- •0924 Телекомунікації
- •Відносна фазова модуляція
- •Передача сигналів вфм
- •Прийом сигналів вфм
- •Опис схеми і роботи лабораторного макета каналу пд з вфм
- •Передавач
- •Приймач
- •1.3. Ключові питання.
- •1.4. Домашнє завдання.
- •1.5. Лабораторне завдання.
- •1.6.Зміст та порядок виконання роботи
- •1.7. Зміст протоколу.
- •1.8. Література.
- •Робота з генератором п'ятизначного двійкового коду
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів стробуючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів інтегруючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів комбінованим методом.
- •Виправляюча спроможність схем реєстрації.
- •2.3. Ключові питання.
- •2.4. Домашнє завдання.
- •2.5. Лабораторне завдання.
- •2.6. Опис лабораторного стенду.
- •Генератор сигналу (гс):
- •Генератори спотворень сигналу (гслб, гспб, гд):
- •Генератори реєструючих імпульсів (гсі, грі1, грі2):
- •Датчик спотвореного сигналу (дсс):
- •Пристрій реєстрації стробуванням:
- •Пристрій реєстрації комбінованим методом:
- •2.7. Зміст протоколу.
- •2.8. Література.
- •3.3. Ключові питання.
- •3.4. Домашнє завдання.
- •3.5. Опис лабораторного макета.
- •3.6. Лабораторне завдання.
- •3.7. Зміст протоколу.
- •4.2.2. Алгоритм роботи системи циклової синхронізації пцп.
- •4.2.3. Система циклової синхронізації апаратури ікм – 30.
- •4.3. Ключові запитання
- •4.4. Домашнє завдання:
- •4.5. Лабораторне завдання:
- •4.6.Опис лабораторного макету:
- •4.7.Зміст протоколу:
- •4.7.1.Мета роботи.
- •4.8.Література:
- •5.2.2. Вимоги до ппс чм, рекомендації мкктт.
- •5.2.3. Структурна схема ппс з чм.
- •5.3. Ключові запитання.
- •5.4. Домашнє завдання.
- •5.5. Лабораторне завдання.
- •5.6. Зміст протоколу.
- •5.6.1 Мета роботи.
- •5.7. Опис лабораторних макетів №1 і №2.
- •5.8. Література.
- •6. 2. 2. Служби абонентського і масового розповсюдження інформації.
- •6. 2. 3. Служба вiдеотекс. Загальні відомості.
- •6. 2. 4. Структура системи вiдеотекс, технічні засоби.
- •6. 2. 5. Алгоритм доступу до служби вiдеотекс.
- •6. 2. 6. Зображення інформації в системі вiдеотекс.
- •6.3. Ключові питання
- •6.6.1. Мета роботи.
- •7.2.2.Служби абонентського і масового поширення інформації.
- •2.3. Служба телетекст.
- •7.2.3.Характеристики передачі
- •7.2.4.Повноканальний телетекст.
- •7.3. Ключові питання
- •7.4.Домашнє завдання
- •7.6.1. Мета роботи.
- •8.2. Ключові положення
- •Задачі факсимільного зв’язку.
- •Принцип організації факсимільного зв’язку.
- •Структурна схема системи факсимільного зв'язку.
- •8.2.2. Устрій і принцип роботи факсимільних апаратів.
- •8.2.3. Факсимільний апарат моделі kx-f130bx.
- •Основні технічні характеристики і сервісні можливості апарату kx-f130bx
- •Пристрій факсимільного зв'язку.
- •Пристрій автовідповідача.
- •Вбудована телефонна система.
- •Режим ans/fax
- •Включення апарату
- •Запис вашого інформаційного повідомлення
- •Складання повідомлення.
- •Запис інформаційного повідомлення.
- •Перевірка інформаційного повідомлення.
- •Установка і використання режиму прийому 'receive mode"
- •Корисні поради.
- •Настройка пристрою факсимільного зв'язку
- •Загальний алгоритм настройки
- •Установка дати і часу
- •Допустимі документи
- •8.3. Ключові питання
- •8.4. Домашнє завдання
- •8.6.1. Мета роботи.
