Розділ. Ііі. Святі тайни в християнстві

Святі Тайни (рос. мовою таинства) - це установлені Ісусом Христом та святою Церквою видимі знаки невидимих Божих ласк.

Саме слово “тайна” (в латинській мові “Саkramentum”, у грецькій - “містеріон”) означає зобов’язання, присяга, свята й укрита річ, таємниця.

Кожна Свята Тайна має видиму і невидиму для людського ока сторону своєї дії.

Як у католицькій, так і в православній Церквах встановлено 7 святих Тайн: Хрещення, Миропомазування, Євхаристія, Каяття (Сповідь), Шлюб, Священство, Оливопомазування.

Протестанти (лютерани та англіканці) визнають тільки дві Тайни - Хрещення та Євхаристію. Інші Тайни у них залишились просто як обряди або відсутні зовсім.

Кожна свята Тайна має свою історію встановлення, обряд уділення, матерію і формулу, наслідки.

§1. Тайна хрещення

Тайна хрещення – це установлена Ісусом Христом Свята тайна, в якій людина через поливання чи занурення у воду стає послідонитком Христа та членом Христової Церкви.

Історія очищення водою.. Вчені, археологи знаходять у різних народів багато доказів наявності обряду очищення водою від гріхів в різні періоди існування людства. Це було в часи існування Харрапської цивілізації ( ІІІ-ІІ тис. до н.е.) у стародавній Індії, у Палестині (Кумрані) виявлено спеціальний ритуальний басейн для очищення водою в общині есеїв (в І ст до н.е. та 70 р. н.е.) тощо [ Ропс]. Про очищення водою, як знак покаяння в гріхах, знаходимо згадки і в Біблії, коли Іван Предтеча закликає всіх покаятись напередодні приходу Месії й закликає очиститись від гріхів через каяття та хрещення водою (див. Євангелії: від Матвія 3: 1-11; Марка 1: 1-8; Луки 3:1-18; Івана 1: 24-28) [ ] .

Встановлення Тайни хрещення. Всі чотири Євангелії подають відомості про те, як була встановлена Тайна хрещення. Вони наголошують на тому, що до Івана Предтечі прийшов до Йордану хреститися сам Ісус Христос. Коли ж Іван наголосив Ісусові, що він не гідний навіть зав’язати шнурок на сандалях Ісуса, а не те, що його охрестити, Ісус Христос сказав йому: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду” (Мат. 3: 15). В момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба та почувся голос із неба:” Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав” (Мат. 3: 17). Ось чому день хрещення Ісуса Христа в Йордані називають ще й днем Богоявлення. Тоді вперше Бог проявив себе людям у трьох особах: Бога - Отця, Сина Божого і Святого Духа. Таким чином, видно, що Тайну хрещення установив сам Ісус Христос сказавши: “Хто не відродиться з води й Духа, не ввійде до Божого царства” (Ів. 3:5). А в Євангелії від Матвія Ісус Христос дає такий наказ апостолам:”Ідіть, отже, і навчайте всі народи хрестячи їх во ім’я Отця і Сина і Святого Духа...(Мат. 28: 19.)

Матерією (матеріалом) для Тайни хрещення є чиста вода (джерельна, з криниці, з крана тощо, головне питна вода), бажано, щоб була свячена. Священик в цьому обряді використовує тільки свячену воду.

Формула Тайни хрещення: “Хрещається раб Божий (ім’я людини) або раба Божа (ім’я людини) во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.”

Формулу хрещення треба обов’язково проказати під час занурювання у воду, чи поливання по голові, чи покроплювання водою у вигляді хреста. Слова формули мають бути сказані в момент дії з водою.

Обряди хрещення. Історично складося так, що в різних частинах Землі склалися різні обряди хрещення, які мають однакову матерію і формулу.

