1. Нац ек-ки та їх сис-матизація

Нац. ек-ка – сис-ма організаційних, ек-но-взаємоповяз. сфер та галузей госп. діяльності. Є більше 200 різноманітних нац господарств.

Класифікація 1. У.Стоу згідно стадій нац ек розв-ку:

а) традиційне сусп-во – низька продукт праці, обмежений розв-к науки та технології, ієрархічність інституц структур, панування консерватизму (країни Центр і Сх Азії, Африки)

б) сусп-во, яке перебуває у фазі переходу до змін – новітня ідеологія, розв-к науки та технології, нові політ ідеї, неефект-ть моделі керівництва, немобільність сусп-ва (країни Лат Америки, колишні СРСР, крім раїн Балтії, Китай та Індія)

в) країни, які перебувають у стадії змін – розв-к технологій, приплив іноз інвестицій, високий рівень заощаджен6ь, поява нових прогресивн секторів ек-ки (Філіпіни, Індонезія, країни ЦСЄ і Балтії)

г) країни, які активно просуваються до зрілості – ек прогрес на базі новітніх технологій, підвищення рівня життя нас, активне включення нац госп-ва в сис-му світогосп звязків ( Малайзія, Тайланд, Пд Корея, Мексика, Бразилія, Аргентина, Чилі)

д) епоха масового споживання – ефектиіне В товарів тривалого викорестання, трансформація категорій вартості: збільшення питомої частки засобів праці в структурі вартості; постійний розв-к науки те техніки, поява соц-оріент ек-ки (15 країн ЄС, США, Канада, Японія).

2. ООН за ВВП на душу насел

а) багаті ВВП більше 20тис$ (США, Японія, Швейцарія)

б) просто багаті – 15-20тис$ (Іспанія, Ізраїль, Нова Зеландія)

в) з сер рівнем розв-ку

• вище сер – 10-15тис$ (Корея, Греція, Чилі)

• нижче сер – 5-10тис$ (Турція, Польща, Мексика)

г) бідні 1-5тис$ (СРСР, Африка та деякі країні Азії)

д) найбіднші – менше 1тис$ (пояс бідності Африки, Мозамбік, Єфіопія)

Атласна методика класифікації країн

1. країни з розв ек-кою – ВПП на душу більше 15тис$ (країни великої `7`, Швейцарія, Австрія, Нова Зеландія, до 1995р – Корея, Гонконг, Тайвань, Сінгапур

2. країни з перехідн ек-кою – 28 країн, постсоціаліст країни Європи та Азії на різних етапах трансформаційного процесу

3. Тихоокеанський регіон, країни Африки і Лат Америки

Групи держав

1. країни великої “7” США, Японія, Франція, ФРН, Великобрит, Канада, Італія.

2. інші розвинуті держави

3. НІК – Малайзія, Таїланд, Філіпінни, Мексика, Бразилія, Чилі

4. країни ЦСЄ

5. країни СНД і РФ

6. КНР

7. Індія та Пакистан

8. країни з відносно високими показниками Оман, Кіпр, Ямайка, Сауд Аравія

9. класичні КЩР

10. найменш розвинуті держави світу

2. Сутність і стр-ра ек сис-ми кап-зму вільної конкуренції та оцінка причин її еволюції.

Кап-зм віль­ної конкуренції хар-ся прив капіталіст власністю на речові рес-си, викор-ням найманої праці та сис-ми ринків чистої конкуренції.

Стр-ра кап-зму:

1) прив власність на засоби В - матер вир рес-си перебувають у власності прив осіб, якими вони розпоряджуються на свій розсуд;

2) сис-ма найманої праці - залучення у процес капіт В верств трудящих, які не мають у своїй власності ні фабрик і заводів, ні майстерень чи фермерських гос­п-в, ні великих сум грошей чи пакетів акцій.;

3) свобода підпр-цтва і вибору - прив під-ва можуть вільно купувати рес-си (роб силу, засоби В, землю), організовувати із цих рес-сів процес В товарів або послуг за влас­н вибором і продавати цей товар за власн вибором;

4) ринк сис-ма та вільна конкуренція - вільна (досконала) конкуренція — такий вид змагання ек суб'єктів, за якого кожен з виробників, яких багато, не може впливати на ринк ціну, а додатк дохід, отриманий від кожної додаткової од-ці, є ринк ціною;

5) важлива роль прибутку;

6) обмежена роль держави.

Процес зародження кап-зму. Капіт спосіб В почав зароджуватись у надрах феодалізму. Цьому сприяло зростання прод сил, розв-к сусп поділу праці, поглиблення спеціалізації. Початок капіт ери відно­сять лише до 16ст.

Кап-зм виник і розвинувся на базі простого товар В, але на базі міського ремісництва. Важливу роль відіграв купецький капітал.

Процеси становлення капіт В приско­рювались первісним нагромадженням капіталу. У цей період відбувалося насильницьке розорення маси дрібних това­ровиробників і перетворення їх із самост господарів у най­маних працівників.

Перетворивши товарні відносини в панівні, кап-зм зруйнував натур госп-во. З розв-ком матер бази В відбуваються якісні зміни і в головній прод силі сусп-ва - людині.

Стани розв-ку кап-зму. 1. кооперація за якої досягається вища продуктив­ність праці. 2. мануфактура, яка являла собою тип під-ва (велику майстерню), що базувалася на поділі праці найманих робітників і ручній ремісничій техніці. 3. ремісничі об'єднання. Мануфактура зі своєю спеціалізацією створила умови для пере­ходу капіт В на машинну базу. 4. велика машинна індустрія. Ос­таточно капіт лад закріпив себе як нову сусп-ек формацію, що вийшла на історичну арену замість феодалізму під час переможних буржуазних революцій.

3. Країни-лідери світ ек-ки і їх суч роль.

23 країни: ЄС, США, Японія, Канада, Швейцарія, Норвегія. Найважливіша стаття витрат освіта і розробки – 3-4% ВВП. Частка у сук ВВП 55%, у світ експорті – 69%. Виділ країни великої “7”: 86% у ВВП, 79% в експорті, 50% світ експорту.

Риси: 1. підвищення рівня розв-ку матер В і пром-сті – 60-80рр. перехід до обробної пром-сті крім Канади і Австралії; 2. перехід до галузей. Що базуються на новітніх технологіях породжених НТП (електроніка, біотехнодогія); 3. с/г з високим ступенем інтенсифікації ірівнем механізації прод-сті праці, питома частка зайнятих 3,8% має також еспортний потенціал через дотації; 4. висока питома частка у стр-рі ек-ки сфери послуг, зайнято 50-60% населення; 5. високий рівень конкурентноспроможності нац ек-к – рейтинг конкурентноспроможності: 1. США 100 балів, Сінгапур 86, Фінляндія 83; 7. провідні позиції у галузі інновацій.

Проблеми розв-ку: 1. різні форми тероризму, 2. фін, ек, пол потрясіння, 3. посилення процесів відпливу інтелекту, 4. значні арсенали ядерної, хім, бактеріолог. Зброї, які в декілька разів перевищують допустимі норми захисту, 5. акт старіння населення (флоридизація) 19% осіб похилого віку → падіння спож попиту, збільшення частки витрат на соц допомогу, зростання позитивного сальдо міграції, 6. збільшеня к-сті населення.