- •9. Констиуция украины (28 июня 1996 г.):общая характеристика и структура.
- •13. Основные этапы отечественного конституционного строительства
- •15. Правовая охрана конституционного строя: организационно-правовые средства и институты
- •21. Состав конституционного правонарушения
- •22. Административное принуждение: принудительные меры, меры административного пресечения и взыскания.
- •30. Объединение граждан в системе гражданского общества: виды, правовой статус, отношения с государством. Общественно-политические движения.
- •32. Территориальные громады и трудовые коллективы: конституционная и административная правосубъектность
- •34.Конституционный статус человека и гражданина. Обеспечение конституционного положения личности законодательной,
- •35. Гражданские (правовые) состояния личности. Общая характеристика конституционно-правового и административно-правового статуса отдельных видов гражданских состояний личности.
- •36. Понятие принципы и политико-правовая природа гражданства. Правовое регулирование института гражданства в Украине
- •37 . Основания и порядок визнання, одержання, возобновления и утраты гражданства.
- •39. Правовая природа, понятие и классификация конституционных прав, свобод и обязанностей граждан.
- •41. Содержание и гарантии политических прав и свобод граждан. Перспективы укрепления.
- •49. Государственная граница: понятие, виды, порядок установления и охраны, режимы. Порядок пересечения государственной границы.
- •Глава 2 Закона Украины «о государственной границе» регулирует: Определение режима государственной границы Украины; Пересечение государственной границы Украины; Вылет и посадка воздушных судов;
- •52. Территориальное устройство и порядок решения вопросов административно- территориального деления в Украине.
- •62. Правовой статус тер.Громады.
- •63. Компетенция органов мсу. Отношения органов мсу с местными и центральными органами гос-ной администрации.
- •64. Понятие избирательной системы, избирательного права, избирательной кампании. Структура з-ва о выборах пред-х органов власти и Президента Украины.
- •65. Средства формирования органов м/с, их исполнительных органов.
- •69. Понятие государственного управления. Соотношение гос власти, управления и самоуправления.
- •72. Процессуальные стадии (этапы) управленческой деятельности. Проблема проц-но-упр-х произ-в в конституционном и адм-м праве.
- •74. Основ-е направления админ. Реформы в Украине и состояние реализации Концепции админ.Реформы.
- •75. Способы обеспечения законности и дисциплины в гос.Управлении.
- •77. Кму: порядок создания, состав, структура, полномочия, акты. Кму в своей деятельности руководствуется Кост-ей, Законами, актами президента.
- •Раздел 6 Конституции
- •83. Роль (функции) управления в области науки: особенности организации, система органов упр-я, их компетенция.
- •84. Роль (функции) управления в области культуры: система органов управления и их компетенция.
- •87. Управление в области использования и охраны природних ресурсов – особенности организации, система органов управления, их компетенція.
- •88. Управление финансами и ценообразованием. Полномочия нбу и Госказначейства Украины.
- •94. Система хозяйственных судов: порядок формирования, компетенция, акты
- •Голова апеляційного суду
- •95. Конституционные основы организации и деятельности прокуратуры.
- •96. Конституционные основы организации и деятельности адвокатуры.
- •97. Организация таможенного дела, система таможенных органов, их правовое положение.
- •98. Управление в области внутренних дел. Особенности организации, система органов управления, их компетенция.
- •100. Паспортная, регистрационная и миграционная служба.
- •104. Правовое положение госслужащих: полномочия и ответственность.
- •4. Общечеловеческие политико-правовые ценности в современном конституционализме
- •55. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - вру.
- •79. Роль (функции) государственного управления в сфере транспорта и связи.
79. Роль (функции) государственного управления в сфере транспорта и связи.
В украине действует единая транспортная система, которая включает: - транспорт общего пользования (ж/д, морской, речной, автомобильный, авиационный, городской електротранспорт и митрополитен); - промышленный ж/д транспорт; - ведомственный транспорт; - трубопроводный транспорт; - пути сообщения общего пользования. Правовые основы: КТМ, Волный кодекс, Воздушный кодекс, ЗУ «О транспорте», «О трубороводном транспорте», «О ж/д транспорте», Указы президента «О Положении о Минтрансе Украины», Постанова КМУ «Про затвердження статуту ж/д Украины». Центральный орган Управления 0 минтранс. Управление отдельными видами транспорта осуществляют: Гос алминистрация ж/д транспорта Украины, Министерство топлива и энергетики, Украинская государственная корпорация по строительсву, ремонту и содержанию автомобильных дорог. Державне управління в галузі транспорту має забезпечувати: своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України; захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; безпечне функціонування транспорту; додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи; захист економічних інтересів України та законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту; обмеження монополізму та розвиток конкуренції; координацію роботи різних видів транспорту; ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту; охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту.
Державне управління діяльністю транспорту здійснюється шляхом проведення та реалізації економічної (податкової, фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної) та соціальної політики, включаючи надання дотацій на пасажирські перевезення. Місце і роль транспорту у суспільному виробництві визначає необхідність його пріоритетного розвитку, державної підтримки в задоволенні його потреб у транспортних засобах, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.
Зв'язок є однією з пріоритетних і найважливіших галузей в Україні і покликаний задовольняти потреби споживачів, органів державної влади, місцевого самоврядування, оборони та безпеки держави у засобах і послугах поштового та електричного зв'язку. Розвиток і вдосконалення зв'язку здійснюється відповідно до Комплексної програми створення єдиної національної системи зв'язку з урахуванням його пріоритету та на основі сучасних досягнень науково-технічного прогресу.Верховна Рада України визначає державну політику в галузі зв'язку та законодавчі основи її реалізації. Управління єдиною національною системою зв'язку здійснює Кабінет Міністрів України. Центральним органом державної виконавчої влади в галузі зв'язку, підпорядкованим Кабінету Міністрів України, є Адміністрація зв'язку України, яка регулює відносини в галузі шляхом: видачі ліцензій на окремі види діяльності у галузі зв'язку і контролю за дотриманням ліцензіатом їх умов; нагляду за функціонуванням засобів зв'язку всіх форм власності у мережах зв'язку загального користування та взаємодіючими з ними засобами зв'язку відомчих мереж зв'язку та мереж подвійного призначення; контролю за якістю надання послуг зв'язку операторами в мережах зв'язку загального користування і подвійного призначення всіх форм власності; контролю за дотриманням граничних тарифів на послуги зв'язку; організації наукових розробок та розробок стандартів для галузі; організації підготовки кадрів для галузі. Адміністрація зв'язку України не має права втручатися в господарську діяльність операторів зв'язку. Повноваження і обов'язки Адміністрації зв'язку України покладаються на Міністерство зв'язку України з відповідною зміною функцій. Вирішення питань координації роботи міністерств і відомств щодо створення, розвитку, забезпечення функціонування єдиної національної системи зв'язку, розподілу і використання радіочастот, а також забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів покладено на Державну комісію з питань зв'язку і радіочастот, створену Кабінетом Міністрів України. Головне управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України є центральним органом державної виконавчої влади в галузі розподілу та використання радіочастот.
Питання організації, координації взаємодії та функціонування мереж зв'язку всіх форм власності, що стосуються потреб оборони і безпеки України, погоджуються з відповідними міністерствами і відомствами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Управління відомчими мережами зв'язку, мережами технологічного зв'язку та мережами зв'язку подвійного призначення, а також мережами, що не знаходяться в загальнодержавній власності, забезпечується їх власниками.