- •0924 Телекомунікації
- •Відносна фазова модуляція
- •Передача сигналів вфм
- •Прийом сигналів вфм
- •Опис схеми і роботи лабораторного макета каналу пд з вфм
- •Передавач
- •Приймач
- •1.3. Ключові питання.
- •1.4. Домашнє завдання.
- •1.5. Лабораторне завдання.
- •1.6.Зміст та порядок виконання роботи
- •1.7. Зміст протоколу.
- •1.8. Література.
- •Робота з генератором п'ятизначного двійкового коду
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів стробуючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів інтегруючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів комбінованим методом.
- •Виправляюча спроможність схем реєстрації.
- •2.3. Ключові питання.
- •2.4. Домашнє завдання.
- •2.5. Лабораторне завдання.
- •2.6. Опис лабораторного стенду.
- •Генератор сигналу (гс):
- •Генератори спотворень сигналу (гслб, гспб, гд):
- •Генератори реєструючих імпульсів (гсі, грі1, грі2):
- •Датчик спотвореного сигналу (дсс):
- •Пристрій реєстрації стробуванням:
- •Пристрій реєстрації комбінованим методом:
- •2.7. Зміст протоколу.
- •2.8. Література.
- •3.3. Ключові питання.
- •3.4. Домашнє завдання.
- •3.5. Опис лабораторного макета.
- •3.6. Лабораторне завдання.
- •3.7. Зміст протоколу.
- •4.2.2. Алгоритм роботи системи циклової синхронізації пцп.
- •4.2.3. Система циклової синхронізації апаратури ікм – 30.
- •4.3. Ключові запитання
- •4.4. Домашнє завдання:
- •4.5. Лабораторне завдання:
- •4.6.Опис лабораторного макету:
- •4.7.Зміст протоколу:
- •4.7.1.Мета роботи.
- •4.8.Література:
- •5.2.2. Вимоги до ппс чм, рекомендації мкктт.
- •5.2.3. Структурна схема ппс з чм.
- •5.3. Ключові запитання.
- •5.4. Домашнє завдання.
- •5.5. Лабораторне завдання.
- •5.6. Зміст протоколу.
- •5.6.1 Мета роботи.
- •5.7. Опис лабораторних макетів №1 і №2.
- •5.8. Література.
- •6. 2. 2. Служби абонентського і масового розповсюдження інформації.
- •6. 2. 3. Служба вiдеотекс. Загальні відомості.
- •6. 2. 4. Структура системи вiдеотекс, технічні засоби.
- •6. 2. 5. Алгоритм доступу до служби вiдеотекс.
- •6. 2. 6. Зображення інформації в системі вiдеотекс.
- •6.3. Ключові питання
- •6.6.1. Мета роботи.
- •7.2.2.Служби абонентського і масового поширення інформації.
- •2.3. Служба телетекст.
- •7.2.3.Характеристики передачі
- •7.2.4.Повноканальний телетекст.
- •7.3. Ключові питання
- •7.4.Домашнє завдання
- •7.6.1. Мета роботи.
- •8.2. Ключові положення
- •Задачі факсимільного зв’язку.
- •Принцип організації факсимільного зв’язку.
- •Структурна схема системи факсимільного зв'язку.
- •8.2.2. Устрій і принцип роботи факсимільних апаратів.
- •8.2.3. Факсимільний апарат моделі kx-f130bx.
- •Основні технічні характеристики і сервісні можливості апарату kx-f130bx
- •Пристрій факсимільного зв'язку.
- •Пристрій автовідповідача.
- •Вбудована телефонна система.
- •Режим ans/fax
- •Включення апарату
- •Запис вашого інформаційного повідомлення
- •Складання повідомлення.
- •Запис інформаційного повідомлення.
- •Перевірка інформаційного повідомлення.
- •Установка і використання режиму прийому 'receive mode"
- •Корисні поради.
- •Настройка пристрою факсимільного зв'язку
- •Загальний алгоритм настройки
- •Установка дати і часу
- •Допустимі документи
- •8.3. Ключові питання
- •8.4. Домашнє завдання
- •8.6.1. Мета роботи.
- •1. Цель работы
- •Ключевые положения
- •3. Ключевые вопросы
- •Домашнее задание
- •5. Лабораторное задание
- •6. Содержание протокола
- •Литература
- •Вивчення сучасних модемів
- •9.1. Ціль роботи
- •9.2.Ключові положення
- •Стандартизація.
- •9.2.2. Методи побудови і технічна реалізація сучасних модемів
- •Дуплексний і напівдуплексний режими
- •Асинхронна і синхронна передача даних
- •Корекція помилок
- •Стиск інформації.
- •Протоколи mnp
- •Рекомендація ccitt V.42
- •Рекомендація ссітт V.42bis.
- •Захист інформації.
- •9.2.3.Керування модемами
- •9.3. Ключові питання
- •9.4. Домашнє завдання
- •9.6.1. Мета роботи.
