
- •0924 Телекомунікації
- •Відносна фазова модуляція
- •Передача сигналів вфм
- •Прийом сигналів вфм
- •Опис схеми і роботи лабораторного макета каналу пд з вфм
- •Передавач
- •Приймач
- •1.3. Ключові питання.
- •1.4. Домашнє завдання.
- •1.5. Лабораторне завдання.
- •1.6.Зміст та порядок виконання роботи
- •1.7. Зміст протоколу.
- •1.8. Література.
- •Робота з генератором п'ятизначного двійкового коду
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів стробуючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів інтегруючим методом.
- •Дослідження реєстрації двійкових сигналів комбінованим методом.
- •Виправляюча спроможність схем реєстрації.
- •2.3. Ключові питання.
- •2.4. Домашнє завдання.
- •2.5. Лабораторне завдання.
- •2.6. Опис лабораторного стенду.
- •Генератор сигналу (гс):
- •Генератори спотворень сигналу (гслб, гспб, гд):
- •Генератори реєструючих імпульсів (гсі, грі1, грі2):
- •Датчик спотвореного сигналу (дсс):
- •Пристрій реєстрації стробуванням:
- •Пристрій реєстрації комбінованим методом:
- •2.7. Зміст протоколу.
- •2.8. Література.
- •3.3. Ключові питання.
- •3.4. Домашнє завдання.
- •3.5. Опис лабораторного макета.
- •3.6. Лабораторне завдання.
- •3.7. Зміст протоколу.
- •4.2.2. Алгоритм роботи системи циклової синхронізації пцп.
- •4.2.3. Система циклової синхронізації апаратури ікм – 30.
- •4.3. Ключові запитання
- •4.4. Домашнє завдання:
- •4.5. Лабораторне завдання:
- •4.6.Опис лабораторного макету:
- •4.7.Зміст протоколу:
- •4.7.1.Мета роботи.
- •4.8.Література:
- •5.2.2. Вимоги до ппс чм, рекомендації мкктт.
- •5.2.3. Структурна схема ппс з чм.
- •5.3. Ключові запитання.
- •5.4. Домашнє завдання.
- •5.5. Лабораторне завдання.
- •5.6. Зміст протоколу.
- •5.6.1 Мета роботи.
- •5.7. Опис лабораторних макетів №1 і №2.
- •5.8. Література.
- •6. 2. 2. Служби абонентського і масового розповсюдження інформації.
- •6. 2. 3. Служба вiдеотекс. Загальні відомості.
- •6. 2. 4. Структура системи вiдеотекс, технічні засоби.
- •6. 2. 5. Алгоритм доступу до служби вiдеотекс.
- •6. 2. 6. Зображення інформації в системі вiдеотекс.
- •6.3. Ключові питання
- •6.6.1. Мета роботи.
- •7.2.2.Служби абонентського і масового поширення інформації.
- •2.3. Служба телетекст.
- •7.2.3.Характеристики передачі
- •7.2.4.Повноканальний телетекст.
- •7.3. Ключові питання
- •7.4.Домашнє завдання
- •7.6.1. Мета роботи.
- •8.2. Ключові положення
- •Задачі факсимільного зв’язку.
- •Принцип організації факсимільного зв’язку.
- •Структурна схема системи факсимільного зв'язку.
- •8.2.2. Устрій і принцип роботи факсимільних апаратів.
- •8.2.3. Факсимільний апарат моделі kx-f130bx.
- •Основні технічні характеристики і сервісні можливості апарату kx-f130bx
- •Пристрій факсимільного зв'язку.
- •Пристрій автовідповідача.
- •Вбудована телефонна система.
- •Режим ans/fax
- •Включення апарату
- •Запис вашого інформаційного повідомлення
- •Складання повідомлення.
- •Запис інформаційного повідомлення.
- •Перевірка інформаційного повідомлення.
- •Установка і використання режиму прийому 'receive mode"
- •Корисні поради.
- •Настройка пристрою факсимільного зв'язку
- •Загальний алгоритм настройки
- •Установка дати і часу
- •Допустимі документи
- •8.3. Ключові питання
- •8.4. Домашнє завдання
- •8.6.1. Мета роботи.
