- •0924 Телекомунікації
- •Відносна фазова модуляція
- •Передача сигналів вфм
- •Прийом сигналів вфм
- •Опис схеми і роботи лабораторного макета каналу пд з вфм
- •Передавач
- •Приймач
- •1.3. Ключові питання.
- •1.4. Домашнє завдання.
- •1.5. Лабораторне завдання.
- •1.6.Зміст та порядок виконання роботи
- •1.7. Зміст протоколу.
- •1.8. Література.
- •Робота з генератором п'ятизначного двійкового коду
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів стробуючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів інтегруючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів комбінованим методом.
- •Виправляюча спроможність схем реєстрації.
- •2.3. Ключові питання.
- •2.4. Домашнє завдання.
- •2.5. Лабораторне завдання.
- •2.6. Опис лабораторного стенду.
- •Генератор сигналу (гс):
- •Генератори спотворень сигналу (гслб, гспб, гд):
- •Генератори реєструючих імпульсів (гсі, грі1, грі2):
- •Датчик спотвореного сигналу (дсс):
- •Пристрій реєстрації стробуванням:
- •Пристрій реєстрації комбінованим методом:
- •2.7. Зміст протоколу.
- •2.8. Література.
- •3.3. Ключові питання.
- •3.4. Домашнє завдання.
- •3.5. Опис лабораторного макета.
- •3.6. Лабораторне завдання.
- •3.7. Зміст протоколу.
- •4.2.2. Алгоритм роботи системи циклової синхронізації пцп.
- •4.2.3. Система циклової синхронізації апаратури ікм – 30.
- •4.3. Ключові запитання
- •4.4. Домашнє завдання:
- •4.5. Лабораторне завдання:
- •4.6.Опис лабораторного макету:
- •4.7.Зміст протоколу:
- •4.7.1.Мета роботи.
- •4.8.Література:
- •5.2.2. Вимоги до ппс чм, рекомендації мкктт.
- •5.2.3. Структурна схема ппс з чм.
- •5.3. Ключові запитання.
- •5.4. Домашнє завдання.
- •5.5. Лабораторне завдання.
- •5.6. Зміст протоколу.
- •5.6.1 Мета роботи.
- •5.7. Опис лабораторних макетів №1 і №2.
- •5.8. Література.
- •6. 2. 2. Служби абонентського і масового розповсюдження інформації.
- •6. 2. 3. Служба вiдеотекс. Загальні відомості.
- •6. 2. 4. Структура системи вiдеотекс, технічні засоби.
- •6. 2. 5. Алгоритм доступу до служби вiдеотекс.
- •6. 2. 6. Зображення інформації в системі вiдеотекс.
- •6.3. Ключові питання
- •6.6.1. Мета роботи.
- •7.2.2.Служби абонентського і масового поширення інформації.
- •2.3. Служба телетекст.
- •7.2.3.Характеристики передачі
- •7.2.4.Повноканальний телетекст.
- •7.3. Ключові питання
- •7.4.Домашнє завдання
- •7.6.1. Мета роботи.
- •8.2. Ключові положення
- •Задачі факсимільного зв’язку.
- •Принцип організації факсимільного зв’язку.
- •Структурна схема системи факсимільного зв'язку.
- •8.2.2. Устрій і принцип роботи факсимільних апаратів.
- •8.2.3. Факсимільний апарат моделі kx-f130bx.
- •Основні технічні характеристики і сервісні можливості апарату kx-f130bx
- •Пристрій факсимільного зв'язку.
- •Пристрій автовідповідача.
- •Вбудована телефонна система.
- •Режим ans/fax
- •Включення апарату
- •Запис вашого інформаційного повідомлення
- •Складання повідомлення.
- •Запис інформаційного повідомлення.
- •Перевірка інформаційного повідомлення.
- •Установка і використання режиму прийому 'receive mode"
- •Корисні поради.
- •Настройка пристрою факсимільного зв'язку
- •Загальний алгоритм настройки
- •Установка дати і часу
- •Допустимі документи
- •8.3. Ключові питання
- •8.4. Домашнє завдання
- •8.6.1. Мета роботи.
