1. Страхова послуга як специфічний товар.

Страхова послуга – це продукт, який пропонує на страховому ринку страхова компанія.

Страховик надає своєму клієнту страхову послугу, яка виступає як специфічний товар на страховому ринку.

Страхова послуга має ряд особливостей: 1. надавати страхові послуги можуть лише спеціалізовані організації, які можуть надати відповідні фінансові гарантії; 2. Щоб надавати страхові послуги страхова компанія повинна мати ліцензії на відповідні види цих послуг; 3. Оскільки страхова послуга невідчутна, невидима – це означає, страховик не бачить цього продукту, не може відчути одразу користь від нього. Тому для просування на ринку страхових послуг потрібна вичерпна інформація і інтенсивна реклама; 4. Страхова послуга може бути надана як на добровільних засадах, так і примусово; 5. Страхова послуга носить обов’язковий характер тоді, коли надання страхового захисту необхідне з точки зору суспільних інтересів; 6. Дуже часто процес купівлі-продажу страхових послуг здійснюється через посередників, які відіграють дуже важливу роль; 7. При наданні страхових послуг завжди укладається договір страхування (досить часто він має спрощену форму) і виступає у вигляді полісу.

Купуючи страхову послугу страхувальник практично завжди платить повну ціну наперед.

Ціна страхової послуги конкретного страховика залежить, в основному, від наступних факторів:

 величини та структури його страхового портфеля, від статистики збитків за окремими видами страхування (якщо страхова компанія ретельно вивчає запропоновані на страхування ризики і включає до портфеля тільки сприятливі ризики, то статистика збатків також буде сприятливою, що дозволить страховикові знижувати страхові премії і залучати більшу кількість страхувальників, що, в свою чергу, дозволяє знов видбирати ризики)

 управлінських витрат, тобто від навантаження в страховому тарифі

 якості інвестиційної діяльності та структури інвестиційного портфеля страховика (за рахунок інвестиційного доходу страховик може встановлювати страхові тарифи на рівні нетто-ставки)

 місця, яке посідає страховик на страховому ринку

 конюнктури страхового ринку, тобто умов реалізації страхових послуг.

2. Ознаки, що характеризують страхову послугу.

Страхову послугу можна визначити як фінансову послу­гу у вигляді продажу юридично оформлених зобов'язань з надан­ня страхового захисту, яку пропонують на ринку страховики потенційним страхувальникам.

Існують специфічні зарактеристики, притаманні страховим послугам як послугам, це невідчутність; невіддільність; непостійність; незбереженість страхової послуги. Однак існують ще такі, які притаманні страховим послугам як страховим.

Ознаки, що характеризують страхову послугу:

страхова послуга є фінансовою послугою;

страхові послуги мають право надавати лише спеціалізова­ні організації (страхові компанії) за наявності в них фінансових можливостей здійснювати страхову діяльність і ліцензії на право проводити певні види страхування;

страхова послуга може мати як обов'язковий (за вимогами чин­ного законодавства), так і добровільний (за згодою сторін) характер;

надання страхової послуги завжди юридично оформлюєть­ся: укладається договір страхування або видається страховий по­ліс (свідоцтво, сертифікат), який згідно з чинним законодавством є спрощеною формою договору страхування й посвідчує факт на­явності страхового захисту;

страхова послуга має для сторін договору страхування яск­раво виражений ризиковий характер. Страхова подія може наста­ти, а може й не настати. Тож виплата може відбутися, а може й не відбутися.

плата за страхову послугу розподілена в межах замкненого кола страхувальників. Страхову премію сплачує велика кількість осіб, а страхову виплату отримують тільки деякі з них — ті, кого торкнеться страхова подія. За відомим висловом Едварда Ллойда, страхування — це вклад багатьох у нещастя декотрих;

нематеріальність страхової послуги;

послуга, що надається страхувальнику полягає не у виплаті, а в наданні гарантії страхового захисту;

страхова послуга не належить до послуг 1-ої необхідності, що ускладнює їх реалізацію;

складність, повязана з оцінкою якості страхових послуг.

Страхові послуги в Україні класифікуються таким чином:

за спеціалізацією страховика: страхові послуги зі страху­вання життя (довгострокові), страхові послуги із загальних (ризикових) видів страхування (короткострокові), страхові послуги з перестрахування;

за об'єктами страхування: страхові послуги з майнового стра­хування, особистого страхування, зі страхування відповідальності;

за формою проведення: обов'язкові та добровільні страхові послуги;

за вимогами законодавства для цілей ліцензування: види добровільного та обов'язкового страхування, які визначені, від­повідно, статтями б і 7 Закону України «Про страхування».

У практичному застосуванні разом з терміном «страхова по­слуга» використовується й термін «страховий продукт». Ці по­няття близькі, але не тотожні. Страховий продукт— це набір ос­новних (страхових) і допоміжних (не завжди суто страхових) послуг, які надаються страхувальникові при укладенні договору страхування та його супроводженні.

Вартість страхової послуги: Спооюивча вартість, тобто усвідомлена потенційним страхувальником корисність страхової послуги, — це її здатність забезпечу­вати страховий захист майнових інтересів страхувальника від випадкових та ймовірних небезпек, які загрожують його життю, здоров'ю й майну. Мінова вартість — ціна страхової послуги, яка визначається тими витратами, які здійснює страхова компанія щодо надання послуги певного виду, тобто це ціна закладена у страховому тарифі. Повний страховий тариф (бругто-тариф) включає дві невіддільні частини: негго-тариф (саме вій забезпе­чує отримання необхідних коштів для майбутніх виплат) і наван­таження (воно забезпечує надходження коштів для утримання страхової компанії та прибуток).

Чинники, що впливають на ціну страхової послуги: величина і структура страхового портфеля страховика, ста­тистика збитків за окремими видами страхування; ефективність управління страховою компанією, що веде до зменшення управлінських витрат; рівень прибутковості (рентабельності), тобто частки при­бутку, що закладається актуарієм у тарифну ставку на стадії її розробки; якість інвестиційної діяльності страхової компанії, струк­тура її інвестиційного портфеля; ринкові позиції самої страхової компанії; кон'юнктура ринку (тобто умови реалізації страхових послуг, які складаються у конкретному регіоні в даний час).