166

Міністерство транспорту і зв’язку України

Міністерство освіти і науки України

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

_______________________________________________________________________

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

МЕТОДИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО

для виконання лабораторних робіт

з дисципліни

«СИСТЕМИ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ»

Для студентів денної та заочної форми навчання

Для спеціальностей за напрямом підготовки

0924 Телекомунікації

Київ – 2008

Міністерство транспорту та яв’язку України

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Затверджую

Завідувач кафедри

Інформаційнихтехнологій

__________________М.П. Гніденко

“____”_______________2008р.

МЕТОДИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО

для виконання лабораторних робіт

з дисципліни

«СИСТЕМИ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ»

Обговорено на засіданні кафедри №___

«___»___________2008р.

КИЇВ - 2008

Зміст

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 2

Лабораторна робота №1 6

Вивчення каналу ТТ з ВФМ 6

1.1. Мета роботи 6

1.2. Теоретичні положення. 6

Фазова модуляція 6

Відносна фазова модуляція 9

Передача сигналів ВФМ 9

Прийом сигналів ВФМ 11

Опис схеми і роботи лабораторного макета каналу ПД з ВФМ 17

Передавач 17

Приймач 18

1.4. Домашнє завдання. 19

1.5. Лабораторне завдання. 20

1.6.Зміст та порядок виконання роботи 20

1.7. Зміст протоколу. 21

1.8. Література. 21

Лабораторна робота №2 23

“ВИВЧЕННЯ ПРИСТРОЇВ РЕЄСТРАЦІЇ ДВІЙКОВИХ СИГНАЛІВ”. 23

2.1. Мета роботи. 23

2.2. Ключові положення. 23

Дослідження реєстрації двійкових сигналів стробуючим методом. 24

Дослідження реєстрації двійкових сигналів інтегруючим методом. 26

Дослідження реєстрації двійкових сигналів комбінованим методом. 28

Виправляюча спроможність схем реєстрації. 28

2.3. Ключові питання. 30

2.4. Домашнє завдання. 31

2.5. Лабораторне завдання. 31

2.6. Опис лабораторного стенду. 32

Генератор сигналу (ГС): 33

Генератори спотворень сигналу (ГСЛБ, ГСПБ, ГД): 33

Генератори реєструючих імпульсів (ГСІ, ГРІ1, ГРІ2): 35

Датчик спотвореного сигналу (ДСС): 35

Пристрій реєстрації стробуванням: 37

Пристрій реєстрації комбінованим методом: 40

2.7. Зміст протоколу. 41

2.8. Література. 42

лабораторна робота №3 42

“ВИВЧЕННЯ СИСТЕМ ТАКТОВОЇ СИНХРОНІЗАЦІЇ” 42

3.1. Мета роботи: 42

3.2. Ключові положення. 42

3.3. Ключові питання. 48

3.4. Домашнє завдання. 48

3.5. Опис лабораторного макета. 48

3.6. Лабораторне завдання. 49

3.7. Зміст протоколу. 50

лабораторна робота №4 50

“ВИВЧЕННЯ СИСТЕМ ЦИКЛОВОЇ СИНХРОНІЗАЦІЇ” 50

4.1. Мета роботи 50

4.2. Ключові положення. 50

4.2.1 Призначення та принципи циклової синхронізації. 50

4.2.2. Алгоритм роботи системи циклової синхронізації ПЦП. 51

4.2.3. Система циклової синхронізації апаратури ІКМ – 30. 54

4.3. Ключові запитання 57

4.4. Домашнє завдання: 57

4.5. Лабораторне завдання: 58

4.6.Опис лабораторного макету: 59

4.7.Зміст протоколу: 60

4.8.Література: 60

лабораторна робота №5 60

“ ВИВЧЕННЯ ПРИСТРОЮ ПЕРЕТВОРЕННЯ СИГНАЛІВ З ЧМ” 60

5.1. Мета роботи. 60

5.2.Теоретичні положення. 61

5.2.1. Принципи побудови ППС ЧМ. 61

5.2.2. Вимоги до ППС ЧМ, рекомендації МККТТ. 63

5.2.3. Структурна схема ППС з ЧМ. 64

5.3. Ключові запитання. 67

5.4. Домашнє завдання. 68

5.5. Лабораторне завдання. 68

5.6. Зміст протоколу. 68

5.7. Опис лабораторних макетів №1 і №2. 69

5.8. Література. 70

Лабораторна робота №6 71

“ПЕРЕДАЧА ДАНИХ В СЛУЖБІ ВIДЕОТЕКС” 71

6.1. Мета роботи 71

6.2. Ключові положення 71

6.2.1. Розвиток інформаційних технологій і їх роль в житті сучасного суспільства. 71

