
- •0924 Телекомунікації
- •Відносна фазова модуляція
- •Передача сигналів вфм
- •Прийом сигналів вфм
- •Опис схеми і роботи лабораторного макета каналу пд з вфм
- •Передавач
- •Приймач
- •1.3. Ключові питання.
- •1.4. Домашнє завдання.
- •1.5. Лабораторне завдання.
- •1.6.Зміст та порядок виконання роботи
- •1.7. Зміст протоколу.
- •1.8. Література.
- •Робота з генератором п'ятизначного двійкового коду
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів стробуючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів інтегруючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів комбінованим методом.
- •Виправляюча спроможність схем реєстрації.
- •2.3. Ключові питання.
- •2.4. Домашнє завдання.
- •2.5. Лабораторне завдання.
- •2.6. Опис лабораторного стенду.
- •Генератор сигналу (гс):
- •Генератори спотворень сигналу (гслб, гспб, гд):
- •Генератори реєструючих імпульсів (гсі, грі1, грі2):
- •Датчик спотвореного сигналу (дсс):
- •Пристрій реєстрації стробуванням:
- •Пристрій реєстрації комбінованим методом:
- •2.7. Зміст протоколу.
- •2.8. Література.
- •3.3. Ключові питання.
- •3.4. Домашнє завдання.
- •3.5. Опис лабораторного макета.
- •3.6. Лабораторне завдання.
- •3.7. Зміст протоколу.
- •4.2.2. Алгоритм роботи системи циклової синхронізації пцп.
- •4.2.3. Система циклової синхронізації апаратури ікм – 30.
- •4.3. Ключові запитання
- •4.4. Домашнє завдання:
- •4.5. Лабораторне завдання:
- •4.6.Опис лабораторного макету:
- •4.7.Зміст протоколу:
- •4.7.1.Мета роботи.
- •4.8.Література:
- •5.2.2. Вимоги до ппс чм, рекомендації мкктт.
- •5.2.3. Структурна схема ппс з чм.
- •5.3. Ключові запитання.
- •5.4. Домашнє завдання.
- •5.5. Лабораторне завдання.
- •5.6. Зміст протоколу.
- •5.6.1 Мета роботи.
- •5.7. Опис лабораторних макетів №1 і №2.
- •5.8. Література.
- •6. 2. 2. Служби абонентського і масового розповсюдження інформації.
- •6. 2. 3. Служба вiдеотекс. Загальні відомості.
- •6. 2. 4. Структура системи вiдеотекс, технічні засоби.
- •6. 2. 5. Алгоритм доступу до служби вiдеотекс.
- •6. 2. 6. Зображення інформації в системі вiдеотекс.
- •6.3. Ключові питання
- •6.6.1. Мета роботи.
- •7.2.2.Служби абонентського і масового поширення інформації.
- •2.3. Служба телетекст.
- •7.2.3.Характеристики передачі
- •7.2.4.Повноканальний телетекст.
- •7.3. Ключові питання
- •7.4.Домашнє завдання
- •7.6.1. Мета роботи.
- •8.2. Ключові положення
- •Задачі факсимільного зв’язку.
- •Принцип організації факсимільного зв’язку.
- •Структурна схема системи факсимільного зв'язку.
- •8.2.2. Устрій і принцип роботи факсимільних апаратів.
- •8.2.3. Факсимільний апарат моделі kx-f130bx.
- •Основні технічні характеристики і сервісні можливості апарату kx-f130bx
- •Пристрій факсимільного зв'язку.
- •Пристрій автовідповідача.
- •Вбудована телефонна система.
- •Режим ans/fax
- •Включення апарату
- •Запис вашого інформаційного повідомлення
- •Складання повідомлення.
- •Запис інформаційного повідомлення.
- •Перевірка інформаційного повідомлення.
- •Установка і використання режиму прийому 'receive mode"
- •Корисні поради.
- •Настройка пристрою факсимільного зв'язку
- •Загальний алгоритм настройки
- •Установка дати і часу
- •Допустимі документи
- •8.3. Ключові питання
- •8.4. Домашнє завдання
- •8.6.1. Мета роботи.
- •1. Цель работы
- •Ключевые положения
- •3. Ключевые вопросы
- •Домашнее задание
- •5. Лабораторное задание
- •6. Содержание протокола
- •Литература
- •Вивчення сучасних модемів
- •9.1. Ціль роботи
- •9.2.Ключові положення
- •Стандартизація.
- •9.2.2. Методи побудови і технічна реалізація сучасних модемів
- •Дуплексний і напівдуплексний режими
- •Асинхронна і синхронна передача даних
- •Корекція помилок
- •Стиск інформації.
- •Протоколи mnp
- •Рекомендація ccitt V.42
- •Рекомендація ссітт V.42bis.
- •Захист інформації.
