- •Говорун Тамара, Кікінежді Оксана
- •Слово до читача
- •1.1. Якою буває сексуальна поведінка людей та тварин?
- •1.2. Чи має сексуальність національне вбрання?
- •1. 3. Український декамерон
- •В зеленого шума!
- •Купався Іван
- •Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я”.
- •А тепер я зістарилась, та й позабувала.
- •Гарбузові цицьки маєш, смерекові стегна.
- •Мене хлопці сподобали, більшу дірку продовбали.
- •Дівки хлопців научили лізти межи ноги.
- •1.4. Психосексуальний розвиток дитини
- •*Фройд з. Вступ до психоаналізу. – к.: Основи,1999. – с.317 При народженні найбільш розвинута для задоволення оральна ділянка
- •1.5. Стратегії статевого виховання дітей
- •1.1. Що таке сексуальність?
- •1.2. Український декамерон
- •2.І. Стать та її диференціація
- •2.2. Характер статевих ролей, які ми виконуємо
- •2.3. Він та вона: різні від природи чи від виховання
- •2.4. Як учать бути чоловіком та жінкою
- •2.5. Шляхом подолання міфів
- •2.6. Андрогіни – справжні чоловіки та жінки. Які вони?
- •Домінаторна Партнерська
- •2.7. Погляди на стать в історії психологічних знань
- •4.9. Люди, які заперечують свою стать, або свій серед чужих, чужий серед своїх
- •2.9. Статеві установки в українському соціумі
- •Ще й невірная дружина…” – Жінка молодіє…
- •Другим вповідайте…
- •Тест Якою мірою ви орієнтовані на психологічні відмінності статей* Кажуть, що на одну й ту ж саму ситуацію чоловік та жінка реагують по-різному, а як думаєте ви?
- •Розділ 3. Людські виміри сексуальності
- •3.1. Яку поведінку можна назвати сексуальною?
- •3.2. Чи є потаємне гріховним?
- •3.3. Мастурбація – користь чи зло?
- •3.4. Чому пестощі закоханих бувають такими ніжними?
- •3.5. Гармонія статевого акту
- •3.6. Розмова “про це” як засіб гармонізації інтимнних стосунків коханців
- •3.7. Сексуальні дисфункції: їхні прояви та причини
- •3. 8. Які відхилення від норми спостерігаються в сексуальній поведінці?
- •4.1. Що означає кохати по-справжньому
- •Дві тіні хилитатись край вікна…
- •4.2. Якими бувають союзи двох сердець та як розвиваються любовні стосунки?
- •5.3. Чи можна навчитися любити
- •Без тебе світ – це ж тільки крихти
- •Мені здається, – може, я не знаю, –
- •5.1. Гомосексуальність: міфи і реальність
- •6.2. Причини гомосексуальності – головні гіпотези
- •Яніра мева
- •6.4. Геї та лесбійки – які вони?
- •6. 5. Один із нас – проблеми самовизначення.
- •Психологічний практикум
- •Справляє Справляє Справляє Не справляє надзвичайно достатньо середнє жодного
- •6.1. Зґвалтування: причини та наслідки
- •7. 2. Жертви зґвалтувань – хто вони?
- •7.3. Інцест у родині – горе дитині
- •7.4. Педофілія як психічне збочення та вияв насильства.
- •7.5. Чи бувають невинні, здавалося б, загравання виявом сексуального насильства?
- •Афілофренія –– афилофрения –– aphilophrenia –– страх, що тебе ніхто не кохає і не зможе покохати.
- •Безумовна любов –– безусловная любовь –– unconditional love
5.1. Гомосексуальність: міфи і реальність
– Ви бачили оту солодку парочку?
– Ну то й що?
– А те, що вони не просто так ходять!
– А як?
– Вони, е -е - м, як чоловік і жінка. Зрозуміли? Ну, їх ще “голубими” називають.
– Ой, що ж то буде. Світ перевернувся!
( Із розмови бабусь біля під’їзду)
Поняття гомосексуальність та його синоніми: гомофілія, гомоеро-тизм, дедалі більше входять до активного словникового вжитку. Віддаючи перевагу статевоспіввіднесеним поняттям, кажуть ще геї або лесбійки.
Гомосексуальність (homo у перекладі з грецької – тотожний, подіб-ний) – сексуальний потяг до особи тотожної статі та сексуальний кон-такт з нею. Останнє є провідним критерієм у діагностиці гомосексуаль-ності, яка досить часто є проблематичною.
