- •1.Розвиток Афінської демократії у VII-V ст. До н.Е.
- •2.Східний похід а.Македонського
- •3. Пунічні війни та їх наслідки
- •241 Р. До н. Q. Було укладено мир. Карфаген віддав Римові Сицилію та дея-кі інші острови, повернув полонених та сплатив контрибуцію. Так Рим придбав перші заморські володіння.
- •4.Антична культура та її вплив на розвиток народів Європи
- •5.Римська імперія в і-іі ст. Н.Е.
- •6. Падіння Римської імперії та його наслідки
- •7. Франкська держава та її місце в процесі формування європейського феодалізму
- •8.Велика хартія вольностей.
- •13. Реформаційний рух Франції та його наслідки
- •15.Контрреформація в Європі
- •23.Арабське завоювання Піренейського півострова
- •22. Карл Великий. Утворення Франкської імперії
- •25. Тевтонський орден
- •9. Столітня війна
- •10.Хрестові походи: причини і наслідки
- •11.Діяльність найвидатніших представників раннього італійського Відродження.
- •14.Реформація в Німеччині
- •16. Великі географічні відкриття та їх вплив
- •17. Колоніальні загарбання Іспанії та Португалії
- •18. Тридцятилітня війна
- •III. Шведський період війни (1630-1635).
- •IV. Франко-шведський період війни (1635-1648).
- •19.Варварські держави остготів і вестготів
- •20. Розпад Франкськської держави
- •21. Становлення французької станової монархії
- •24.Священна Римська імперія. Боротьба за інвеституру
- •26. Середньовічні міста: самоврядування, цехи
- •28.Розкол християнства (1054)
- •29. Англійська революція XVII ст..
- •4 Липня 1776 р. Декларація була схвалена конгресом. Закінчився ко-лоніальний період - почалася істо-рія Сполучених Штатів Америки.
- •6 Серпня 1789 року Установчі збори прийняли «Декларацію прав людини і громадянина».
- •34. Віденський конгрес та його рішення.
- •25 Лютого у Франції була прого-лошена Друга республіка (Пер-ша —1793 р.). За декілька днів спе-ціальним декретом:
- •37.Революція 1848 у Німеччині
- •40. Революція 1867-1868 р.Р. В Японії.
- •41. Система міжнародних відносин наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •53.Крах колоніальної системи після Другої світової війни
- •61Становлення абсолютної монархії в Росії.
- •63.Польське питання 1795-1814
- •74.Криза тоталітарних режимів
- •44."Новий курс" ф. Рузвельта
- •45. Формування нацистської системи в Німеччині
- •46. Суспільно-політичний розвиток Італії 1918-1939
- •49.Підписання мирних договорів після війни
- •50.Громадянська війна 1936-1939 pp.
- •54.Тетчеризм і рейганоміка
- •55. Неманичі
- •56.Гуситський Рух у Чехії
- •57.Новгородська республіка
- •58.Розвиток Московської держави
- •59.Революція у Чеських землях
- •66.Великі реформи в Росії 60-70 их роках
- •67.Росія на початку хх ст..
- •68.Балканські війни початку хх ст.
- •71. Срср між двома війнами
- •72.Югославія в 1929-1941 рр.
- •77.Срср 1964-1985
- •78.Суспільно-політична криза в Польщі 1980— 1981 pp.
- •76.Японія 50-80і
- •79.Утворення кнр
- •80.Обєднання Німеччини
- •81.Латинська Америка
- •82.Політичний розвиток Чехословаччини
40. Революція 1867-1868 р.Р. В Японії.
Принизливі поступки сьогунського уряду західним державам і слідом за ними погіршення економічного становища країни викликали зрос-тання незадоволення з боку різних верств населення. «Це наш сьогун посіяв насіння всіх нещасть», - ка-зали японці. В країні спалахували селянські повстання, що почастіша-ли в 60-ті роки. Нерідко їх підтри-мувала міська біднота, яка бунтува-ла проти подорожчання рису. Об'єк-тами ненависті найчастіше ставали «варвари» (тобто іноземці).
Опозицію сьогунату — сьогун-ській системі правління — очолили місцеві князі, передусім з південних князівств Сацума і Тьосю. В пошу-ках альтернативи режиму сьогуна-ту вони звернули свої погляди до
Імператора як релігійного символу єдності японської нації.