1) Хрещення занурюванням у воду. Такий обряд хрещення довго існував у первісній Церкві, поки християнство ширилось по теплих країнах. Крім того, в перші століття християнства були жінки-диякониси, які мали право охрестити дорослих жінок, котрі ставали християнками. Поступово з поширенням християнства на Північ, де було холодніше, перші християнські імператори та вельможі почали будувати при храмах (базиліках) перші басейни для хрещення - баптистерії. Такий християнський комплекс по сьогоднішній день стоїть у м. Пізі в Італії з собором, круглим баптистерієм та вежею (двінниця з вартарнею, котра вже багато століть падає...). Обряд занурювання у воду найбільне поширений серед православних.

2) Поливання по голові у вигляді хреста. Поступово з поширенням християнства на землі Європи, Америки, за вічну мерзлоту, де не могли існувати баптистерії, або туди, де води було дуже мало (пустелі в Африці), обряд хрещення почав спрощуватись. Хрестили тою кількістю води, яка була. Коли християнство набуло значення світової релігії, а жінки-диякониси перестали існувати в православній та католицькій Церкві (десь з ХУст.), бо всіх дітей хрестили малими, коли ж виникала потреба охрестити дорослу жінку, священик міг її охрестити тільки поливанням по голові у вигляді хреста. Зрештою, баптистеріїв було не всюди, а тому в багатьох країнах, в тому числі і в Київській Русі, не можна було охрестити в холодну пору року занурюванням у воду. Археологи знайшли баптистерії в Керчі (церква Івана Предтечі), в стародавньому Галичі. В окремих церквах були хрещальниці для маленьких дітей. Але виникала проблема: як охрестити дорослу людину в небезпеці смерті під час військового походу, в пустині, на вічній мерзлоті тощо. Тому хрещення поливанням по голові у вигляді хреста шириться і в Західній , і в Східній Церкві. Українські вчені, зокрема О. Саган, доктор філософських наук, співробітник Інституту філософії АН України, знайшли документи про те, що в православних церквах в Києві та інших містах хрестили поливанням по голові. Це ж підтверджують українські літописи.

В даний час в Україні знову існують змішані обряди хрещення в православних - і занурювання, і поливання, через навернення в Христову віру багатьох дорослих людей, відсутність баптистеріїв та жінок-дияконис.

3)Хрещення покріплювання водою ( в небезпеці смерті) Див. далі.

4) Хрещення кров’ю (бажанням). Цей вид хрещення найбільше поширився в східних православних Церквах, хоча визнає його й католицька Церква. Нам відомо багато мучеників за Христову віру в перші століття поширення християнства. Багато людей були страчені за те, що прийняли християнство, або за те, що мали намір охреститися. Ми знаємо святого Несторія, день пам’яті якого відзначає греко-католицька і православна Церква 9 листопада. Церковна традиція передає, що Несторій, будучи воїном імператора Максиміліана, прийняв Христову віру і готувався до хрещення. За своє бажання прийняти Тайну хрещення був страчений. Свята Церква причисляє його до святих мучеників за віру, хоч він не встиг охреститися.

Католицька і православна Церкви вважають, що коли людина ще не охрещена, але щиро кається і вірить в науку Христа, має бажання охреститися, помре без святої Тайни хрещення, то вона помре християнином.

Хрещення в небезпеці смерті

Це хрещення може здійснити кожна розумна людина (тобто юридично дієздатна) віком від 14 років, котра має намір справді охрестити, знає як це зробити, хоче виконати волю того, хто просить її про хрещення. Хрещення в небезпеці смерті бажано, щоб здійснив священик свого обряду, але... в небезпеці може зробити священик іншого обряду, чоловік чи жінка, навіть лікар чи медична сестра, мама маленької дитини в пологовому будинку, які мають намір справді охрестити. Хрестити в небезпеці смерті (в залежності від обставин - занурюванням, поливанням, покроплюванням у вигляді хреста) бажано, свяченою водою, при її відсутності - звичайною чистою водою, проказавши при цьому формулу хрещення.

