
- •2.Товарознавча хар-ка цукру і крохмалепродуктів
- •5.Процеси, які відбуваються під час зберігання харчових продуктів. Їх вплив на харчову нешкідливість
- •6. Класифікація,характеристика споживної цінності та технолог. Властивостей маргаринів
- •7. Класифікація та характеристика споживчих та технологічних властивостей борошна.
- •8. Ковбасні вироби: класифікація, коротка характеристика окремих груп.
- •9. Прянощі та приправи: класифікація, використання.
- •10. Класифікація, характеристика споживної цінності та технологічних властивостей крупів.
- •11. Класифікація, товарознавча характеристика твердих сичугових сирів.
- •12.Характеристика умовно-придатного м'яса забійних тварин. Правила віднесення до цієї групи та умови переробки.
- •13.Властивості води у харчових продуктах. Фізіологічний вплив та вплив на споживні властивості харчових продуктів.
- •14.Товарознавча характеристика курячих яєць
- •15.Способи переробки плодоовочевої сировини. Характеристика споживних властивостей сушених, морожених плодоовочевих товарів.
- •16.Основи зберігання харчових продуктів
- •17.Класифікація та власивості модифікованих крохмалів.
- •19.Характеристика вуглеводів і фенольних сполук харчових продуктів.
- •20.Товарознавча характеристика м'яких сирів. Формування якості під час технологічного процесу зберігання.
- •21.Товарознавча характеристика м'яса птиці.
- •22.Товарознавча характеристика плодоовочевих консервів.
- •24.Характеристика процесів, що протікають у свіжих плодах та овочах при зберіганні.
- •25. Характеристика,властивостей харчових волокон та їх застосування у технології харчових продуктів.
- •26.Товарознавча характеристика м'яса птиці.
- •27.Класифікація та характеристика споживчих та технологічних властивостей свіжих плодів та ягід
- •28.Товарознавча характеристика м'яса забійних тварин.
- •30.Жири і жироподібні речовини. Харчова цінність.
- •31.Класифікація, характеристика споживної цінності коренеплодів та бульбоплодів.
- •32.Характеристика азотистих сполук харчових продуктів. Вплив на формування споживної цінності.
- •33.Борошно. Класифікація, асортимент, харчова цінність, вимоги до якості.
- •34.Хімчний склад, показник якості та споживча цінність коров’ячого молока
- •35.Крупи. Класифікація, асортимент, харчова цінність.
- •36.Товарознавча характеристика чаю та кави.
- •38.Характеристика динаміки споживних властивостей м'яса забійних тварин впродовж протікання після забійних процесів.
- •39.Стандартизація,класифікація, сертифікація харчових продуктів.
- •40.Товарознавча характеристика нерибних продуктів моря та ікри.
- •41. Маргарини: класифікація, сировина, технологія виробництва.
- •42.Характеристика вітамінів і органічних кислот харчових продуктів.
- •43.Товарознавча характеристика сметани, кисломолочного сиру і сиркових виробів.
- •44.Дієтичні кисломолочні продукти: класифікація, споживні властивості.
- •45.Правила і умови зберігання харчових продуктів. Характеристика процесів, що протікають при їх зберіганні.
- •46.Формування виду і сорту соняшникової олії в процесі рафінації.
- •47.Товарознавча характеристика виноградних вин.
- •48.Значення молока та молочних продуктів у харчуванні.
- •49.Характеристика,класифікація безалкогольних напоїв.
- •50.М’ясні копченості: класифікація, характеристика.
- •51. Товарознавча хар-ка пива
- •52.Свіжа, охолоджена, заморожена риба.
- •54.Ковбасні вироби: класифікація, характеристика.
- •56. М ’ясні та рибні консерви: клас-ція і тов.Характеристика.
- •57.Макаронні вироби: споживні властивості, класифікація, характеристика асортименту.
- •58.Класифікація м'яса.
- •59. Вина: товарознавча характеристика, класифікація, асортимент.
- •60.Маркування м'яса.
34.Хімчний склад, показник якості та споживча цінність коров’ячого молока
Молоко — це біологічна рідина, яка виробляється молочними залозами самок ссавців. Воно багате різноманітними поживними речовинами
У коров'ячому молоці міститься незначна кількість небілкових азотистих речовин (альбумоз, пептонів, пептидів, амінокислот та ін.). Жир є у вигляді жирових кульок, які покриті зверху лецитино-протеїновою оболонкою. Ця оболонка не дає можливості з'єднуватися жировим кулькам між собою. Жирові кульки дуже малі (від 2 до 3 млрд в 1 мл). Температура плавлення молочного жиру становить від 27 до 35° С і є набагато нижчою, ніж у тваринних жирах.
Основним вуглеводом коров'ячого молока є дисахарид лактоза (молочний цукор). Лактоза надає молоку солодкуватого смаку та 1/3 енергетичної цінності. Вона здатна зброджуватись молочнокислими і пропіоновокислими бактеріями та дріжджами.
Свіжовидоєне молоко має у своєму складі незначну кількість органічних кислот (молочну, лимонну, аскорбінову, вугільну).
У молоці містяться майже всі жиро- і водорозчинні вітаміни. Більшість вітамінів надходить у молоко з кормів. Деякі жиророзчинні вітаміни (D, К) синтезуються в організмі тварини. У молоці виявлено понад 50 мінеральних елементів, найбільш важливими з них є кальцій і фосфор.