- •9.2.3.Керування модемами
- •9.3. Ключові питання
- •9.4. Домашнє завдання
- •9.6.1. Мета роботи.
- •Конструкція, індикатори й органи керування
- •Підключення модему
- •Конфігурація модему
- •Звичайні конфігурації
7.2.3.Характеристики передачі
Логічна структура різних елементів даних телетекста, вміщених в телевізійний сигнал, показана на рис. 2 - 5.
Рядок даних (рис.2) це телевізійний рядок, активна частина якого виділена під цифрові дані, які поділяються на послідовність бітової синхронізації і на елемент даних, де: А - рядковий синхроімпульс; В- колірна синхронізація; С- бітова синхронізація; D - рядок даних
Елемент даних (рис. З) це логічний елемент, який поділяється на послідовність байтової синхронізації і на пакет даних, де: Е- байтова синхронізація; F- елемент даних.
Пакет даних (рис.4) J - це інформаційний пакет, що допускає ідентифікацію; до нього входить наступне:
G - префікс, що забезпечує виконання таких функцій, як адресація, індикація розміру пакету, індикація неперервності пакету і призначення пакету;
Н- блок даних, який містить керуючі сигнали або інформацію користувача;
в деяких системах К - суфікс, що забезпечує виконання функцій виявлення або виправлення помилок на рівні пакету.
Група даних (рис.5) - це група блоків даних, що містять інформацію, яка допускає ідентифікацію.
7.2.4.Повноканальний телетекст.
Розглянемо тепер другий варіант побудови служби ТЕЛЕТЕКСТ. Він називається повноканальним і відрізняється від звичайного тим, що інформація транслюється телевізійними передавальними станціями замість одного з телевізійних каналів, тобто інформація служби повністю заповнює телевізійний канал. Завдяки цьому різко збільшується обсяг інформації, що передається, яка може бути доступна користувачеві.
Прикладом такого варіанту служби ТЕЛЕТЕКСТ може бути електронна газета “Все - всім", розроблена Інститутом проблем реєстрації інформації АН України (ІПРІ) і впроваджена на основі патенту України №4 від 22.12.92 м. Щодня з 14.40 по 15.40 по загальнонаціональному телеканалу УТ-1 транслюється 4 тисячі газетних сторінок (або 60 тисяч - машинописних) по 75 розділах зі швидкістю 1,2 Мбіт/з. Це складає обсяг інформації приблизно 8-12 Мбайт на день (планується досягнути 200 Мбайт). Вже в 1992 р. цією послугою в Україні користувалися біль-ше ніж 10 тисяч абонентів, кількість яких швидко росте. Служба впроваджена також в ряді регіонів Росії, Казахстану, Киргизстана.
Привабливість даного варіанту побудови служби ТЕЛЕТЕКСТ пояснюється великими обсягами інформації, унікальними першоджерелами ( в числі яких - важкодоступні зарубіжні періодичні наукові і інші видання ), оперативністю отримання публікацій і іншої інформації, а також високою вірністю передачі, яка в мільйон разів перевищує вірність передачі по телефонній мережі загального користування.
Види інформації, що передається: закони і постанови Верховної Ради України, інформація Кабінету міністрів і міністерств, служб новин, зміст електронних журналів і газет, рекламна, передторгова, банківська, економічна, комерційна, патентна, будівельна і інша інформація. Особливо цікавий і важливий розділ складає науково-технічна інформація, в тому числі - реферативна і повна оперативна інформація практично всіх наукових публікацій
Додаткові послуги цієї служби:
електронна пошта;
телеконференції по різних тематиках;
бази даних по нормативно-правовій і іншим видам інформації;
доступ до мережі Iternet.
З'єднання з інформаційними ресурсами можливе через модемну лінію по вказаному номеру міжнародного телефону або через будь-який вузол мережі передачі даних з протоколом Х.25 за приведеними мережевими адресами.
Структура служби представлена на рис. 6. Тут видно, що збирання інформації до банків даних (БД) здійснюється по всіх існуючих телекомунікаційних каналах різних мереж зв'язку: телефонної мережі загального користування (передача за допомогою модемів), мереж передачі даних (УкрПАК і інш.), мережі Телекс і інш. Ця інформація збирається в банках даних регіональних центрів комп'ютерної інформації і Національному банку, звідки вона надходить до телецентру і транслюється по всій країні, надходячи одночасно до великого числа абонентів в будь-якому кутку України. Абонентськими приймачами служать спеціальні телевізійні адаптери, які серійно випускаються українськими підприємствами, з подальшим записом в пам'ять персональних ЕОМ. У процесі прийому інформація обробляється і відбирається по розділах і рубриках згідно з інтересами користувача і правом доступу, що є у нього, до цих рубрик. Це право користувач отримує шляхом підписки на відповідні розділи і рубрики всього обсягу інформації. Є можливість створення індивідуальних і колективних баз даних користувачів за їх інтересами.
Рис. 6