5.3. Ключові запитання.

5.3.1 Які основні особливості ЧМ у порівнянні з іншими видами модуляції при їх використанні для ПДП?

5.3.2 Які види демодуляції ЧМ сигналів розглянуті в лабораторній роботі?

5.3.3 Перелічіть основні вимоги до середньошвидкісних модемів з ЧМ для ПДП по каналам з ТЧ.

5.3.4 Опишіть роботу передаючої частини ППС – ЧМ по структурній схемі.

5.3.5 Опишіть роботу приймаючої частини ППС – ЧМ по структурній схемі.

5.3.6 Для чого призначений і як організований зворотній канал в модемі з ЧМ?

5.4. Домашнє завдання.

5.4.1 Вивчити по вказаній літературі і даному методичному керівництву принципи частотної модуляції відносно ПДП.

5.4.2 Вивчити методи побудови частотного модулятора і демодулятора.

5.4.3 Ознайомитися з вимогами стандартів до середньошвидкісного модему з ЧМ для ПДП по каналу ТЧ.

5.4.2 Вивчити роботу структурної схеми ППС з ЧМ.

5.4.5 Підготуватися до обговорення по ключовим питанням розділу 4.3.

5.4.6 Підготувати бланк звіту по роботі, привести в ньому функціональну схему лабораторних макетів.

5.5. Лабораторне завдання.

5.5.1 Ознайомитись зі схемами лабораторних стендів.

5.5.2 Запустити схеми на виконання. З допомогою осцилографів зарисувати часові діаграми послідовності двійкових символів у всіх контрольних точках.

5.5.3 Вводячи зміни у смуги пропускання фільтрів проаналізувати зміни сигналів на осцилограмах.

5.5.4. Проаналізувати зміни сигналів після зміни параметрів каналу зв’язку.

5.6. Зміст протоколу.

5.6.1 Мета роботи.

5.6.2 Схема лабораторного макету.

5.6.3 Часові діаграми сигналів в контрольних точках.

5.6.5 Висновки по роботі.

5.7. Опис лабораторних макетів №1 і №2.

Схема модемів ЧМ (рис. 5.2(а) і рис. 5.2(б)) складаються з передаючої та прийомної частин. В передаючу частину кожного макету входять однакові блоки: генератори модулюючого сигналу, ЧМ-модулятори та смугові фільтри. ЧМ-сигнали через канал зв’язку надходять на вхід ЧМ-демодуляторів. Лабораторний макет №2 призначений для вивчення методу демодуляції за допомогою схеми двохсмугового прийому. Лабораторний макет №1 призначений для вивчення методу демодуляції за допомогою двох перемножувачів прийнятого ЧМ-сигналу з гармонійними коливаннями певних частот. На виходах перемножувачів після виділення огинаючих фільтрами нижніх частот та формування виділених сигналів блоками порівняння будуть сигнали, що формують за допомогою тригера

Рис. 5.2(а) Схема лабораторного макету №1

Рис. 5.2(б) Схема лабораторного макету №2

модулюючий сигнал.

Стенд містить у собі: генератор синалу (Rd wksp), модулятор (MFSK mod), смуговий фільтр (Analog Filter Design), канал зв’язку (AWGN channel), підсилювач (Gain), генератор синусоїдального сигналу (Sine Wave), перемножувачі (Product), фільтри нижніх частот (Analog Filter Design), блок генерації константи (Constant), блок порівняння (Relational Operator), RS-тригер (S-R Flip-Flop) та осцилографи (Scope).

5.8. Література.

5.8.1. Передача дискретных сообщений: Учебник для вузов / В.П. Шувалов,

Н.В. Захарченко, В.О. Шварцман и др.; Под ред. В.П. Шувалова.- М.: Радио и связь,-1990

5.8.2. А. Гультяев. Визуальное моделирование в среде MATLAB: учебный

курс – СПб: Питер, 2000. – 432 с.

3.8.3. Шварцман В. О., Емельянов Г. А. Теория передачи дискретной информации: Учебник для вузов связи. – М.: Связь, 1979. – 424 с.

3.8.4.О.И.Лагутенко Современные модемы . – Москва;Эко – Трендз ,2002.

380с.

Лабораторна робота №6

“ПЕРЕДАЧА ДАНИХ В СЛУЖБІ ВIДЕОТЕКС”

6.1. Мета роботи

6.1.1. Вивчити етапи розвитку інформаційних технологій і їх роль в

житті сучасного суспільства.

6.1.2. Вивчити служби масового розповсюдження інформації, режими їх роботи, основні характеристики, перспективи, класифікацію.

6.1.3. Вивчити службу вiдеотекс, її призначення, особливості, режими,

структуру, технічні засоби, алгоритми роботи, репертуар знаків.

6.2. Ключові положення

6.2.1. Розвиток інформаційних технологій і їх роль в житті сучасного суспільства.

Роль інформації в розвитку цивілізації завжди була значною, але сьогодні вона незмірно зростає, оскільки людство вступає в епоху постiндустрiального суспільства. При цьому інформація стала одним із трьох основних ресурсів суспільства, таким же як матеріали і енергія.