Питне коров'яче молоко:В Україні створена розгалужена сітка молокопереробних підприємств, які постачають населенню міст, промислових центрів і сільської місцевості питне молоко, кисломолочні.
Споживні властивості питного молока
Питне молоко характеризується високими споживними властивостями, які визначаються його хімічним складом, засвоюваністю, енергетичною цінністю, органолептичними показниками, використанням. Вміст білків і цукрів у питному молоці такий як в свіжовидоєному. Кількість жирів в окремих видах питного молока нормується стандартами. Жири питного молока засвоюються краще, ніж свіжовидоєного. Це пояснюється їх дрібнодисперсним станом. Енергетична цінність молока невисока. Вона залежить, насамперед, від вмісту жиру і коливається від ЗО до 80 ккал/100 г. Біологічна цінність питного молока визначається вмістом повноцінних білків, поліненасичених жирних кислот, фосфатидів, мінеральних речовин, вітамінів. Молоко забезпечує потребу організму людини у жиророзчинних вітамінах на 20—30%, у вітамінах B2 і B6—на 70%, у вітаміні В12 — майже на 100%. Всі речовини у молоці знаходяться в оптимальному співвідношенні. Молоко характеризується високими органолептичними властивостями: ніжним і приємним смаком, привабливим білим кольором з жовтуватим відтінком. Воно необхідне для функціонування багатьох органів людини, насамперед печінки.
35.Крупи. Класифікація, асортимент, харчова цінність.
Крупи - харчовий продукт, одержаний від переробки круп'яного зерна, в якому сконцентровані добре засвоювані поживні речовини. Крупи займають важливе місце в харчуванні жителів України. Споживні властивості крупів Хімічні речовини, які входять до складу зерна крупи, визначають його харчову і біологічну цінність. Хімічний склад крупів залежить також від технології їх виготовлення. Вона полягає у тому, що зерно повністю вивільняють від неїстівних квіткових плівок і частково або повністю від плодових і насіннєвих, до складу яких входить переважно клітковина. Білки крупів, особливо, гречаних, вівсяних і рисових, здебільшого повноцінні, однак вони не збалансовані за вмістом лімітованих амінокислот (триптофану, лізину, метіоніну). У зазначених крупів співвідношення цих кислот становить відповідно 1 : 2,6 : 1,1; 1 : 2,8 : 0,8; 1 : 2,5 : 1,3 при оптимальному співвідношенні у продуктах 1:3:3. Білки пшона і кукурудзяних крупів за амінокислотним складом поступаються білкам крупів інших культур. У пшоні є дуже мало лізину, у кукурудзяних, крім того, метіоніну і триптофану.У більшості крупів міститься від 1 до 1,5% жирів, у гречаних і пшоні -до 3%, у вівсяних - понад 6%. При зберіганні жири крупів швидко окислюються.Крупи багаті на вуглеводи, особливо на крохмаль. Вміст цієї речовини складає 75-80% загальної кількості сухих речовин і 95-96% кількості вуглеводів.Вуглеводи і жири крупів засвоюються на 90-92%, білки - дещо гірше. Енергетична цінність крупів коливається від 314 ккал/100 г (горох лущений) до 348 ккал/100 г (пшоно).Біологічна цінність крупів визначається залежно від вмісту повноцінних білків, поліненасичених жирних кислот, мінеральних речовин і вітамінів.Крупи використовують у кулінарії для виготовлення перших і других страв, у харчоконцентратній промисловості-для виробництва овочевих, м'ясних та рибних консервів. З усіх крупів найкращими органолептичними властивостями (смаком і зовнішнім виглядом) характеризуються манні, рисові та гречані крупи. Ці крупи використовують для дієтичного і дитячого харчування.На формування споживних властивостей крупів впливають такі фактори:
вид круп'яної культури, якість зерна (плоду гречки, насіння бобових), технологія виготовлення. Крупи різних круп'яних культур відрізняються за формою, розміром, кольором, структурою, смаковими властивостями, хімічним складом. Крупи з високими поживними властивостями одержують із свіжого і добре виповненого великого зерна.Технологія виготовлення впливає на вміст у крупах квіткової плівки і плодової оболонки, зародка, алейронового шару, їх розмір, форму і колір.Класифікація та асортимент крупівФормування асортименту крупів залежить від виду круп'яної культури і технології виготовлення.Залежно від виду круп'яної культури, крупи поділяють на види (пшеничні, ячмінні, вівсяні, кукурудзяні, рисові, гречані та ін.), а від технології виготовлення - на різновиди, номери, сорти. Технологічні операції, які впливають на формування асортименту крупів, це: термічна обробка (звичайні, із скороченим часом варіння, швидкорозварювані і такі, що не потребують варіння), цілісність ядра (неподрібнені, подрібнені, плющені), спосіб обробки поверхні (нешліфовані, шліфовані), крупності (номери), вміст доброякісного ядра і домішок (сорти).Крупи із скороченим часом варіння одержують з пропареного круп'яного зерна. Для виготовлення швидкорозварюваних крупів проводять зволоження, пропарювання, іноді розплющування і висушування круп деяких культур. Крупи, що не потребують варіння, одержують доведенням круп деяких культур до повної кулінарної готовності, здійснивши їх попереднє очищення, миття, сушіння, плющення, а потім висушивши їх до встановленої вологості.Пшеничні крупи. Із зерна пшениці виробляють пшеничні шліфовані і манні крупи..