- •1. Цель работы
- •Ключевые положения
- •3. Ключевые вопросы
- •Домашнее задание
- •5. Лабораторное задание
- •6. Содержание протокола
- •Литература
- •Вивчення сучасних модемів
- •9.1. Ціль роботи
- •9.2.Ключові положення
- •Стандартизація.
- •9.2.2. Методи побудови і технічна реалізація сучасних модемів
- •Дуплексний і напівдуплексний режими
- •Асинхронна і синхронна передача даних
- •Корекція помилок
- •Стиск інформації.
- •Протоколи mnp
- •Рекомендація ccitt V.42
- •Рекомендація ссітт V.42bis.
- •Захист інформації.
- •9.2.3.Керування модемами
- •9.3. Ключові питання
- •9.4. Домашнє завдання
- •9.6.1. Мета роботи.
- •Конструкція, індикатори й органи керування
- •Підключення модему
- •Конфігурація модему
- •Звичайні конфігурації
Корекція помилок
Практично всі сучасні модеми забезпечують при передачі інформації з телефонних ліній автоматичну корекцію помилок. Це дозволяє різко підвищити якість зв'язку, оскільки існуючі канали ТЧ за реальним значенням коефіцієнта помилок (до 10-2 і навіть більш на місцевій ділянці телефонної мережі) ніяким образом не задовольняє вимог комп'ютерних і інших користувачів (10-6 - 10-9).
При передачі даних по зашумленним телефонним. лініях завжди існує велика імовірність, що дані, переданим одним модемом, будуть прийняті іншим модемом у перекрученому виді. Деякі передані байти можуть змінити своє значення чи навіть просто зникнути. Можуть бути прийняті дані, що не були передані вилученим модемом, тобто приймаючий модем може розпізнати прийнятий шум на лінії як дані. Для того щоб користувач мав гарантію, що його дані передані без помилок, використовуються протоколи корекції помилок.
Загальна форма передачі даних по протоколах з корекцією помилок наступна: модем передає дані окремими блоками (кадрами) по 16-20000 байт, у залежності від якості зв'язку. Кожен блок забезпечується перевірочною частиною, у якій зазначена перевірочна інформація, наприклад “контрольна сума” блоку чи перевірочні розряди одного з коригувальних кодів. Приймаючий модем самостійно підраховує контрольну суму кожного блоку і порівнює її з контрольною сумою з перевірочної частини блоку. Якщо ці дві контрольні суми збіглися, вважається, що блок прийнятий без помилок. У противному випадку приймаючий модем відсилає передавальному модему запит на повторну передачу цього блоку. Передача збійного блоку продовжується доти, поки він не буде прийнятий правильно. Така система передачі називається системою з вирішальним зворотнім зв'язком і перепопитом.
Протоколи корекції помилок можуть бути реалізовані не тільки на апаратному, але і на програмному рівні. Апаратний рівень реалізації більш ефективний. Найбільш поширені наступні протоколи корекції помилок, підтримувані модемами на апаратному рівні, фірми Microcom MNP1-MNP10 і CCITT V.42.
Стиск інформації.
Сучасні модеми для прискорення передачі даних і підвищення ефективності використання каналу зв'язку використовують спеціальні протоколи, що дозволяють робити стиск (компресію) переданої інформації. Такий стиск досягається усуненням надмірності, що практично завжди є у будь-яких даних. Передавальний модем стискає дані, вони в стиснутому виді проходять через телефонний канал і приймаються вилученим модемом. Приймаючий модем, знаючи алгоритм стиску, відновлює дані і передає їх комп'ютеру. Ця процедура відома в комп'ютерах як архівація - розархівація, а також в електрозв'язку як ефективне кодування (напр., коди Шеннона-Фано, Хаффмана).
При використанні модемів з апаратною підтримкою протоколів стиску інформації варто установити швидкість роботи Сома-порту, до якого підключений модем, вище швидкості роботи модему. Так, якщо модем може працювати зі швидкістю 2400 біт/с, установити швидкість Сома-порту 9600 біт/с. Серед протоколів компресії, реалізованих на апаратному рівні, найбільше поширення одержали протоколи фірми Microcom - MNP5 і MNP7, а також протокол, розроблений Міжнародним консультативним комітетом з телеграфії і телефонії, V.42bis.
Розглянемо тепер стандарти на реалізацію процедур корекції помилок і стиску даних.