Чи можна вважати поцілунки й теплі обійми двох приятелів виявом їхніх гомосексуальних нахилів? Якщо, наприклад, 16-річній юнці подобається подруга по спортивній команді, яку вона іноді цілує та обнімає, відчуваючи при цьому сексуальне збудження, то чи гомосексуальна вона особистість? Або, наприклад, якщо в житті людини був один або навіть кілька сексуальних контактів з особами своєї статі, але всі решта – гетеросексуальні, то чи є це свідченням гомосексу-альності? Або, якщо він або вона мали або мають одностатеві контакти, проте в оцінці власних сексуальних орієнтацій відмежовуються від них як від випадкових, то чи визначається така поведінка як гомосексуальна ? А як характеризувати гомосексуальні ігри дошкільнят?
У діагностиці гомосексуальної поведінки доводиться розв’язувати багато питань щодо тривалості, частоти обставин контактів, віку людини та ін.
До середини минулого століття терміна гомосексуальність не існувало. Лише 1869 року угорський лікар Керол Марія Бенкерт, відомий під псевдонімом Кертбері, ввів його до лексикону практичної медицини, щоб створити нейтральний термін для оцінки нестандартної поведінки чоловіків та жінок.
Щоб підкреслити базові характеристики поведінки гомосексуальних індивідів, а саме: тривалість сексуальної орієнтації, здатність закохуватися та підтримувати інтимно – генітальні стосунки з людьми тотожної статі, відомий американський фахівець з питань психології сексуальності John Money (12) на початку 80-х років запропонував застосовувати термін гомосексуалізм. Гомосексологія як галузь сексологічної науки почала інтенсивно розвиватися у 50–70-ті роки у США, і поштовхом до цього стала активізація громадсько-політичних рухів за права сексуальних меншин та прояви сексуального лібералізму в мас-медіа після гучних сутичок американської поліції з геями у відомому на той часі барі “голубих” Stonewall Inn в одному з районів Нью Йорка.
Про значення руху “Сила геїв” для масового усвідомлення проблеми гомосексуальності автори відомої книги “Інтимні справи: історія сексуаль-ності в Америці” John D’ Emilio та Etell B. Freedman писали: “Протягом 1950-60-х років гомосексуальна субкультура продовжувала розвиватись, створюючи умови, в яких гомосексуали мали змогу сформувати групову свідомість. Послаблення заборон щодо суспільного обговорення гомосексу-альності, широко розповсюджене переслідування поліцією, а також напо-леглива робота невеликого гуртка пре-Stonewall-ських активістів допо-могли багатьом геям та лесбійкам відгукнутися на гасло про “Силу гомо-сексуалів”. Зняття у 60-х роках табу на висвітлення сексуальних питань у пресі дало змогу привернути увагу й до гомосексуальності” (9, с.319).
Чи є гомосексуалізм психічним розладом?
У першому виданні DSM*, датованому 1952 роком, гомосексуальна поведінка розцінювалася як прояв психічного відхилення. І, водночас, нор-мою вважалося те, що відбувалося між двома дорослими протилежної статі за обопільною згодою. Проте вже на той час чимало психологічних дослід-жень засвідчувало цілковиту психічну норму гомосексуальних індивідів. На спеціальній сесії Американської психіатричної асоціації лікарі Bieber та Socarides трактували гомосексуалізм як розлад, що витікає з порушених сімейних стосунків та дисгармонії гетеросексуальних контактів. Проте орієнтацію на гетеросексуальність як єдину психологічну норму не було підтримано і вже з другого випуску DSM гомосексуалізм був вилучений з переліку відхилень.
15 грудня 1973 року було поставлено крапку у тривалих дискусіях спеціалістів. Американська асоціація психіатрів ухвалила не вважати порушення сексуальних орієнтацій психічним відхиленням. Сам термін сексуальний розлад почали застосовувати лише до тих людей, які вислов-
*DSM – Міжнародний довідник з діагностичних критеріїв психічних та поведінкових розладів.
лювали бажання змінити гомосексуальні нахили на гетеросексуальні, оскільки переживали “стійкий і виражений неспокій щодо власної сек-суальної орієнтації”(2, с.169).
Таким чином, якщо гомосексуальні орієнтації виступають джерелом особистісного неблагополуччя, а відсутність або слабкість гетеросексуаль-ного збудження стає перешкодою на шляху встановлення бажаних стосун-ків з іншою статтю, цю симптоматику класифікують як его-дистонічний гомосексуалізм (тобто такий, що зумовлений слабкістю особистості). Підкреслимо: у наступних виданнях DSM зазначалося, що саме суспіль-ство нерідко підштовхує до его-дистонічної діяльності, оскільки існуван-ня певних установок та соціальних стандартів, тиск на людину викликають бажання бути схожими на інших, мати дітей, сім’ю, словом, “бути, як усі нормальні люди”.