Не можна здійснювати обряд перехрещування, про що чітко сказано у “Символі віри”: “... Визнаю одне Хрещення на відпущення гріхів”. Тому навіть, якщо хрещення здійснено за обрядом небезпеки смерті, то священик лишень довершує обряд хрещення. Коли невідомо про те, чи була дитина хрещена (наприклад, знайдена дитина), то в такому випадку священик чи той хто хрестить дитину (людину в небезпеці смерті) хрестить її під умовою.

При хрещенні під умовою, формула хрещення трохи відрізняється: “Якщо нехрещений (нехрещена), то хрещається раб Божий (ім’я людини) чи раба Божа (ім’я людини) во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь”. У такому випадку священик наголошує, що він хрестить тільки, якщо людина неохрещена. Для Бога, зокрема Ісуса Христа, відомо про те чи є ця людина охрещена чи ні, бо після хрещення на душі охрещеної людини для Ісуса залишається знак Христа, який видимий навіть у пеклі.

Наслідки Тайни хрещення.

1. Хрещення робить людину послідовником Ісуса Христа та членом Христової Церкви - християнином.

2. Хрещення є Тайною віри. Саме хрещення визначає: приймає людина Христову віру чи ні.

3. Хрещення відкриває дорогу до прийняття інших святих Тайн. Без хрещення людина не може прийняти жодної іншої Святої Тайни (сповіді, причастя, шлюбу та ін.).

4. Хрещення змиває первородний гріх (через заслуги Ісуса Христа та Марії Богородиці).

5. Хрещення змиває всі інші гріхи, які вчинила доросла людина до хрещення і з яких щиро кається.

6. Хрещення залишає на душі дитини (людини) знак Христа, який ніколи не зникає і видимий для Бога навіть у пеклі.

7. Хрещення дає людині, яка приймає хрещення, особливі Божі ласки, після яких хвора людина (дитина) виздоровлює.

8. Хрещення захищає людину від злих сил і Сатани.

9. Хрещення полегшує християнській душі дорогу до царства Божого.

10. Хрещення накладає на людину, котра охрестилася, обов’язок примножувати свою християнську віру, свято її берегти і захищати.

11. Хрещення накладає певні обов’язки на батьків та кумів (хресних батьків). Про це піде мова далі.

Обов’язки хресних батьків. В перші роки існування християнства кожна дорослалюдина, котра готувалася прийняти Тайну хрещення, мала духовного опікуна - катехумена, який мав пояснити основи християнської віри. Люди, які бажали охреститися і вже знали основи християнської віри, називалися оголошеними (оглашенними). Вони мали право бути частково на святій Літургії (на Літургії оглашенних) до слів: ”Оглашенні вийдіть, оглашенні вийдіть, щоб ніхто з оглашенних - тільки вірні”. Вірними називали тих, хто вже прийняв Тайну хрещення.

Отже, катехумени мали добре приготувати дорослу людину до обряду хрещення, пояснити їй основні ідеї Христової науки та значення хрещення для Спасіння. До хрещення людину готували досить довго, іноді кілька місяців чи навіть рік. Ще апостоли хрестили дітей і дорослих. Про це пише Новий Завіт в книзі «Дії апостолів»: “…………… л”. Пізніше хрестили дорослих чоловіків і жінок, а також дітей. До ХVІ у католицькій та православній Церкві існували жінки-дякониси, які мали право хрестити, вінчати, хоронити померлих, допомагали сященику відправляти Службу Божу. А тому дорослих жінок хрестили саме вони.

Після хрещення в перші століття християнства на людину, котра приймала хрещення одягали чисту білу (сорочку) тканину, яка символізувала чистоту душі новоохрещеної людини.

Традиції первісного християнства збереглись у Церкві й сьогодні, хоч з невеликими змінами. Дорослу людину до хрещення готує духовний опікун, який обов’язково повинен бути присутнім при прийнятті Тайни хрещення. Духовний опікун обов’язково повинен бути тої статі, що й оголошений. Відомо, що до 16 століття в католицькій та православній Церквах були жінки-диякониси, які хрестили дорослих жінок і дівчат, вінчали, ховали померлих. (Див. Тайну священства).