6. 2. 2. Служби абонентського і масового розповсюдження інформації. 74

6. 2. 3. Служба вiдеотекс. Загальні відомості. 76

6. 2. 4. Структура системи вiдеотекс, технічні засоби. 77

6. 2. 5. Алгоритм доступу до служби вiдеотекс. 80

6. 2. 6. Зображення інформації в системі вiдеотекс. 81

6.3. Ключові питання 81

6.4. Домашнє завдання 82

6.5. Лабораторне завдання 82

6.6. Зміст протоколу 82

Лабораторна робота №7 82

ВИВЧЕННЯ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ В СЛУЖБІ ТЕЛЕТЕКСТ 83

7.1. Мета роботи 83

7.2.Ключові положення 83

7.2.1. Розвиток інформаційних технологій і їх роль в житті сучасного суспільства. 83

7.2.2.Служби абонентського і масового поширення інформації. 86

2.3. Служба ТЕЛЕТЕКСТ. 87

7.2.3.Характеристики передачі 92

7.2.4.Повноканальний ТЕЛЕТЕКСТ. 94

7.3. Ключові питання 96

7.4.Домашнє завдання 97

7.5. Лабораторне завдання 97

7.6.Зміст протоколу 97

Лабораторна робота №8 98

ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОГО ФАКСИМІЛЬНОГО АПАРАТУ 98

8.1. Мета роботи 98

8.2. Ключові положення 98

Задачі факсимільного зв’язку. 98

Принцип організації факсимільного зв’язку. 99

Структурна схема системи факсимільного зв'язку. 99

8.2.2. Устрій і принцип роботи факсимільних апаратів. 101

8.2.3. Факсимільний апарат моделі KX-F130BX. 102

ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ І СЕРВІСНІ МОЖЛИВОСТІ АПАРАТУ KX-F130BX 102

Пристрій факсимільного зв'язку. 104

Пристрій автовідповідача. 104

Вбудована телефонна система. 104

Режим ANS/FAX 105

Режим TEL/FAX 105

Режим FAX 106

Режим TEL (телефон) 106

Кнопки та індикатори 106

Включення апарату 108

ЗАПИС ВАШОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ 109

Складання повідомлення. 109

Запис інформаційного повідомлення. 109

Перевірка інформаційного повідомлення. 110

УСТАНОВКА І ВИКОРИСТАННЯ РЕЖИМУ ПРИЙОМУ 'RECEIVE MODE" 110

Корисні поради. 110

НАСТРОЙКА ПРИСТРОЮ ФАКСИМІЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ 111

