6. 2. 3. Служба вiдеотекс. Загальні відомості.

Ця служба так само, як і телетекст, характеризується наявністю єдиного джерела інформації - центральної бази даних і простим або­нентським терміналом, доступним широкому колу користувачів. Але за режимом роботи МСЕ відносить її до групи інтерактивних служб, оскільки зміст і час передачі інформації із центру визначається запитом абонента.

Система вiдеотекс була розроблена компанією British Telecom і стала першою масовою службою загального користування. Незабаром вона знайшла застосування в інших країнах ( особливо розповсюдилася служба Teletel у Франції ) і одержала різноманітні назви, поки МСЕ не рекомендував єдине найменування служби - Videotex. Основною пере­вагою служби, яка сприяла швидкому впровадженню, є її побудова на основі існуючої телефонної мережі, що істотно скорочує капітальні витрати на введення служби в дію.

В службі вiдеотекс літерно-цифрова інформація передається із спеціального обчислювального центру - інформаційного центру служби на запити абонентів телефонної мережі. В інформаційному центрі зна­ходиться база даних, куди поступає і редагується інформація від поста­чальників - різноманітних довідкових і рекламних організацій і служб. В найпростішому виконанні абонентська установка користувача скла­дається із побутового телеприймача, телефонного апарата і модему із декодером вiдеотекса, до якого може бути підключена клавіатура управління. Абонент цієї служби за допомогою телефонного апарату зв'язується через телефонну мережу загального користування з інформаційним центром служби і запитує необхідну інформацію, використовуючи тастатуру телефонного апарату. Вибір інформації здійснюється за допомогою меню, відображеного на екрані телевізору.

В останній час з'являється можливість використати службу вiдеотекса і для обміну інформацією між абонентами. На запит абонен­та на екрані телевізору з'являється зображення поштової листівки, що заповнюється абонентом за допомогою клавіатури. Адресою служить номер телефону. Повідомлення по телефонній мережі передає на термінал адресата, від якого таким же шляхом може бути одержана відповідь.

6. 2. 4. Структура системи вiдеотекс, технічні засоби.

Як видно із рисунку 6.2.1, до технічних засобів служби вiдеотекс відносяться : транспортна мережа, службовий центр, банки даних, кінцеві установки.

Рис. 6.2. 1. Структура системи " Вiдеотекс "

Як транспортна мережа на першому етапі розвитку служби вiдеотекс використовується телефонна мережа загального користування, що забезпечить швидке загальне розповсюдження служби, після цього - цифрова мережа передачі даних загального користування, а далі інтегральна мережа ISDN.

Службовий центр вiдеотекс СЦ повинен виконувати наступні функції :

встановлення з’єднання, ідентифікація абонентів, видача первісного повідомлення типу "привітання і меню", тарифікація, перетворення протоколів при взаємодії з іншими службами. Із робочих місць техперсоналу (РМТ) службового центру здійснюється збирання статистичної інформації, деякі процедури контролю і управління службою. З урахуванням поступового розвитку служби СЦ повинен будуватися за модульним принципом з можливістю нарощування модулів. Крім центральної бази даних служби доцільно використовувати і відомчі банки даних, якщо власники їх зацікавлені в постачанні інформації вiдеотексу. В цьому випадку інформація надходить споживачеві безпосередньо від постачальника, скорочує необхідний обсяг пам'яті в центральному банку даних і може бути зменшена кількість РКУ. Такий розподіл бази даних є перспективним і в плані інтегрування мереж та телепатичних служб в цифрову мережу з інтегруванням служб ISDN. Тоді абоненти вiдеотексу одержать доступ до банків даних інших телематичних служб і відомств. При цьому редагування цієї інформації з метою її адаптації для передачі мережею вiдеотекс виконують РКУ відповідних служб і відомств, а РКУ служби вiдеотекс можуть редагувати лише інформацію в банках даних своєї служби, не входячи в інші. Розглянутий варіант відображено на

рис. 6.2.1, де показані локальні мережі постачальника інформації, його банки даних і кінцеві установки РКУ.

Передбачаються кінцеві установки трьох типів : індивідуальна (ІКУ), установська (УКУ) і редакторська (РКУ).

IКУ призначена для абонентського використання і не має можливості зміни інформації, що міститься в банку даних. Основна вимога до такої установки - мінімальна вартість - реалізується шляхом використання як дисплея побутового телевізійного приймача. До складу ІКУ входять також :

- телефонний апарат ТА,

- модем для зв'язку з телефонним аналоговим каналом,

- контролер, виконаний на дешевій масовій великій інтегральній схемі, здійснюючий узгоджене управління ІКУ,

- проста клавіатура для управління ІКУ користувачем. В більш простому випадку вона може бути відсутня, а управління - виконується за допомогою тастатури телефонного апарату. Така ІКУ дозволяє абонентові служби вiдеотекс здійснювати взаємодію зі службою в режимі діалогу і є достатньою для широкого кола індивідуальних користувачів. При цьому реалізується режим меню, в якому система сама ініціює діалог із нею після відповідного звернення в формі пароля. По мірі зростання добробуту населення і розповсюдження домашніх ПЕОМ структура ІКУ буде наближатися до УКУ і РКУ.

Установська кінцева установка УКУ може бути збудована на основі персональних ЕОМ ( ПЕОМ ), існуючих в установах. При цьому ПЕОМ може використовуватися за своїм основним призначенням і включатися в режим термінала вiдеотексу в міру необхідності. Як видно із рис. 6.2.1, така ПЕОМ доповнюється модемом і, якщо треба, телефонним апаратом для встановлення з’єднання зі службовим центром. Сьогодні в установах звичайно є хоча б одна ПЕОМ, підключена до каналу ТЧ (абонентської лінії) за допомогою модему. Сучасний модем має обладнання автоматичного встановлення з’єднання крізь телефонну мережу загального користування, тому структура УКУ ще більше спрощується. ПЕОМ для роботи зі службою вiдеотекс повинна бути доукомплектована спеціальним пакетом прикладних програм.

Редакторська кінцева установка РКУ призначена для редагування інформації постачальниками і підтримки бази даних на належному рівні. Для цього необхідна повна алфавітно-цифрова клавіатура, сполучена зі стандартним кольоровим терміналом системи. РКУ повинна також мати буферний накоплювач, який зберігає інформацію що оновлюється або доповнюється. РКУ так само, як і УКУ, може бути реалізована на ПЕОМ, що доукомплектовується модемом і пакетом прикладних програм. Модем РКУ повинен забезпечувати двосторонню передачу даних з високими швидкостями і вірністю, для чого може бути потрібний виділений канал зв'язку.

Термiнали служби вiдеотекс можуть встановлюватися не тільки в квартирах абонентів, в установах і на підприємствах, але і в місцях загального користування, при цьому вони можуть суміщуватися з таксофонами.