Опис схеми і роботи лабораторного макета каналу пд з вфм

У віртуальному лабораторному макеті закладені методи ВФМ, описані в попередньому розділі.

Передавач

Передавач каналу з ВФМ складається із синхронного передавача двійкових сигналів постійного струму, перетворювача абсолютного коду у відносний та фазового модулятора (ФМ) - (рис.1.11).

Синхронний передавач складається з генератора, який в свою чергу складається з п"яти блоків "Step" та одного блоку "Sum", за допомогою яких набирається кодова комбінація вихідного (абсолютного) п"ятирозрядного двійкового коду (див. Додаток 1.1).

Перетворювач абсолютного коду у відносний складається зі схеми "І" та тригера J-K, що запускається по рахунковому входу. Він працює, як було розглянуто вище і видає відносний код на фазовий модулятор ФМ, який видає промодульований відносний сигнал та опорне коливання, виділення якого можна спостерігати за допомогою схеми Пістолькорса. Реалізацію блока "Перетворювач коду1" можна спостерігати двічі клацнувши на ньому. Робота цієї частини схеми ілюструється приведеними раніше тимчасовими діаграмами рис.1.4 та 1.5 і поясненнями до них.

Рис.1.11. Структурна схема каналу ПД з ВФМ.

Приймач

Приймач каналу з ВФМ складається з ФМ приймача, регенератора та перетворювача коду (див. рис.1.11). Його структура і робота цілком аналогічні розглянутому раніше приймачу (рис.1.9 та 1.10). Відмінність полягає в тому, що у якості опорного сигналу використовується сформована напруга генератора, що входить до складу ФМ, з якої виділяються тактові імпульси. Перемикач "Прям.-звор." і схема інвертора дозволяє імітувати зворотню роботу ФМ приймача, змінюючи на π фазу опорної напруги (двічи клацнути блок "Перемикач").

Д вічі клацнувши блок "Перетворювач коду2" можна спостережити за сигналом після "Диференцюючого ланцюга", та "Випрямлювачем".

Рис. 1.12. Схема каналу передачі даних з відносною фазовою модуляцією (ВФМ), що реалізована у середовищі MATLAB.

1.3. Ключові питання.

1.3.1. Пояснити принцип ФМ, побудову і роботу передавача і приймача ([1.8.I] , с.237-239).

1.3.2. Які існують способи одержання опорної напруги, їхні недоліки ([1.8.I] , с.239-240).

1.3.3. Схема виділення несучої частоти з робочих сигналів, зворотна роботи ([1.8.I] , с. 240).

1.3.4. Принцип відносних методів передачі ([1.8.I] , с.241-242).

1.3.5. У чому складається сутність відносної фазової модулями, її переваги ([1.8.I], с.243-244)?

1.3.6. Пояснити процес формування ВФМ сигналу і роботу передавача ([1.8.I], с.244-245).

1.3.7. Які існують способи прийому ВФМ сигналу ([1.8.I] , с.246-247).

1.3.8. Пояснити роботу приймача ВФM сигналу з порівнянням полярностей при синхронній передачі ([1.8.I] , с.248-249).

1.4. Домашнє завдання.

1.4.1. По зазначеній літературі і даному посібнику вивчити основні принципи абсолютної і відносної фазової модуляції, порівняти їх.

1.4.2. Вивчити функціональні схеми передавача і приймача каналу ТТ з ВФМ, та їхню роботу за допомогою тимчасових діаграм ( [1.8.I] , рис. 1.8.41, 1.8.42, 1.8.46, 1.8.47; даний посібник, рис. 1.4,1.5,1.9,1.10; [1.8.3] , рис.. 1.8.53, 1.8.54).

1.4.3. Побудувати тимчасові діаграми перетворень сигналу ВФМ (аналогічні рис. 1.8.47 [1.8.I] , рис. 1.10 даного посібника) у передавачі і приймачі для пятиразрядной кодової комбінації, зазначеної викладачем.

1.4.4.Ознайомитися по додатку 1 з середовищем MATLAB та програмним модулем Simulink.

1.4.5. Підготувати бланк звіту, зобразити на ньому функціональну схему передавача і приймача каналу ТТ з ВФМ і часові діаграми, побудовані по п.3.