В 1862 р. князь Сімадзу з князів-ства Сацума увійшов зі своїм саму-райським військом в імператорську столицю м. Кіото, аби продемонстру-вати імператору Комею свої вірно-підданські почуття. Це надихнуло інших князів. В Японії ширився рух під гаслом «Шанування імперато-ра, вигнання варварів». В Сацума самураї вбили англійця, а в Тьосю було обстріляно іноземні судна.
Сьогун намагався маневрувати, підтримав ідею «вигнання вар-варів». Але в нього не було достат-ньо сил і військової техніки, щоб протистояти флотам західних дер-жав. У 1863 р. англійці піддали нищівному бомбардуванню м. Каго-сіму (Сацума), а в 1864 р. об'єдна-ний флот Англії, США, Франції і Голландії - м. Сімоносекі (Тьосю).
В жовтні 1867 р. від імені 15-річного імператора Муцухіто об'єдна-на опозиція поставила сьогуну ви-могу повернути владу «законному правителю». Сьогун на словах пого-дився, а на ділі почав збирати сили для відновлення своєї влади. Але вже на початку 1868 р. його війська зазнали поразки в центрі країни, а восени того самого року — на північному сході. Влітку 1869 р. упала остання твердиня сьогуна на острові Хоккайдо. Влада по всій країні перейшла до рук імпера-торського уряду, створеного 3 січня 1868 р.
За давньою традицією було виб-рано девіз правління нового імпе-ратора. Ним стало «Мейдзі» — «Ос-вічене правління». Таке саме най-менування дістав і період царюван-ня імператора Муцухіто (1867— 1912). А події 1867 -1868 pp. стали називатися «Мейдзі ісін»—рестав-рація Мейдзі. Епоха Мейдзі мала поворотне значення в усій японській історії. А почалася вона з далекосяжних реформ.
Усе майбутнє Японії, її швидкий економічний розвиток і успішна протидія спробам загарбання з боку західних держав залежали від того, наскільки вправно вона прове-де перетворення, засвоїть досвід європейських країн у політичній, економічній і культурній галузях. Уже в березні 1868 р. імператор уро-чисто пообіцяв: «Знання запозичу-ватимуться в усьому світі, і та-ким шляхом підвалини імперії бу-дуть зміцнені».
Першою на черзі була адміністративна реформа, покликана за-безпечити ефективне управління країною. В 1869 р. князі по всій Японії добровільно передали імпе-ратору свої права в князівствах. А через два роки імператор взагалі скасував князівства і поділив краї-ну на префектури, призначивши колишнім князям високі довічні пенсії. Відтак була подолана роз-дробленість Японії. Чиновницький апарат створений був, головним чином, з дисциплінованих, често-любних і освічених самураїв, відда-них імператору.
Вслід за цим було проведено військову реформу. В 1871 р. за-сновано імператорську гвардію, підпорядковану безпосередньо уря-ду. Ав 1872 р. створено збройні сили Японії на основі загальної військо-вої повинності. Хоча того ж року уряд скасував привілеї самурайства і зрівняв у правах усіх громадян, саме самураї утворили офіцерський корпус нової армії, привнісши в неї особливий войовничий дух, основою якого був так званий «кодекс бусі-до», який базувався на безумовній відданості імператору і державі. Організаційно армія будувалася за європейським зразком. У військо-вих академіях викладали англійсь-кі та французькі офіцери.
Та найбільш значущою для долі Японії стала аграрна реформа 1872 - 1873 pp. Скасовувалася власність князів на землю, власни-ками оголошувалися ті, хто фактич-но розпоряджався землею до момен-ту видання закону, в тому числі -селяни-орендарі. Офіційно дозво-лялася купівля-продаж землі. В 1873 р. було запроваджено єдиний державний податок на землю в розмірі 3% від вартості землі. Рефор-ма стимулювала ефективне викори-стання землі й розвиток капіталіз-му європейського зразка.
Серед інших реформ слід відзна-чити: введення загальних для всієї країни судів і законів, оголошення свободи торгівлі й перевезення то-варів, запровадження єдиної валют-ної одиниці - ієни, реорганізацію системи освіти за європейськими нормами. Заохочувалося здобуття освіти за кордоном.