7. Чим відрізняються фінансові та функціональні ризики банку?

Фінансові ризики визначаються ймовірністю грошових втрат і пов'я­зуються з непередбаченими змінами в обсягах, дохідності, вартості та структурі активів і пасивів, утворюють найчисленнішу групу банківських ризиків. До фінансових ризиків належать валютний, кредитний, інвестиційний, ринковий, ризик ліквідності, ризик зміни відсоткових ставок, інфляційний, базисний.

Цінові ризики пов’язані зі зміною ринкових цін та їх впливу на фінансові чи фізичні активи, що обліковуються як за активними, так і за пасивними бухгалтерськими рахунками на балансі компанії, підприємства чи банку. Отже, зміна ринкової ціни активів спричиняє зміну вартості активних, пасивних статей балансу, формуючи в кінцевому підсумку прибутки або збитки за позиціями, чутливими до кон'юнктури ринку. При несвоєчасному обліку втрат або прибутків виникають додаткові проблеми, оскільки необізнаність відносно факторів ризику не означає їх відсутності.

У фінансовій діяльності найбільш значними ціновими ризиками є ризик зміни відсоткових ставок та валютних курсів, а також ринковий ризик, пов'язаний зі зміною вартості цінних паперів. Ризик по’язаний з зміною відсоткової ставки (відсотковий ризик) присутній у діяльності позичальників, кредиторів, власників цінних паперів, інвесторів. Валютний ризик виникає у тих суб'єктів господарської діяльності, які мають на балансі активи, пасиви або позабалансові статті, деноміновані в іноземній валюті. Таким чином, більшість суб'єктів господарської діяльності мають справу з ціновими ризиками, а нестабільність та непередбачуваність протягом останніх років як міжнародного, так і національних фінансових ринків загострили проблему пошуку оптимальних методів управління цією групою ризиків.

Нецінові ризики визначаються можливими фінансовими втратами, які безпосередньо не повязані зі зміною ринкоіих цін активів.

Функціональні ризики виникають внаслідок неможливості здійснення своєчасного та повного контролю за фінансово-господарським процесом. Функціональні ризики пов'язані з процесами створення й упровадження нових банківських продуктів і послуг, збору, обробки аналізу й передавання інформації, підготовки кадрового потенціалу та виконанням інших адміністративно-господарських операцій. Функціональні ризики важче виявити та ідентифікувати, а також виміряти кількісно й виразити в грошових одиницях, ніж фінансові. Однак функціональні ризики небезпечні не менш, ніж інші види банківських ризиків, причому зрештою вони також призводять до фінансових втрат. Банки намагаються знизити функціональні ризики, удосконалюючи системи внутрішнього аудиту, розвиваючи схеми документообігу, розробляючи внутрішні методики та техніко-економічне забезпечення окремих операцій. Зниженню таких ризиків сприяє також продумана ресурсна, матеріально-технічна та кадрова політика.

8. Охарактеризуйте системний та несистемний ризики.

Системний ризик, який є частиною загального ризику системи, залежить від стану економіки в цілому і зумовлюється макроекономічними чинниками, такими як динаміка інвестицій, обсяги зовнішньої торгівлі, зміни податкової політики, стан платіжного балансу, а тому наявний у діяльності всіх суб’єктів господарського процесу. Системний ризик не можна знизити диверсифікацією, тому його називають недиверсифікованим, або ринковим. Отже, диверсифікований портфель характеризується тільки системним ризиком, який вимірюють за допомогою коефіцієнта б. Ризик недиверсифікованого портфеля вимірюється стандартним відхиленням.

Несистемний ризик пов'язаний з невизначеністю діяльості конкретного емітента, клієнта, позичальника, тому він називається індивідуальним. Банк може уникнути цього ризику, сфомувавши ефективний портфель. Під ефективним портфелем розуміють такий набір активів, який дає змогу взаємно компенсувати коливання дохідності за різними інстументами, коли недоодержання доходів за одним активом компенсується підвищенною дохідністю іншого. Для зниження несистемного ризику застосовується метод диверсифікації. Ризик диверсифікованого портфеля вимірюється стандартним відхиленням.