Коли батьки новонародженої дитини приймають рішення про хрещення дитини, то вони беруть відповідальність на себе за християнське виховання своєї дитини. Для маленької дитини батьки запрошують двох духовних опікунів різної статі. Ці люди, колишні катехумени, зараз називаються кумами - хресними батьками Бути хресним батьком чи матір’ю дуже почесно але й, водночас, дуже відповідально. Вони повинні добре знати свої обов’язки:

1. Хресні батьки самі повинні бути хрещені, мати гарну моральну поведінку, бути добрими християнами. Недарма каже народна традиція, що характер хресних батьків переходить до їх хрещеників.

2. Хресні батьки, котрі вже одружені, повинні перебувати у церковному шлюбі з своїми чоловіками чи дружинами.

3. Хресні батьки повинні знати напам’ять “Символ віри”.

4. На момент хрещення хресні батьки мають принести для дитини біле полотно (простиньку, матеріал на сорочку чи блузку тощо) - символ чистоти і невинності душі тої дитини, яку тримають до хресту - крижму.

5. Хресна мама повинна мати при собі покриття на голову (шаль, хустку).

6. Хресні батьки - 1 чоловік і 1 жінка - беруть на себе обов’язок дати добре християнське виховання дитині, яку тримають до хресту. У випадку смерті рідних батьків дитини, хресні батьки зобов’язані перед Богом опікуватись своїм хресником чи хрещеницею до їх повноліття, тобто займатися їх вихованням, давати їм моральну підтримку, а в разі необхідності - й матеріальну.

Розведеним, хворим людям не бажано бути присутніми при хрещенні, бо неохрещена дитина ще не має захисту ні морального, ні фізичного, ні духовного. Якщо хресна мама хворіє під час хрещення своєю звичайною хворобою, то вона зобов’язана повідомити про це священика, або наперед відмовитись від кумів.

Від обов’язків кумів можна відмовлятись в тому випадку, коли людина з поважної причини не може бути при хрещенні, під час інфекційної хвороби чи ускладненої вагітності, коли людина сама неохрещена, або не повінчана з своїм чоловіком чи дружиною.

Обов’язки батьків дитини:

1.Батьки (а не дід і баба) зобов’язані вибрати для дитини добре християнське ім’я:

а) якщо дитина народилась в день великого урочистого християнського свята або в ніч перед ним, то слід вважати, що Бог вже вибрав ім’я для вашої дитини;

б) не можна давати дитині імена дітей, котрі у вашій родині померли малолітніми: Богу не угодне це ім’я у вашій родині;

в) не можна називати дітей в честь когось із близьких родичів (діда, баби тощо); дитині можна давати тільки імена святих, хоча вони можуть співпадати з іменами родичів (є небезпека, що гріхи родичів буде покутувати ваша дитина).

2. Тато (мама) зобов’язаний (на) зареєструвати дитину в органах громадянського стану (чи сільраді) до 3 місяців й одержати на руки свідоцтво про народження. Інакше, дитина буде зареєстрована після одного року життя, а мати дитини не отримає грошових виплат на дитину протягом року.

3. В разі хрещення дитини вдома батьки повинні приготувати невеликий столик (застелений білою скатертиною), на якому повинні бути: одна свічка з підставкою та три білі свічки для кумів і дитини, чистий рушник, настільний хрестик, 2 посудини для свяченої води або посудина для купелі, свідоцтво про реєстрацію дитини державними органами та чистий бланк свідоцтва про хрещення, біла хустка для мами (до обряду виводу). Там священик покладе свої книги та Святе миро.

5. Батьки повинні подбати про добрих хрещених для дитини.

6. Рідні батьки повинні дбати про добре християнське виховання своєї дитини, адже це їх головний християнський обов’язок.