2.4. Домашнє завдання.

1. Вивчити по вказаній літературі і даному методичному керівництву сутність методів реєстрації двійкових сигналів: стробування, інтегрування та комбінованого.

2. Ознайомитись з принципіальними схемами пристроїв реєстрації двійкових сигналів різними методами, принцип їх дії.

3. Ознайомитись з поняттями виправляючої спроможності схеми реєстрації, записати формули для розрахунку величин теоретичної виправляючої спроможності різних схем реєстрації.

4. Підготуватися до обговорення по ключовим питанням розділу 3.

5. Скласти план виконання лабораторного завдання, орієнтуючись на розділи 5,.6.

6. Підготувати бланк звіту по роботі, зобразивши на ньому схему лабораторного макету.

2.5. Лабораторне завдання.

1. Ознайомитись зі схемою лабораторного макету.

2. Зарисувати часову діаграму не спотвореного сигналу, та часові діаграми спотвореної посилки при введенні різних величин бічних спотворень та дроблення. Виміряти їх часові параметри.

3. Розрахувати величини теоретичної виправляючої спроможності для методів реєстрації стробуванням, інтегруванням та комбінованого.

4. Вводячи різні величини спотворень – бічних або дроблення, визначити експериментально величини виправляючої спроможності по бічним спотворенням і дробленням для кожної зі схем реєстрації двійкових сигналів.

2.6. Опис лабораторного стенду.

Для покращення сприйняття при побудові схеми лабораторного стенду (рис. 2.6.1) було використано ієрархічну структуру, тобто елементи та електричні зв’язки між ними, сукупність яких виконує визначену функцію, об’єднано в блоки-підсистеми. Таким чином модель набуває вигляду блок-схеми, але при цьому залишається діючою. Склад блоків підсистем та інформацію щодо їх принципу дії також надано в цьому розділі.

Стенд містить в собі: генератор сигналу (ГС), інвертор, генератор спотворення з лівого боку (ГСЛБ), генератор спотворення з правого боку (ГСПБ), генератор дроблення (ГД), набір генераторів для вироблення реєструючих імпульсів (ГСІ, ГРІ1 (інтегруючий метод), ГРІ2 (комбінований метод)), датчик спотвореного сигналу (ДСС), пристрій реєстрації стробуванням (ПРС), пристрій реєстрації інтегруванням (ПРІ), пристрій реєстрації комбінованим методом (ПРКМ), пристрої індикації (Осцилографи 1, 2 і 3).

Рис. 2.6.1. Схема лабораторного стенду.

Генератор сигналу (гс):

Генератор сигналу виробляє періодичну імпульсну послідовність. Він видає одиничний сигнал тривалістю ₀=5с. з періодом 10с. (рис. 2.6.2). Для більш зручного представлення сигнал інвертується, і в подальшому під словом сигнал розуміється саме сигнал на виході інвертора.

Генератори спотворень сигналу (гслб, гспб, гд):

Генерують періодичні імпульсні послідовності з періодом 5с. і з тривалістю одиничного сигналу заданою користувачем в відсотках від періоду. Ця тривалість використовується датчиком спотвореного сигналу для формування спотворень, таким чином від тривалості одиничного сигналу залежить величина спотворень. Оскільки період імпульсної послідовності генераторів спотворень складає 5с. як і час ₀, то тривалість одиничного елемента задана у відсотках (від 0% до 100%) визначає також величину спотворень сигналу у співвідношенні 1 до 1. Тобто один відсоток тривалості одиничного сигналу заданий в генераторі спотворень, спричинить спотворення сигналу в розмірі одного відсотка від ₀.

В генераторі спотворення сигналу з лівого боку (ГСЛБ) тривалість одиничного імпульсу задана в відсотках і буде величною бічного спотворення сигналу з лівого боку (рис. 2.6.2).

В генераторі спотворення сигналу з правого боку (ГСПБ) величина спотворення регулюється тривалістю не одиничного сигналу, а – нульового. Специфіка генератора в програмі MatLab така, що задати можна тільки тривалість (в відсотках від періоду) одиничного імпульсу, а тривалість нульового рівня сигналу обчислюється програмою. Тому, якщо тривалість одиничного імпульсу задати рівною наприклад 75%, то тривалість нульового рівня сигналу, а як наслідок і спотворення з правого боку буде складати 25%. Таким чином, щоб задати величину спотворення Х% з правого боку треба від 100% відняти Х%, і отриману величину підставити в поле Duty cycle (тривалість імпульсу) (рис. 2.6.2). Але не обов’язково підраховувати це самому, достатньо лише в поле Duty cycle ввести 100-Х, де замість Х підставити бажану величину спотворення, і програма обчислить все сама.

Генератор дроблення (ГД) подібний до ГСЛБ, тут величина спотворення також дорівнює тривалості одиничного імпульсу. Але за допомогою параметру Start time (час початку роботи) можна змінювати ще й місце положення початку дроблення відносно сигналу (рис. 2.6.2). Для цього треба лише присвоїти цьому параметру довільне значення на проміжку від 0.1 до 4.9.

Рис. 2.6.2. Сигнали генераторів спотворення.