44."Новий курс" ф. Рузвельта

Спробою виходу з кризи, пом'якшення соціальної на-пруженості в суспільстві, спробою, що виявилася почат-ком глибоких реформ американського суспільства, стала політика президента Франкліна Рузвельта у 1933-1941 pp. Вона увійшла в історію під назвою "новий курс".

Рузвельт, будучи з 1928 р. губернатором штату Нью-Йорк, тоді найбільш населеного і найбагатшого в Амери-ці, здійснив програму державної допомоги бідним, що не мала аналогів. Ставши кандидатом від демократів на вищу державну посаду країни, він підкреслював необхідність допомоги "забутій людині", маючи на увазі мільйони зне-долених, обіцяв американському народові "новий курс", пов'язаний із використанням нетрадиційних методів боротьби з кризою. Рузвельт не мав викінченої програми і прагнув схилити на свій бік усіх невдоволених. Крім того, пообіцяв скасувати "сухий закон". Так чи інакше, а респуб-ліканська партія зазнала відчутної поразки. Рузвельт отримав 22,8 млн голосів, Гувер — 15,8. Окрім того, демокра-ти завоювали більшість в обох палатах конгресу,

Обраний президентом, Рузвельт вступив на посаду тільки 4 березня наступного року. На цей час припадає най-драматичніший етап розвитку кризи. Почалася хвиля банкрутств американських банків. Натовпи громадян бу-квально брали їх в облогу, намагаючись врятувати свої заощадження. У ніч на 4 березня банки Нью-Йорка і Чикаго — фінансових центрів США — припинили опе-рації через нестачу готівки. Рузвельт закрив усі банки держави, а потім, отримавши від конгресу необхідні повно-важення, здійснив екстрену програму порятунку бан-ківської системи, допомагаючи одним банкам і ліквідуючи інші. Після цього було проведено перший етап банківської реформи, складовою частиною якої стало страхування дрібних і середніх депозитів. У 1933 р. було прийнято про-граму регулювання сільського господарства, яка мала по-легшити становище фермерів в умовах кризи. Важливим у заходах "нового курсу" стало прийняття "кодексу чесної конкуренції", що врегульовував відносини між робітника-ми і роботодавцями.

Розуміючи приреченість спроб відновити старий по-рядок і враховуючи настрої мас та розклад політичних сил, Рузвельт у своїй політиці зробив "зрушення вліво", провівши ряд важливих структурних перетворень в аме-риканському суспільстві. У країні запроваджувалася державна система надання допомоги вдовам, сиротам та інвалідам, страхування безробітних і пенсійне забезпечен-ня. У 1935 р. було прийнято національний акт про трудові відносини (закон Вагнера). Він остаточно закріпив право робітників на організацію профспілок і проведення страй-

ків, створив систему державного регулювання трудових відносин. Поряд з АФП почав свою діяльність Конгрес виробничих профспілок. Були значно розширені еконо-мічні функції держави. Встановлення державного контро-лю над Федеральною резервною системою і перетворен-ня її у своєрідний центральний банк США завершили бан-ківську реформу.

Для забезпечення справедливішого розподілу національ-ного прибутку реформувалася система оподаткування — було підвищено ставки податків на надприбуток, спадщи-ну і дарчі, значно розширено систему громадських робіт.

Зрушення вліво у політиці "нового курсу" зробило жорстокішою політичну боротьбу. Консервативні сили перейшли до відкритої конфронтації з урядом, їхні вихва-ляння Рузвельта як рятівника нації змінились нападками та звинуваченнями його у зраді, тому передвиборча кам-панія 1936 р. виявила майже діаметрально протилежні по-зиції двох основних партій у питанні реформ, а вибори перетворилися на своєрідний референдум про долю "нового курсу". Рузвельт здобув на цих виборах перекон-ливу перемогу, зібравши 27,8 млн голосів проти 16,7 млн, поданих за його головного суперника Альфреда Лендона. Республіканці перемогли тільки у 2 штатах з тодішніх 48. У конгресі їх представництво виявилось найменшим з початку століття.

Отримавши такий переконливий мандат довіри, Руз-вельту 1937 р. сконцентрував зусилля своєї адміністрації на реформі Верховного суду. Його члени, що призначали-ся президентом пожиттєво, стали головною опорою кон-сервативних сил. Використовуючи право Верховного суду трактувати конституцію, вони оголосили 11 законів "нового курсу" не відповідними їй. Побоюючись, Ідо така ж доля може спіткати і закони, прийняті в 1935 p., Рузвельт запропонував оновити склад Верховного суду за рахунок призначення додаткових членів після досягнення суддями 70-річного віку. Хоча цю пропозицію прийнято не було, Верховний суд у 1937 р. визнав конституційним і закон про соціальне забезпечення, і закон Вагнера.

Після довгих роздумів у 1938 р. Рузвельт запропону-вав конгресу нові реформи. Серед них — закон про спра-ведливі умови праці, що дав федеральному урядові право встановлювати мінімальну погодинну ставку заробітної плати і максимальну тривалість робочого тижня. Закон ос-таточно заборонив дитячу працю. Замість оголошеного Верховним судом у 1936 р. неконституційним закону про регулювання сільського господарства було прийнято ін-ший. Метою державного регулювання сільського госпо-дарства стала боротьба за збереження родючості грунту. Для цього фермерам виплачувалися премії за скорочення посівних площ або за введення сівозмін, які бережуть зем-лю. Одночасно здійснювався контроль за рівнем виробни-цтва фермерської продукції.

З 1939 р. Рузвельт відмовився від подальших реформ: аж до вступу США у Другу світову війну його адмініст-рація прагнула закріпити здійснені раніше реформи "но-вого курсу".

Він став своєрідним зламом в історії США XX ст. Роз-початі президентом Рузвельтом перетворення були спря-мовані на вихід із кризи і на піднесення економіки. Повніс-тю цієї мети так і не було досягнуто. Значно вагомішими виявилися соціальні реформи. Вперше в історії США дер-жава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності

американців. Було зроблено вирішальний крок на шля-ху створення держави процвітання з надзвичайно розши-реними функціями.