29. Організація міжбанківських розрахунків

Міжбанківські розрахунки – це система організації та здійснення платежів за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виникають між банками. Міжбанк розрахунки базуються на встановлення прямих кориспонденських відносин між банками, що передбачає відкриття відповідних коррахунків: Рахунок «Лоро» -рах відкритий ком банком банкові кореспонденту( рах ваш у нас)

Рахунок «Ностро» - рахунок даного комерційного банку в банку-кориспондентові, на якому відображається взаємні платежі(наш у вас)

Банки –кориспонденти при здійсненні операцій за кореспонденськими рахунками повідомляють один одного про здійснення операцій. Для цього використовується авізіо – офіційне повідомлення про виконання розрахункових операцій, направлене одним комерційним банком іншому. До переваг розрахунків через організацію прямих коррах відносин можна віднести: задоволення потреб клієнтів, оперативність розрахунків, точність розрахунків, можливість активної роботи на закордонних фін ринках та застосування різних фін інструментів. Кор відносини з НБУ встановлюється ком банком шляхом укладання договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку в територіальному управлінні НБУ за місцемзнаходженням ввласника рахунку.

МБР розрізняють за такими ознаками:

1)Залежно від типу систем: брутто-побудована на валовій основі , що кожен розрахунковий документ обробляється індивідуально та рахунок здійснюється за кожним розрахунковим документом, нетто- побудована на чистій основі, що за результатами багато- чи двостороннього взаємозаліку групи розрахункових документів відбувається узгодженні заліки розрахунків учасникв.

2)Зал від режиму викон. Розрахунків: у файловому режимі; розрах в режимі реал часі( он-лайн)- при ньому ініціація розрахункового документа за рахунком виконується одночасно при безпосередньому доступі ініціатора проводки до розрахункової системи

Також МБР базуються на 3х основних видах їх здійснення: розрах через організацію кореспондентських відносин між банками; розрах через коррах, які відкриті в установах ЦБ; розрах через клірингові установи.

30 Види міжбанківських розрахунків за способом здійснення, їх характеристика

Міжбанківські розрахунки – це система організації та здійснення платежів за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виникають між банками. За способом зд-ня МБР под. на: розрах через організацію двосторонніх кореспондентських відносин між банками; розрах з використання рах у банку-посереднику, що відіграє роль агента; розрах через клірингові установи.

До переваг розрахунків через організацію прямих кореспон­дентських відносин можна віднести: 1)задоволення потреб клієнтів ^_ це відповідає інтересам клієнтів, котрі зацікавлені у тому, щоб банк, котрий їх обслуговує, мав кореспондентські відносини з банками, які обслуговують їх контрагентів; 2)оперативність розрахунків, - значно пришвидшуються терміни розрахунків, оскільки вони здійснюються напряму, без будь-яких проміжних ланок; 3)точність розрахунків - банки-партнери матеріально зацікавлені у точності взаємних платежів, оскільки у випадку виявлення будь- яких порушень санкції застосовуватимуться проти цих же комерційних банків; 4)можливість активної роботи на закордонних фінансових ринках та застосування різних фінансових інструментів.

Недоліки: велика трудомісткість та значні витрати на здійснення розрахунків, погіршення стану ліквідності банку у зв'язку з розосередженням грошових коштів у численних банках- кореспондентах. Такі розрахунки практично не контролюються центральним банком, отже, є більш ризикованими, що вимагає вста­новлення кореспондентських відносин лише з надійними банками.

Розрахунки з використанням рахунків у банку-посереднику, що відіграє роль агента з розрахунків, застосовуються практично у кожній країні. Як правило, таким агентом виступає центральний банк, що надає розрахункові послуги практично усім учасникам банківської системи. Такі розрахунки здійснюються на валовій основі (брутто-розрахунки). Комерційні банки відер у ЦБ кореспондентські рах-ностро. ЦБ відкр для комерц банків рах-лоро. Зд-ня операцій за цими рахунками відб на осн без документарних первинних документів, тобто за доп ел техніки. Перевагою цього м-ду розрахунків для комерц банків є можливість отр короткострокового кредиту у ЦБ для погашення своїх зобов’язань у випадку недостатності коштів на рах-ностро. Така ситуація наз овердрафт

Розрахунки з використанням спеціалізованих розрахункових установ і мереж здійснюються на основі заліку взаємних вимог через клірингові установи. їх називають нетто-розрахунки. Кліринг - це система безготівкових розрахунків, що базується на заліку взаємних вимог та зобов'язань фізичних та юридичних осіб, що включає процес отримання, сортування та розподілу розрахункових документів кожного учасника розрахунків, а також визначення остаточного розрахункового сальдо. У банківській сфері кліринг може використовуватися як для розрахунків між комерційними банками усередині країни, так і між­народних розрахунків (міжнародний валютний кліринг).

Залежно від сфери застосування міжбанківський кліринг поділяється на: - локальний - між банками якого-небудь регіону чи між банками певної банківської групи і (або) між філіями одного банку (внутрібанківський); - загальнодержавний - між фінансово-кредитними установами в межах усієї країни.