- •1. Цель работы
- •Ключевые положения
- •3. Ключевые вопросы
- •Домашнее задание
- •5. Лабораторное задание
- •6. Содержание протокола
- •Литература
- •Вивчення сучасних модемів
- •9.1. Ціль роботи
- •9.2.Ключові положення
- •Стандартизація.
- •9.2.2. Методи побудови і технічна реалізація сучасних модемів
- •Дуплексний і напівдуплексний режими
- •Асинхронна і синхронна передача даних
- •Корекція помилок
- •Стиск інформації.
- •Протоколи mnp
- •Рекомендація ccitt V.42
- •Рекомендація ссітт V.42bis.
- •Захист інформації.
- •9.2.3.Керування модемами
- •9.3. Ключові питання
- •9.4. Домашнє завдання
- •9.6.1. Мета роботи.
- •Конструкція, індикатори й органи керування
- •Підключення модему
- •Конфігурація модему
- •Звичайні конфігурації
2.3. Служба телетекст.
ТЕЛЕТЕКСТ - це текстово-графічна високошвидкісна інформаційна система, що призначена для масового обслуговування населення і використовує як транспортну мережу телевізійного мовлення.
У залежності від режиму передачі розрізняють два основних типи служби ТЕЛЕТЕКСТ: звичайний і повноканальний.
Спочатку розглянемо більш широко поширений звичайний тип служби, в якій сигнали телетексту передаються по телевізійному каналу одночасно з основною програмою. Вони залишаються "непомітними" для володаря звичайного телевізора, але обробляються і відображаються на екрані телевізійними приймачами 4-го і 5-го поколінь, що мають дистанційне управління і декодери телетексту. Прийом може здійснюватися також за допомогою тюнера телетексту на персональну ЕОМ типу IBM. У середині 70-х років були розроблені і перевірені декілька систем передачі додаткової інформації в складі повного ТВ сигналу. Найбільш вдалими системами телетексту виявилися французька ANTIOPE-DIDON і англійська WORLD SYSTEM TELETEXT (WST). За результатами випробувань Міжнародний консультативний комітет радіозв'язку (МККР) в 1988 р. ухвалив рішення рекомендувати до впровадження систему WST (стандарту), що відображено в Рекомендації МККР №653. Міжвідомча комісія з телебачення і радіомовлення ухвалила рішення в 1988 р. про впровадження в СРСР міжнародної системи телетекст WST (стандарт В). Як інформаційна система ТЕЛЕТЕКСТ швидкими темпами впроваджувався в Європі, Азії і Австралії в 80-і роки. У наш час служба телетексту існує більш, ніж в 30 країнах світу. У Радянському Союзі експериментальне мовлення почалося в Москві в березні 1991 р.
В Україні телетекст почав працювати 26 липня 1993 р. Службу ТЕЛЕТЕКСТА органі-зувала Державна рекламно-інформаційна компанія Міністерства зв'язку "РАРИТЕТ". Трансляція телетексту йде по програмі УТ-1. З червня 1994 р., уперше в СНД, за системою ТЕЛЕТЕКСТ почалося експериментальне титруваня телепередач УТ-1 для людей, що втратили слух. Титри передаються на 888-й сторінці, в режимі микшування. У перспективі більшість телепередач будуть супроводитися титрами. У цей час в Україні телетекст транслюється по трьох каналах: УТ-1, "ОРТ", Російське телебачення (РТ). За системою ТЕЛЕТЕКСТ передається загальносуспільна, екологічна, ділова, комерційна і рекламна інформація: новини політики, культури і спорту; банківська і біржова інформація; розклад руху транспорту; адреси і телефони магазинів, готелів, театрів і виставок; реклама товарів і послуг; довідки і оголошення ; титри телепередач. Так наприклад, зміст (меню) служби ТЕЛЕТЕКСТ, що пропонується на екрані телеприймачів у Києві:
все про Телетекст;
газети і часописи України;
комерція;
послуги;
розклад руху транспорту;
фінанси;
страхова справа;
нерухомість;
авторинок;
робота: попит і пропозиція;
навчання, заняття для дітей;
дозвілля, в тому числі програма телебачення і інш.
