- •0924 Телекомунікації
- •Відносна фазова модуляція
- •Передача сигналів вфм
- •Прийом сигналів вфм
- •Опис схеми і роботи лабораторного макета каналу пд з вфм
- •Передавач
- •Приймач
- •1.3. Ключові питання.
- •1.4. Домашнє завдання.
- •1.5. Лабораторне завдання.
- •1.6.Зміст та порядок виконання роботи
- •1.7. Зміст протоколу.
- •1.8. Література.
- •Робота з генератором п'ятизначного двійкового коду
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів стробуючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів інтегруючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів комбінованим методом.
- •Виправляюча спроможність схем реєстрації.
- •2.3. Ключові питання.
- •2.4. Домашнє завдання.
- •2.5. Лабораторне завдання.
- •2.6. Опис лабораторного стенду.
- •Генератор сигналу (гс):
- •Генератори спотворень сигналу (гслб, гспб, гд):
- •Генератори реєструючих імпульсів (гсі, грі1, грі2):
- •Датчик спотвореного сигналу (дсс):
- •Пристрій реєстрації стробуванням:
- •Пристрій реєстрації комбінованим методом:
- •2.7. Зміст протоколу.
- •2.8. Література.
- •3.3. Ключові питання.
- •3.4. Домашнє завдання.
- •3.5. Опис лабораторного макета.
- •3.6. Лабораторне завдання.
- •3.7. Зміст протоколу.
- •4.2.2. Алгоритм роботи системи циклової синхронізації пцп.
- •4.2.3. Система циклової синхронізації апаратури ікм – 30.
- •4.3. Ключові запитання
- •4.4. Домашнє завдання:
- •4.5. Лабораторне завдання:
- •4.6.Опис лабораторного макету:
- •4.7.Зміст протоколу:
- •4.7.1.Мета роботи.
- •4.8.Література:
- •5.2.2. Вимоги до ппс чм, рекомендації мкктт.
- •5.2.3. Структурна схема ппс з чм.
- •5.3. Ключові запитання.
- •5.4. Домашнє завдання.
- •5.5. Лабораторне завдання.
- •5.6. Зміст протоколу.
- •5.6.1 Мета роботи.
- •5.7. Опис лабораторних макетів №1 і №2.
- •5.8. Література.
- •6. 2. 2. Служби абонентського і масового розповсюдження інформації.
- •6. 2. 3. Служба вiдеотекс. Загальні відомості.
- •6. 2. 4. Структура системи вiдеотекс, технічні засоби.
- •6. 2. 5. Алгоритм доступу до служби вiдеотекс.
- •6. 2. 6. Зображення інформації в системі вiдеотекс.
- •6.3. Ключові питання
- •6.6.1. Мета роботи.
- •7.2.2.Служби абонентського і масового поширення інформації.
- •2.3. Служба телетекст.
- •7.2.3.Характеристики передачі
- •7.2.4.Повноканальний телетекст.
- •7.3. Ключові питання
- •7.4.Домашнє завдання
- •7.6.1. Мета роботи.
- •8.2. Ключові положення
- •Задачі факсимільного зв’язку.
- •Принцип організації факсимільного зв’язку.
- •Структурна схема системи факсимільного зв'язку.
- •8.2.2. Устрій і принцип роботи факсимільних апаратів.
- •8.2.3. Факсимільний апарат моделі kx-f130bx.
- •Основні технічні характеристики і сервісні можливості апарату kx-f130bx
- •Пристрій факсимільного зв'язку.
- •Пристрій автовідповідача.
- •Вбудована телефонна система.
- •Режим ans/fax
- •Включення апарату
- •Запис вашого інформаційного повідомлення
- •Складання повідомлення.
- •Запис інформаційного повідомлення.
- •Перевірка інформаційного повідомлення.
- •Установка і використання режиму прийому 'receive mode"
- •Корисні поради.
- •Настройка пристрою факсимільного зв'язку
- •Загальний алгоритм настройки
- •Установка дати і часу
- •Допустимі документи
- •8.3. Ключові питання
- •8.4. Домашнє завдання
- •8.6.1. Мета роботи.
- •1. Цель работы
- •Ключевые положения
- •3. Ключевые вопросы
- •Домашнее задание
- •5. Лабораторное задание
- •6. Содержание протокола
- •Литература
- •Вивчення сучасних модемів
- •9.1. Ціль роботи
- •9.2.Ключові положення
- •Стандартизація.
- •9.2.2. Методи побудови і технічна реалізація сучасних модемів
- •Дуплексний і напівдуплексний режими
- •Асинхронна і синхронна передача даних
- •Корекція помилок
- •Стиск інформації.
- •Протоколи mnp
- •Рекомендація ccitt V.42
- •Рекомендація ссітт V.42bis.
- •Захист інформації.
- •9.2.3.Керування модемами
- •9.3. Ключові питання
- •9.4. Домашнє завдання
- •9.6.1. Мета роботи.