Загальний алгоритм настройки 112

Установка дати і часу 112

Допустимі документи 114

8.3. Ключові питання 116

8.4. Домашнє завдання 116

8.5. Лабораторне завдання 116

8.6. Зміст протоколу 117

8.7. Література 117

Лабораторна робота №9 117

ИЗУЧЕНИЕ СОВРЕМЕННЫХ МОДЕМОВ 117

ВИВЧЕННЯ СУЧАСНИХ МОДЕМІВ 142

9.1. Ціль роботи 142

9.2.Ключові положення 143

Стандартизація. 143

9.2.2. Методи побудови і технічна реалізація сучасних модемів 146

Дуплексний і напівдуплексний режими 148

Асинхронна і синхронна передача даних 149

CCITTV.21 149

CCITT V.22 150

CCITT V.22bis 150

ССІТТ V.23 150

ССІТТ V.32 150

ССІТТ V.32bis 151

ССІТТ V.34 151

Bell 103, Bell 212A 151

Корекція помилок 151

Стиск інформації. 152

Протоколи MNP 153

Рекомендація CCITT V.42 155

Рекомендація ССІТТ V.42bis. 155

Захист інформації. 155

9.2.3.Керування модемами 156

9.3. Ключові питання 157

9.4. Домашнє завдання 158

9.5. Лабораторне завдання 159

9.6. Зміст протоколу 159

9.7. Література 159

ДОДАТОК. 159

Технічні характеристики модему 159

Конструкція, індикатори й органи керування 161

Конфігурація модему 162

Звичайні конфігурації 163

ТАБЛИЦЯ П.1. Звичайні конфігурації 163

Лабораторна робота №1

Вивчення каналу ТТ з ВФМ

1.1. Мета роботи

1.1.1.Вивчити метод відносної фазової модуляції, його особливості і переваги, схему і роботу передавача і приймача каналу тонального телеграфування з ВФМ.

1.1.2.Ознайомитися з методами моделювання у середовищі MATLAB пристроїв обладнаня зв"язку.

1.2. Теоретичні положення.

Фазова модуляція

Як відомо з теорії передачі сигналів, при передачі дискретної інформації по двійковим каналам оптимальними по завадостійкості є протилежні сигнали, що реалізуються при фазовій маніпуляції:

(1.1)

Ф азова модуляція (абсолютна) полягає в тому, що кожному одиничному елементу двійкового коду (рис.1.1.д.1) відповідає сигнал, зрушений по фазі на визначений кут щодо несучої частоти генератора (рис.1.1.д.3), наприклад, (рис.1.1.д.2).

Рис.1.1

Для одержання такого ФМ сигналу фазовий модулятор змінює фазу передаваємого коливання на  при кожнім ЗММ - зміні знака одиничного елемента і не змінює її при відсутності ЗММ.

Приймач ФМ сигналу реагує на зміну фази прийнятого сигналу ^’(t) за допомогою фазового детектора. Для цього в приймачі необхідний опорний сигнал, що збігається з несучим коливанням передавача (рис.1.1.д.3). Порівнюючи фазу прийнятого сигналу з фазовою опорного (рис.1.1.д.4) фазовий детектор виділяє вихідний інформаційний сигнал - двійковий код (рис. 1.1.д.1).

Таким чином, приймач реалізує кореляційний (когерентний) метод прийому, що складається у формуванні кореляційного інтеграла:

(1.2)

За умови, що опорний сигнал є точною копією несучого:

(1.3)

у результаті перемножування его c прийнятим ^’(t), що дорівнює (t) при відсутності перешкод, і наступного інтегрування, одержують:

(1.4)

Застосування когерентного прийому забезпечує високу завадостійкість, але одержання в приймачі необхідного для його реалізації опорного коливання, когерентного з несучим коливанням передавача, є складною задачею.

Використання для створення опорного коливання місцевого генератора, незважаючи на всі заходи для його стабілізації, не забезпечує необхідної когерентності на довільних тимчасових інтервалах.

Одержання опорного коливання за допомогою передачі допоміжних пілотів-сигналів не знайшло поширення через зниження пропускної здатності каналу по інформаційних сигналах.

Найбільш прийнятний спосіб виділення опорного коливання з прийнятого інформаційного сигналу за допомогою схеми А.А. Пістолькорса (рис.1.2).

Рис.1.2

Прийнятий сигнал (рис.1.3.д.1) випрямляється двухполуперіодним выпрямлячем (рис.1.3.д.2), фільтром з нього виділяється перша гармоніка подвоєної частоти (рис.1.3.д.3), а потім після поділу частоти на 2 утвориться опорне коливання (рис.1.3.д.4), яке можна використовувати для фазового детектора. Однак і цей спосіб має істотний недолік, який полягає в тому, що розглянута схема нечуттєва до повороту фази на . Такий поворот у опорного сигналу (рис.1.1.д.3) може виникнути внаслідок перерви зв'язку чи будь-якої сильної перешкоди, він призводить до так званої "зворотньої роботи", коли змінюється на протилежну полярність вихідного сигналу (рис.1.1.д.4) і всі наступні знаки приймаються невірно.

Рис.1.3