.

Ознаки політики операцій на відкр.ринку:найбільш дієвий та гнучкий інструмент грош-кред.пол.,результати застосування можна точно спрогнозувати,дія цього інструменту забезпечує ефективний вплив на грош.ринок і на ек.в цілому,повний контроль НБУ за обсягами, часом та напрямом здійсн.операцій,наслідки проведення операцій легко піддаються коригуванню,привабливий л язастосування через нескладний механізм здійснення таких операцій.

56.Суть валютної політики валютного регулювання і контролю.

Валютна політика- сукупність заходів ,які зд.д-вою у сфері міжнародних валютних в-н відповідно до поточних та довгострокових цілей. Валютна політика являє собою комплекс заходів, спрямованих на стимулювання зовнішньоекономічних позицій держави, насамперед зрівноважування платіжного балансу й усталеність курсу національної валюти. 

Валютна політика складається з таких елементів:регулювання валютного курсу (механізм його встановлення, підтримки рівня); управління офіційними валютними резервами;валютне регулювання і валютний контроль;міжнародне валютне співробітництво й участь у міжнародних валютно-фінансових організаціях.

Види ВП:поточна та довгострокова.Поточна-оперативне регулювання ринку золота,валют,поточної валютної конюктури.Поділяються на дисконтну(маневрування обліковою ставкою,яке регулює притік та відтік короткострокового капіталу в Україну та з України),дивізійна(здійснюється у формі валтюної інтервенції),диверсифікація валютних резервів(дає змогу зменшити збитки ,що пов’язані з відносним знеціненням тих чи інших валют,та досягнути оптимальної структури резервних активів).Довгострокова-здійснення довго строк.структурних змін у вал.механізмі.Валютне регулювання-діяльність держави ,що спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення угод з вал.цінностями.

Валютне регулювання – це сукупність нормативних документів, встановлених органами валютного регулювання у законодавчому чи адм. Порядку, спрямованих на регулювання потоків капіталу в країні і з країни, а також валютних операцій, що зд в межах Укра, з метою підтримання стабільності курсу нац. грош од, стабільного рівня валютних резервів і збалансування валютних платежів.

Органами вал.регул.є :НБУ,Мінфін,Митна служба,Валютно-кред.рада КМУ. Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається НБУ.