- •Конструкція, індикатори й органи керування
- •Підключення модему
- •Конфігурація модему
- •Звичайні конфігурації
Генератори реєструючих імпульсів (гсі, грі1, грі2):
Виробляють одиничні імпульси короткої тривалості, з різною для різних методів реєстрації частотою.
Генератор стробуючих імпульсів (ГСІ) виробляє імпульси з періодом 5с. та стартує з запізненням 2.5с. (рис. 1.6.3), що дозволяє розмістити його посередині відносно спотвореного сигналу.
Генератор реєструючих імпульсів (ГРІ1 інтегруючий метод) виробляє імпульси з періодом 0.4545454545с. (рис. 1.6.3), що дозволяє розмістити 11 імпульсів в кожному проміжку 0 передаючого сигналу.
Генератор реєструючих імпульсів (ГРІ2 комбінований метод) виробляє імпульси з періодом 1.666666с. з запізненням 0.75с., що дозволяє розмістити 3 імпульси посередині кожного елементу передаючого сигналу (рис. 2.6.3).
Датчик спотвореного сигналу (дсс):
Датчик спотвореного сигналу (рис. 2.6.4) призначений для імітації спотворень, що з’являються після проходження сигналом каналу та порогового пристрою.
Рис. 2.6.3. Реєструючі імпульси для різних методів реєстрації.
Його побудовано на двох типах логічних елементів І та НЕ. На входи датчика подається передаючий сигнал, та сигнали від генераторів спотворень.
Рис. 2.6.4. Датчик спотвореного сигналу.
Передаючий сигнал подається на елемент І1. Сигнал поданий з генератора ГСЛБ на елементі НЕ1 змінюється на протилежний (рис. 2.6.5) і надходить до другого входу елементу І1. З виходу схеми І1 передаючий сигнал вже обмежений з лівого боку потрапляє на вхід І2. Аналогічним чином, через елемент І2 до сигналу вноситься дроблення, з тією лише різницею, що генератор ГД спрацьовує пізніше, тому спотворення припадає не на початок передаючого імпульсу, а на місце яке визначить користувач параметром Start time (час початку роботи). Далі сигнал обмежується з правого боку на елементі І3 за допомогою ГСПБ (рис. 2.6.5). Слід відзначити, що в такий спосіб спотворенню піддаються тільки позитивні імпульси сигналу.
Рис. 2.6.5. Утворення спотвореного сигналу.
Пристрій реєстрації стробуванням:
Пристрій реєстрації методом стробування (рис. 2.6.6), складається з двох двовходових схем І, вихідного RS-тригера та схеми НЕ. На перший вхід одного з елементів І подається спотворений сигнал, на вхід іншого інверсний спотворений сигнал. На другі входи схем І подаються реєструючі імпульси, що співпадають з серединами посилок. В залежності від того, на якій зі схем стробуючий імпульс співпаде з одиничним сигналом, вихідний тригер переведеться в одиничний чи в нульовий стан. Сигнал на виході тригера і є відновленим сигналом (рис. 2.6.7).
Рис. 2.6.6. Пристрій реєстрації методом стробування.
Слід зазначити, що зареєстрований сигнал відстає від передаючого на половину тривалості 0.
Рис. 2.6.7. Діаграма, що пояснює принцип роботи пристрою реєстрації стробуючим методом.
Пристрій реєстрації методом інтегрування:
Складається з трьох лічильників, однієї трьовходової схеми І, двох інверторів, двох двовходових схем І та RS-тригера (рис. 2.6.8).
На перший вхід схеми І1 надходить спотворений сигнал, на другий високочастотні імпульси, а на третій заведений зворотній зв’язок з виходу лічильника ЛЧ1. Під час існування позитивного імпульсу на першому вході схеми І1, високочастотні імпульси поступають на вхід ЛЧ1 і змінюють його стан. Лічильник ЛЧ2 рахує високочастотні імпульси від 0 до 10, і в початок кожної нової посилки передаючого сигналу обнулює ЛЧ1. Лічильник ЛЧ3 видає позитивний імпульс в кінці кожної посилки сигналу.
Після того, як на ЛЧ1 поступила кількість імпульсів рівна шести, він видає позитивний сигнал. По-перше цей сигнал проходячи через інвертор блокує надходження високочастотних імпульсів через схему І1, що збільшує його тривалість доти, доки на обнулюючий вхід ЛЧ1 не прийде позитивний імпульс від ЛЧ2 тобто до початку слідуючої посилки. По-друге цей сигнал поступає на вхід схеми І2 та на вхід схеми І3 в інверсному вигляді.
Рис. 2.6.8. Пристрій реєстрації інтегруванням.
На другі входи схем І2 та І3 подаються імпульси з виходу лічильника ЛЧ3, що співпадають з кінцями посилок. В залежності від того, на якій зі схем імпульс з виходу лічильника3 співпаде з одиничним сигналом, вихідний тригер переведеться в одиничний чи в нульовий стан. Сигнал на виході тригера і буде зареєстрованим сигналом (рис.2.6.9).
Зареєстрований сигнал має запізнення на 10/11 тривалості однієї посилки.
Рис. 2.6.9. Реєстрація сигналу методом інтегрування.