Сигнали телетексту передаються у вигляді пакетів імпульсів у вільних рядках кадрового гасячого імпульсу. Декодер телетексту, вбудований в ТВ приймач, приймає і перетворює цифровий сигнал в алфавітну або мозаїчну інформацію на екрані телевізора.
Система ТЕЛЕТЕКСТ дозволяє відобразити на екрані телевізора інформацію (сторінка телетексту) у форматі 24 рядка по 40 знаків і передбачає наступні можливості:
обсяг інформації 8 журналів по 100 стор.;
нумерація сторінок із 100 по 899;
192 знаки з можливістю відтворення до шести алфавітів (латинь, кирилиця);
мозаїчні малюнки формуються з комбінацій 64 графічних елементів, злитих або роздільних;
мінімальний мозаїчний елемент - квадрат розміром 1/6 знакомісця (велика літера алфавіту);
знаки і фон відтворюються в семи кольорах;
титри і субтитри на зображенні телепередач; знаки подвійної висоти;
знаки яскравості, що періодично міняється;
приховані знаки, що викликаються на екран за бажанням користувача;
екстренні новини в ході телепередачі, що виводяться на екран телевізора автоматично;
пов'язані сторінки з практично миттєвою їх зміною за бажанням глядача (послідовність пов'язаних сторінок задається при передачі);
півсторінки, сторінки , що самозмінюються(зміна задається при передачі);
індексні сторінки - дозволяють користувачеві швидко виходити на зміст (задаються при передачі).
Принцип побудови служби ТЕЛЕТЕКСТ визначений в Рекомендації МККР №653. В основу покладена семирівнева модель ISO 7498 "Основна довідкова модель для взаємодіючих систем відкритого типу". Ієрархічна організація комунікаційних функцій систем віщання даних телетексту показана на рис. 1, де кожний функціональний елемент на певному рівні не відноситься до специфіки реалізації, але по своїх логічних властивостях вони достатні для характеристики сервісу і продуктивності типової системи ТЕЛЕТЕКСТ.
Відповідно до цієї функціональної моделі сервіс може надаватися шляхом об'єднання інформації в логічні групи, доставки їх на нижні рівні для передачі і після прийому - відновлення інформації в придатному для використання вигляді.
У подальшому тексті використовуються назви рівнів, прийняті ISO (ISO 7498, 1984, "Basic reference model for open systems interconnection ). Деякі терміни в широкомовній техніці застосовуються для вираження інших понять. Особливо це стосується термінів "мережевий" ( "network") і "канальний" ( "link"), тому потрібно бути уважним щоб уникнути непорозумінь.
РІВЕНЬ 1: фізичний - в рамках даної системи широкомовної передачі цей рівень відноситься до електричної передачі сигналу і включає в себе такі елементи, як частота (швидкість передачі бітів) і форма імпульсів.
Рис.7.1
РІВЕНЬ 2: канальний - передбачає логічні функції, ті, що відносяться до передачі даних такі, як цифрова синхронізація кадру, форматування даних і процедури контролю помилок.
РІВЕНЬ 3: мережевий включає логічні функції, що відносяться до мультиплексування і демультиплексування пакетів даних, що належать різним комунікаційним потокам. Прикладами таких функцій є адресація каналів даних і упорядкування пакетів даних.
РІВЕНЬ 4: транспортний виконує функцію приведення даних до вигляду, придатного для передачі з однієї точки в іншу шляхом розбиття даних на групи, доставки їх на нижні рівні для передачі, і, після прийому груп, відновлення початкової послідовності.
РІВЕНЬ 5: сеансовий забезпечує функції обробки даних, що дозволяють користувачеві одержати доступ до сервісу. Прикладами таких функцій є контроль доступу і класифікація сторінок.
РІВЕНЬ 6: представницький передбачає функції представлення даних. Прикладами є системи кодування, що використовуються для представлення тексту, зображень і звуку.
РІВЕНЬ 7: прикладний відноситься до практичного використання потенційних можливостей, що надаються нижніми рівнями для даного типу сервісу. Прикладами є титри, телевізійне програмне забезпечення, циклічний телетекст.