- •1. Цель работы
- •Ключевые положения
- •3. Ключевые вопросы
- •Домашнее задание
- •5. Лабораторное задание
- •6. Содержание протокола
- •Литература
- •Вивчення сучасних модемів
- •9.1. Ціль роботи
- •9.2.Ключові положення
- •Стандартизація.
- •9.2.2. Методи побудови і технічна реалізація сучасних модемів
- •Дуплексний і напівдуплексний режими
- •Асинхронна і синхронна передача даних
- •Корекція помилок
- •Стиск інформації.
- •Протоколи mnp
- •Рекомендація ccitt V.42
- •Рекомендація ссітт V.42bis.
- •Захист інформації.
- •9.2.3.Керування модемами
- •9.3. Ключові питання
- •9.4. Домашнє завдання
- •9.6.1. Мета роботи.
- •Конструкція, індикатори й органи керування
- •Підключення модему
- •Конфігурація модему
- •Звичайні конфігурації
1.5. Лабораторне завдання.
Ознайомитись зі схемою лабораторного макету.
1.6.Зміст та порядок виконання роботи
1.6.1. Запустіть MATLAB.
1.6.2. У меню "File" виберіть опцію "Open" та запустіть файл "OFM.mdl".
1.6.3. Ознайомитися зі схемою та конструкцією лабораторного макета передавача та приймача каналу ПД з ВФМ.
1.6.4. Порівняйте схему з рис.1.12.
1.6.5. Запустіть роботу схеми, клацнувши кнопку ►. Переконайтися за допомогою осцилографа "Scope4" (клацніть на ньому двічі), що генератор передає суцільний "0".
1.6.6. Наберіть задану п"ятиразрядну кодову комбінацію за допомогою генератора двійкового коду (див. Додаток 1.1).
1.6.7. Знову запустіть схему. Переконайтися за допомогою осцилографа "Scope4", що генератор передає заданий вами двійковий код.
1.6.8. Перевірте роботу приймача та передавача ВФМ сигналу, послідовно відкриваючи осцилографи після виходів: перетворювача коду1, фазового модулятора ФМ, фазового детектора, зглажуючого фільтра, регенератора, та перетворювача коду2.
1.6.9. Відкрийте загальний осцилограф "Scope7", та проаналізуйте завдяки діаграмам роботу всього каналу ПД з ВФМ.
1.6.10. Відкрийте осцилограф "Scope9", та спостережте виділення опорного коливання по схемі Пістолькорса.
1.6.11. Порівняйте тимчасові діаграми вихідного коду й отриманого з виходу приймача. Переконайтеся в правильній роботі каналу.
1.6.12. Повторіть виміри, змінивши положення перемикача "Прям." на "Звор."(клацнувши двічі на ньому), переконатися в правильності прийнятого коду незалежно від фази опорної напруги.
1.6.13. Зробить висновки за результатами роботи.
1.7. Зміст протоколу.
1.7.1. Часові діаграми сигналів в основних точках лабораторного макету.
1.7.1.1. Часові діаграми перетворень сигналу в передавачі і приймачі ВФМ для заданої кодової комбінації, отримані в результаті домашньої підготовки.
1.7.1.2. Часові діаграми сигналу у відповідних крапках схеми лабораторного макету.
1.7.2 Висновки за результатами роботи.
1.8. Література.
1.8.1. Гуров B. C. та ін. Передача дискретної інформації і телеграфія. -М.: Зв'язок. 1974.-с.243-249.
1.8.2. Шувалов В.П., Захарченко Н.В., Шварцман В.О., та ін. Передача дискретних повідомлень.. -М.: Зв'язок, 1990. - с.192-197.
1.8.3. Ємельянов Г.А., Шварцман В.0. Передача дискретної інформації й основи телеграфії. -М.: Зв'язок, 1973. - с.203-208.
1.8.4. А. Гультяев. Визуальное моделирование в среде MATLAB: учебный курс – СПб: Питер, 2000. – 432 с.: ил.
Додаток 1.1
Робота з генератором п'ятизначного двійкового коду
Генератор двійкового коду складається з блоку "Sum", що виконує роль сумматора, і п'яти крокових блоків "Step".