Відома закономірність : приріст кількості інформації приблизно пропорцієн квадрату приросту обсягу виробництва. Якщо в 1900р. переробкою інформації в світі були зайняті до 1% робітників, то до 2000р. очікувалось залучення до цієї сфери діяльності до половини всього працездатного населення. Ця залежність стає ще більш сильною в зв'язку із збільшенням значення науково-технічного прогресу в розвитку виробництва і суспільства в цілому. Найбільш наглядна нинішня ситуація, часто пойменована "інформаційним вибухом", у галузі публікації наукових і інших відомостей. Існують оцінки, згідно з якими в світі налічується майже 100 млн. найменувань різноманітних друкованих робіт, в тому числі -30 млн. книг. Якщо врахувати, що людина при безупинному читанні протягом всього робочого дня за 60 років свідомої діяльності здатна поглинути лише один мільйон сторінок ( 2 - 3 тисячі книг середньої товщини), стає очевидною гостра необхідність утворення ефектів них засобів пошуку потрібної інформації серед величезної її маси.

Потреба в інформатизації суспільства викликала великий стрибок в розвитку інформаційних технологій. Цей розвиток відбувається в процесі постійної взаємодії виробників і споживачів інформації і виробників інформаційних послуг. Сьогодні ці процеси характеризуються чималим зростанням обсягу інформації, що виробляється в суспільстві, і активним застосуванням високопродуктивних ЕВМ, що мають об’ємну зовнішню пам'ять і розвинене програмне забезпечення. В умовах інтенсивної інформатизації суспільства при повсюдному впровадженні засобів обробки інформації навально зростає і інформаційно-обчислювальна озброєність людини. Чималі обчислювальні потужності мікро-, мiнi- і великих ЕВМ, можливості схову і обробки баз даних великих обсягів, різноманітні програмні продукти - всі ці і численні інші засоби (оптичні сканери, струменеві і лазерні принтери, локальні обчислювальні мережі, засоби мовного вводу-виводу) доступні, мають прийнятну вартість і можуть використовуватися в обчислювальних системах різноманітної конфігурації. Такий стан створився під впливом багатьох технологічних чинників: досягнення мікроелектроніки, лазерної і обчислювальної техніки. Внаслідок цього були ініційовані інтенсивні процеси розвитку самої інформатики як прикладної дисципліни, а з кінця 60-х років - вона стала виступати в якості самостійної промислової галузі.

Якщо 70-і роки можна охарактеризувати як період становлення і розвитку промислової інформатики (ринок баз даних, інформаційно-пошукових систем, пакетів прикладних програм ), то 80-і роки - це час бурхливого розвитку ринку телекомунікаційних послуг і широкомасштабного впровадження персональних ЕВМ і віддалених терміналів користувачів в різноманітні сфери промисловості, науки і освіти. Одночасно формувалися нові перспективні ідеї і технології інформатики. Потужні робочі станції, оптичні диски, локальні мережі, глобальні інформаційні мережі і ряд інших досягнень створили багате середовище для зародження і швидкого зростання багатьох нових інформаційних технологій.

В останні роки за кордоном запропоновані і пройшли апробацію різноманітні нові програмні засоби, розроблені уніфіковані засоби для різних структур подання даних (концепція "гіпертексту").Розробники інформаційних систем, застосовуючи принципи локальних мережевих систем, стандарти ISO, ECMA, IEEE, одержали потужні і повністю стандартизовані способи комплексування обчислювальних засобів і систем, нарощування їх логіки і розподілу ресурсів і функцій. При цьому з'являються можливості найбільш ефективного використання таких дорогих сучасних засобів обробки, схову, подання і передачі інформації як супер ЕОМ, бази даних, оптичні носiї, демонстраційні монітори, лазерні і кольорові принтери, сканери, плоттери, багатофункціональні модеми і т. п.

Розповсюдження персональних ЕОМ створило передумови до масового впровадження автоматизованих робочих місць, організації індивідуальних баз даних із ефективною їх обробкою і аналізом інформації, що накопичується в них. В доповнення до традиційних науково-технічних баз даних, що містять бібліографічну інформацію, навально завойовують ринок фактографічнi, повнотекстові і змішані бази даних, що містять технічну, ділову, економічну інформацію. До останніх досягнень в цій області належать розробки експертних систем та інших зручних інтерфейсів ЕОМ-людина і баз знань, пов'язаних із дослідженнями в галузі штучного інтелекту.

Власники банків даних - організації, що мають потужні обчислювальні засоби з великою ємністю зовнішньої пам'яті і займаються збиранням і накопичуванням інформації. Можна виділити організації-посередники, спеціалізовані на розподілі цієї накопиченої в базах даних інформації серед користувачів. До них приєдналися організації, що надають телекомунікаційні послуги на основі систем зв'язку і передачі даних. Сьогодні пропонується розподілення функцій між цими організаціями, для чого може бути використана інтенсивно впроваджувана концепція розвитку інтелектуальних мереж.