- •Конструкція, індикатори й органи керування
- •Підключення модему
- •Конфігурація модему
- •Звичайні конфігурації
4.3. Ключові запитання
4.3.1.Призначення та особливості циклової синхронізації
4.3.2.Назвіть основні параметри СЦС.
4.3.3.Перерахуйте методи побудови СЦС які ви знаєте, зрівняйте їх між собою.
4.3.4.Що таке ефективність використання каналу?
4.3.5. Які критерії використовуються в СЦС?
4.3.6.Як слід вибирати СК?
4.3.7.Як проходить передача данних у первинному цифровому потоці, поясніть його структуру.
4.3.8.В яких станах може знаходитися СЦС?
4.3.9.За допомогою діаграми станів та блок-схеми алгоритму СЦС поясніть її роботу
4.3.10.Поясніть структурну схему приймача синхросигналу.
4.4. Домашнє завдання:
4.4.1. Вивчити по вказаній літературі і даному методичному керівництву призначення, основні вимоги і принципи циклової синхронізації.
4.4.2.Вивчити методи побудови СЦС, переваги та недоліки методів СЦС.
4.4.3.Вивчити структуру первинного цифрового потоку.
4.4.4.Підготуватися до обговорення ключових запитань розділу 3.
4.4.5.Вивчивши структуру первинного цифрового потоку, визначити кількість тактів, яке буде потрібно для відновлення синхронізму (перехід системи із стану S0 в S1).
4.4.6.Аналогічно п. 4.5, розрахувати час втрати синхронізму (перехід системи із стану S3 в S0).
4.4.7.Підготувати протокол по виконанню роботи.
4.5. Лабораторне завдання:
4.5.1.Ознайомитися з середовищем MatLab.
4.5.2. Вивчити алгоритм роботи СЦС первинного цифрового потоку.
4.5.3.Ознайомитися з лабораторним стендом (включити ПК>запустити MatLab>запустити Simulink>відкрити файл SCS.smf). Схему лабораторного стенду занести до протоколу.
4.5.4.Ознайомитися з реалізацією та принципом роботи накопичувача по виходу із синхронізму. По можливості запропонувати свою структуру накопичувача по виходу із синхронізму в середовищі MatLab.
4.5.5.Перевірити роботу системи циклової синхронізації (натиснути на значок Start simulation).
4.5.6.Змінити ємність накопичувача по виходу із синхронізму (двічі нитиснути лівою клавішею “миші” на блок “Накопичувач по виходу із синхронізму”, після відкриття вікна вилучити тригери Т1, Т2; вихід логічної схеми “НЕТ” з’єднати з D ходом тригера Т3), та прослідкувати роботу СЦС.
4.5.7.Змінити синхрокомбінацію ( двічі нитиснути лівою клавішею “миші” на блок “Формувач ГС” > за допомогою тригерів змінити синхрокомбінацію), та прослідкувати за роботою системи
4.5.8.Залишивши змінену синхрокомбінацію (відповідно п. 4.5.7) двічі нитиснути лівою клавішею “миші” на блок “Розпізнавач” та налаштувати регістр зсуву на нову синхрокомбінацією (відповідно до п. 4.5.7), прослідкувати роботу СЦС.
4.6.Опис лабораторного макету:
Лабораторний макет реалізований на ПК в середовищі MatLab відповідно до рекомендацій МСЕ G.732 для передачі первинного цифрового потоку зі швидкістю 2048 кбіт/с.
Він містить: Формувач групового сигналу (ФГС), Розпізнавач (Р), Генераторне устаткування (ГУ), Канальний озподілювач (КР), Накопичувачі по входу в синхронізм та виходу із синхронізму (Нвх, Нвих), схеми логічних елементів.
Кожен з блоків містить генератор імпульсів, який керує роботою тригерів, лічильників. У ФГС міститься вісім послідовно з’єднаних тригерів, які у потрібний момент ( по сигналу із лічильника) видають у канал синхрокомбінацію (СК).
Р, Нвих, Нвх виконують основні функції системи циклової синхронізації. Р реалізований на основі семи послідовно сполучених тригерів, які відіграють роль регістра зсуву, та схеми &, яка відіграє роль дешифратора.
Нвих реалізований на основі шести послідовно сполучених тригерів, які послідовно заповнюються з приходом на вхід Нвих тактового імпульсу відмінного від нуля. Перехід Нвих в стан r-1 відбувається при приході тактового імпульсу відмінного від нуля на вхід !CLR тригера Т6.
Нвх являє собою лічильник, який заповнюється при поступанні тактового імпульсу відмінного від нуля на його вхід, і лише після заповнення до вказаної ємності, на його виході з’являється тактовий імпульс, а сам лічильник переходить в нульовий стан.
Структури вищеперелічених елементів можна переглянути, двічі натиснувши лівою клавішею “миші” на потрібному блоці.