Він призначений для створення п'ятизначної двійкової кодової комбінації. Кожен блок "Step" відповідає одному з п'яти елементів коду і відповідно пронумерований.
У вихідному стані генератор передає суцільний нуль, і для того щоб створити необхідну комбінацію необхідно в одному з блоків "Step", що відповідає елементу коду, змінити відповідний параметр.
Вихідні параметри блоків "Step":
Блок "Step 1"- Step time – "0"; Initial value – "0"; Final value – "-1"; Sample time – "0".
Блок "Step 2"- Step time – "2" ; Initial value – "0" ; Final value – "0" ; Sample time – "0".
Блок "Step 3"- Step time – "4" ; Initial value – "0" ; Final value – "0" ; Sample time – "0".
Блок "Step 4"- Step time – "6" ; Initial value – "0" ; Final value – "0" ; Sample time – "0".
Блок "Step 5"- Step time – "8" ; Initial value – "0" ; Final value – "0" ; Sample time – "0".
Зміні підлягає тільки параметр Final value , інші параметри повинні залишатися без змін ! |
При передачі "1" – параметр Final value змінюють на цифру 2. При передачі "0" – параметр Final value змінюють на цифру -2. Виключення : якщо першим передається "0", то в блоці "Step 1"— параметр Final value залишається незмінним тобто –1, а при передачі першої "1" параметр Final value змінюють на цифру 1 . |
При передачі двох чи більш однакових символів (символів однієї полярності) , значення наступного блоку тієї ж полярності не змінюють, тобто параметр Final value змінюють тільки при зміні полярності в кодовій комбінації ! ! ! |
Для передачі іншої кодової комбінації параметри блоків "Step" необхідно повернути у вихідний стан ! |
Наприклад для створення п'ятизначної кодової комбінації 1 1 0 1 0 необхідно:
1. У блоці "Step1" параметр Final value змінити на цифру 1.
2. У блоці "Step2" усе залишити без змін.
3. У блоці "Step3" параметр Final value змінити на цифру -2.
4. У блоці "Step4" параметр Final value змінити на цифру 2.
5. У блоці "Step5" параметр Final value змінити на цифру
Лабораторна робота №2
“ВИВЧЕННЯ ПРИСТРОЇВ РЕЄСТРАЦІЇ ДВІЙКОВИХ СИГНАЛІВ”.
Мета роботи.
2.1.1.Вивчити сутність методів реєстрації двійкових сигналів методами стробування, інтегрування та комбінаційним, а також принцип дії схем їх реалізації.
2.1.2.Вивчити матеріал стосовно виправляючої спроможності схем реєстрації та її залежність від різноманітних факторів.
2.1.3.Дослідити роботу схем реєстрації в умовах різних спотворень двійкових сигналів.
2.2. Ключові положення.
Завданням прийому поодинокого елементу кодової комбінації двійкового коду, є завдання визначення одного з двох сигналів, що відповідають символам “0” або “1”.
В загальному випадку приймачі модульованих сигналів включають в себе:
вхідний фільтр, який поліпшує відношення сигнал/шум;
демодулятор-детектор, який виділяє модульований сигнал;
вирішуючий пристрій, що виносить рішення щодо прийнятого сигналу, тобто виконує реєстрацію сигналу “0” або “1”.
Сигнал при реєстрації аналізується вирішуючим пристроєм на всьому проміжку 0, при цьому, як правило, спочатку він кантується по двом рівням, тобто проходить пороговий пристрій. У випадку прийому не модульованих сигналів постійного струму вхідний сигнал також проходить релейну (порогову) схему і поступає на вирішуючий пристрій.
Всі спотворення сигналів в каналах зв’язку на виході порогової схеми зводяться до двох типів: бічні спотворення та дроблення.
Вирішуючий (реєструючий) пристрій має великий вплив на якість прийому двійкових сигналів при наявності спотворень.
В цьому розділі буде розглянуто три основних методи реєстрації двійкових сигналів:
реєстрація стробуючим методом;
реєстрація інтегруючим методом;
комбінований метод реєстрації.