6. 2. 2. Служби абонентського і масового розповсюдження інформації.

Із розглянутого вище стає очевидним, що найважливішим завданням інформатики є утворення інформаційно-обчислювальних і інформаційно-пошукових ( інформаційно-довідкових ) систем і мереж, до складу яких крім баз даних входять системи і мережі передачі даних, що забезпечують розповсюдження інформації і доставку її абонентам. На цій основі формуються так звані інформаційні служби зв'язку, що надають абонентам цілий ряд основних і додаткових послуг. Основною послугою є передача

(обмін) інформації. Згідно з визначенням Міжнародної спілки електрозв’язку службою електрозв’язку називається комплекс заходів, що проводяться адміністрацією зв'язку з метою задоволення потреб її абонентів в певних послугах. На відміну від мереж служба - це сукупність послуг, що надаються абонентові при передачі певного виду повідомлень, а мережа - це сукупність технічних засобів, що забезпечують надання цих послуг.

Залежно від режиму обміну розрізняють служби абонентські, або інтерактивні, і служби масового розповсюдження інформації, чи служби з розгалуженим режимом ( циркулярні ).

Абонентські служби забезпечують передачу інформації між двома чи більшою кількістю абонентів в реальному часі (діалогові служби) або з проміжним накопичуванням інформації в мережі - в обладнанні схову і обробки, а також передачу інформації із банку даних за запитом або­нента. До них відносяться так звані телематичнi служби: телетекс, вiдеотекс, телефакс, бюрофакс, датафакс.

Служби масового розповсюдження інформації використовують розгалужений режим передачі, коли інформація від одного джерела од­ночасно передається до необмеженого числа одержувачів без обме­ження або з обмеженням їх права на прийом. При цьому можливі варіанти з управлінням змістом передачі з боку одержувача. До таких служб належать телетекст, радiотекст і факсимільна передача газет.

Порівняння ефективності цих служб слід вести з урахуванням конкретних умов : стану економіки країни, розвинутостi її інфраструктури і перш за все - галузі зв'язку. Наприклад, щоденний приріст інформації у вигляді рефератів і повідомлень, що оцінюється приблизно у 200 Мбайт, сучасна ПЕОМ здатна опрацювати впродовж 1 години. Проте для передачі їй цього обсягу інформації по нашій мережі електрозв’язку з реальною швидкістю 2400 бiт/с потрібно 185 годин. Звідси випливає необхідність швидкого удосконалення первинної ме­режі на основі волоконно-оптичних ліній зв'язку і цифрових систем пере­дачі та мереж передачі даних шляхом впровадження нових техно­логій, наприклад, Frame Relay і ATM.

Враховуючи економічне становище країни для рішення завдання інформатизації в наших умовах необхідно шукати інші рішення, прий­нятні для досягнення реальних зрушень в цій галузі в найкоротші терміни і з мінімальними капіталовкладеннями. Такою альтернативою здатні стати системи масового розповсюдження інформації, що істотно ефективніше, ніж індивідуально-адресні абонентські системи. Крім того, вони охоплюють порівняно велику територію країни і мають ве­ликі традиції і популярність серед населення. Такі служби одержали широке розповсюдження за кордоном, що пояснюється можливістю використати існуючі транспортні мережі зв'язку і виводу інформації на екрани побутових телевізійних приймачів ( телетекст ).